"Борис хотів питатися, у чім Босаковський поїде, як каптан продасть, але жаль зробилося добросердного хвалька. — Не журіться, — потішав його, — я гроші маю, — і потелепав гаманцем. Босаковському засвітилися очі: — Золото! Щоб я потурчився, коли це не золото! А ти що? Може де жида зарізав?— Нікого я на совісті не маю. З хати дістав, а гетьманиха теж не скупа... Я не п'ю і не гуляю, гріш не втікає від мене.— Що не п’єш, то ти не журися. Виручу тебе, а загуляти також можу. Ти...
Читати далі...