Вітаю усіх із прийдешніми святами – Новим роком та Різдвом Христовим! Зичу потужних нових сил для ділових звершень, творчих успіхів у професійній діяльності, родинної злагоди, добробуту, вірних друзів, надійних партнерів у важливих справах та здійснення найзаповітніших мрій! Автор святкової листівки  добродій Липатов "Ой дай, Боже, святок діждати, Підем до діда колядувати. А в нашого діда є багато хліба: Два стіжки жита, а третій пшениці На паляниці, А четвертий гречки на гречанички, А п'ятий вівса та й колядка вся. Добривечір!.." З повагою і найкращими побажаннями, Тетяна Риженко

До мене в гостьову і в чат звертаються учасники нашого товариства з питаннями на зразок цього;

"В мене також до вас питання як модератора: чи можуть в нашому товаристві бути антиукраїнські дописи" -http://blog.i.ua/community/662/856803/#p1

Щодо того, які публікації мають бути у нашому товаристві заявлено у інформації товариства "Ми любимо тебе, Україно!"
:
"Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це.
Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.
Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику."

Отже, статті, що відверто провокують українофобську позицію у нашому товаристві, звичайно, не є бажаними. Проте від публікації таких статей у своєму блозі ми також ніколи не зможемо убезпнечитися.
Як підказує досвід, вони з’являлися, з’являються і будуть з’являтися, тому що наше суспільство, на жаль, ще не прийшло до єдиної думки, що українська мова в Україні є панівною і що сама країна Україна належить українцям і людям, що в силу певних обставин, тут живуть.
Крім того, рівень свідомості людей, що мешкають в Україні ще не досягнув високого рівня усвідомлення того, що земля на якій він живе, УКРАЇНА. І він має, принаймні, полишити будь-які українофобські думки і наміри.

Звичайно, українофобським статтям у нашому співтоваристві не місце.
Тому нам усім потрібно відверто висловлювати свою думку щодо цього,
спокійно відстоювати своє право бути українцем на українській землі
 і тямити, що УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

Така моя думка.

З повагою до всіх

Вітаю всіх із святом української писемності! Свято ВПРОВАДЖЕНЕ 9 листопада 1997 року, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства, видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця». http://uk.wikipedia.org/wiki/%C4%E5%ED%FC_%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%EE%BF_%EF% (...)

Мій давній друг прислав мені сьогодні на Фейсбук цей лінк

http://novaukraina.org/news/urn:mediacontent:191D518

Як ви вже побачили, це стаття Олега Покальчука «Країна дрімаючих психів». Стаття іронічна, прониклива і правдива.

Єдине, що заперечу: янголи ніколи не дрімають, бо вони не мають такої функції - дрімати, їм не властиво дрімати, у них завжди відкриті очі, якими вони безпристасно дивляться на понівечений світ людей, і власне, на самих людей, яких вони, не зрозуміло чому все-таки люблять вселеннською всепоглинаючою любов*ю, яка не знає нелюбові взагалі, бо така вона досконала – ця ангельська любов.  Вона не знає ні перепон, ні меж, ні пристрасті, вона просто є і є (існує, себто!) , бо вона – є світло!.

Насправді,  янголи завжди знаходяться у світлі, І янгол завжди живе в нас.... і псих, як це не дивно, теж живе у нас ( у нашій середині, нашому нутрі, наших виявах і всеможливих проявах!)

І хто з них дієвіший у нашій середині – невідомо.

А українець і українське - це не просто зовнішня атрибутика (шаровари, вишиванки, калина під вікном і таке інше) Українець теж живе в кожному українцеві, і українець - це не той, що начіпляє косу на голову, і б*є себе в груди, що він і є Україна, а українець - це звичайний пересічний європеєць, чи то арій, чи то скіф (історично достеменно не доведено), якому ніщо загальнолюдське не чуже - ні янгол всередині, ні псих ( в тій же середині).

Отже, Ще не вмерла Україна! Як співаається в нашому  (УКРАЇНСЬКОМУ) гімні!

І «Шануймося!»

Бо мит того варті»

(...а таки варті...)

Люблю казки. Особливо, Шагразадині.

2011 року у  Теронопільському видавництві "Богдан" 

вийшов томик нових перекладів

Валерія Рибалкіна "Тисячі й однієї ночі".

http://www.bohdan-books.com/catalog/book_159_3372/

Рекомендую почитати, переклад відтворює специфіку

 арабського віршування та римованої прози.

Крім того, у книзі можна знайти казки, що раніше

не перекладалися українською.

Ось фрагмент:

http://www.bohdan-books.com/userfiles/file/books/lib_file_1805138467.pdf

Нещодавно на сайті "Буквоїд" опубліковано два відгуки на книгу
"Червоне і чорне. Сто українських поетів і поеток" ,
упорядковану Борисом Щавурським
 і надруковану видавництвом "Богдан" 2011 року:

http://bukvoid.com.ua/news/books/2011/09/27/125508.html



http://bukvoid.com.ua/news/poetry/2011/09/23/070646.html



Автори відгуків Він і Вона, Чоловік і Жінка, два живодайних начала Дерева Життя,
у кожного власний погляд на книгу, у кожного власний погляд на поезію.

Він (Василь Карп"юк) і Вона (Олена Клюшник) відтворюють свої враження від жіночого і чоловічого примірників збірки "Червоне і Чорне".

Вона говорить серйозно про вірші поетів чоловіків Чоловічого примірника антології, Він розглядає жіночу поезію Жіночого примірника як палітру з вірогідних коханок, що щовечора можуть подарувати насолоду своєю поезією, Він іронічний, максимально відвертий у своїх ідеях.

Вона в перших рядках свого відгуку теж прагне до іронічності, але для неї поезія - це серйозна  дама, Вона дивиться на підбірку Червоне і чорне як на можливий канон, в якому зібрані всі представники всеможливих течій і напрямків української поезії, Вона оцінює цю поезію з позиції захопленого критика, котрий все ж більше закоханий в поезію, ніж в авторів поезії.

Він, натомість, бачить поеток жінок такими прекрасними і чудовими, що мав би за радість насолоджуватись творчістю будь-якої з них...

Хто з них правіший за іншого не відомо, адже поезію, чи то писану чоловіком чи жінкою, ще не збагнув до кінця ніхто...

Тому краще не баритися, і взяти до рук ті два прекрасні томики Червоного і чорного і насолодитися  творчістю чоловіків та жінок, з-під пера котрих виходить в світ поетичне диво.

2011 року вийшла друком книга Бориса Щавурського "Реквієм для греко-католика".



Борис Щавурський відомий в Україні поет, що був одним із засновників літературного угрупування "Західний вітер", упорядник Енциклопедичного довідника Зарубіжні письменники, поетичних збірок Улюблені вірші про кохання, "Червоне і чорне. Сто українських поетів та поеток", Улюблені афоризми для душі та серця, укладач підручників з Зарубіжної літератури та багатьох інших видань, що публікуються у Тернопільському видавництві "Богдан".

Борис Щавурський - поет, що нечасто видає свої поезії, тому кожна його книга - це подія в світі літератури. Не стала винятком і остання збірка "Реквієм для греко-католика". До неї увійшли нові вірші, низка поезій минулих літ і поетичні переклади.

http://www.greenpes.com/index.php?page=book&item=684

Серед відзнак Львівського форуму видавців дві книги Тернопільського видавництва "Богдан":

 Чорне і червоне: Сто українських поетів ХХ сторіччя; Червоне і чорне:
Сто українських поеток ХХ сторіччя: Антології
/ Укладення Бориса Щавурського. – Тернопіль: Богдан, 2011.






Рукавичка (Українська народна казка)
/ Ідея, макет та графічне опрацювання:
 Романа Романишин та Андрій Лесів.
– Тернопіль: Богдан,
2011.



http://litakcent.com/2011/09/16/lavry-18-forumu-vydavciv/

Цікаво, що два видання оформлено мистецьким об"єднанням "Аґрафка"

http://agrafkastudio.com/


Крім вище зазначених нагород:

«Рукавичка» потрапила в список переможців престижного

Міжнародного бієнале ілюстрації в

Братиславі «ВІВ 2011».

Це перша перемога на бієнале «ВІВ» в Братиславі українських ілюстраторів за 20 років Незалежності України



http://galinfo.com.ua/news/94097.html

Завтра буду на форумі видавців у Львові.

Наш стенд №246
http://www.bookforum.com.ua/


програма наших презентацій знаходиться тут:



http://www.bohdan-books.com/news/show_338/
[ Читати повністю... ]