Надумалось купити новорічну гірлянду. Ні, у нас є гірлянда, і не одна. Але вони працюють від розетки. А це захотілося на батарейках. Мама: "Купи! Купи!" Ну купив. Виявилось, що не вистачає ліхтарика. Добре, хоч всі світлодіоди є і працюють.

Претензії до магазину нема, це провина виробника. Але осад залишився.

Не знаю, повертати, чи ні? Гарантійний талон не передбачено, та й покупка не надто дорога. Можна і пробачити.

Наважився. Сходив. Довго ганяли по лікарям. Збирали консіліум. Так і не змогли визначитись. В результаті, -1 зуб. Причому сусідній. Виявляється, зуб може спокійно згнити і під коронкою. Сподіваюсь, що буде на що ставити міст, бо проміжок тепер ого-го. А ще такий відходняк, якого давно не пригадую.

Отак і виходить: 1 етап — лікування карієсу, 2 етап — лікування каналів, 3 етап — коронка або перепломбування. 4 етап — мінус зуб. І нічого з цим не зробиш. Ну і нехай. Головне, щоб не боліли і щоб нічого не підхопив, оскільки народ у нас безалаберний.

І ще... якщо збираєтесь іти в стоматполіклініку, майте на увазі — соціальної дистанції ніхто не дотримується, хоч вся підлога розмальована лініями, як на біговій доріжці в школі. Правда, міряють температуру. Але вибірково і один раз. Яка там точність вимірювання? Лише підписуєш папірець, що не хворий і немає ознак ГРВІ і що лікарі не можуть гарантувати, що самі не розносять вірус.

Так що в медичних закладах в епідемічному плані ризиковано.

Купили, називається. Вже не знаєш, як купляти: хоч розпаковуй у магазині. От як це називається? "Очікування vs. реальність?" Де обіцяні 3 або хоча б 2 висувні контейнери???

Відправив звернення до представництва фірми, але здається, що або взагалі не відреагують, або обмежаться формальною відпискою.

А формочку для льоду не забули покласти!

Пригадується випадок, як купив "Мівіну" з акцією, в якій не було ніе тільки коду, але й пакетика зі спеціями. Мабуть і з холодильником так само.

P.S.: Виявилось, що контейнери повинні бути в комплекті. У інших холодильників у гіпермаркеті вони були. Віддали.

Батько розповів, що при купівлі підмінили холодильник. Мабуть, працівник вирішив впарити старому діду неліквід.

Добре, що проблему вирішили.

Тільки но вчора впорався з роботою, як закидали ще. Замахався! Звичайно, це не перший допис на подібну тему, але такої кількості додавання і заповнення нових товарів, як у цьому липні давно не було. А я така людина, що нервую, коли знаю, що є невиконане завдання. Тому навіть у вихідні думка про роботу не дає розслабитись.

Нові товари змушують шукати інформацію в інтернеті. В тому числі, на сумнівних сайтах. І особливо "весело", коли потрібного товару немає (як виявилось, через помилку у назві), або ніде немає опису. Переклад (часто вдається знайти опис на іноземних мовах) — окрема тема. Буває, що треба додумувати, а що ж мають на увазі, бо дослівний переклад важко зрозуміти.

Ось такі справи. Хоча до цього можна поставитися інакше: завдання є, а значить буде що робити і, відповідно, заробляти. Тим паче, що ніхто не підганяє.

Сміття з хати не виносять на огляд, але... може хоч ви щось порадите. Треба мати залізні нерви, щоб витримати батька. До речі, вчора був День батька. Його виховання зводилося до ременя. А після святувань у гостях разом із мамою тягнув його п'яного додому. Зараз асоціюється із гупанням дверей, матом-перематом, безмірною допитливістю, брехливістю і клептоманією. І ось, буквально вчора виявилось, що без мого відома взяв у мене карту. Спочатку не зізнавався, казав, що не він. Хоча було видно, що хтось нишпорив. А потім десь знайшов. Довелося заникати карту в надійнішому місці. Хоча нема гарантії, що знову не знайде.

На фоні цього гримання дверима відійшло на другий план. Хоча це теж дратує і ніяк не можемо відучити від цього.

Блін, забрав би його брат до себе. "Два чоботи — пара!" Так не хоче! Навіть на дачу не можна спровадити.

"— А що ми сидимо, не працюємо?

— Та щось не хочеться."

Як співали в одній естрадній пісні: "День народження — це свято! День народження для всіх".

Несподіванкою став приїзд брата (якраз мені чогось наснився). Хоча він завітав ненадовго. Батя на роботі. Тому святкував удвох з мамою. Звісно, що без алкоголю (не пити ж самому?).

Проте продегустував незвичний напій, який порадила подружка — з соснової хвої на мінеральній воді "Моршинській". І без цукру (от дожився, щоб замість алкоголю таке пити! ).

Мамі не сподобалось. Мені лише аромат здався неїстівним. Наче шампунь або лосьон для полоскання зубів. Але на смак як несолодкий компот. Пити можна.