Губернатор Дніпропетровської області та бізнесмен Ігор Коломойський не виключає своєї еміграції в разі перемоги у президентських перегонах Юлії Тимошенко.

Про це він сказав в інтерв'ю LB.ua.

"Не знаю поки що. Але швидше так, ніж ні, вона обіцяє знищити олігархів як клас", - сказав Коломойський, який 2010 року заявляв, що якщо Тимошенко стане президентом, він бачить себе в еміграції.

Він також висловив думку, що ймовірність обрання президента вже у першому турі дуже низька: "Я думаю, менш як 50 відсотків".

Відповідаючи на питання про терміни свого губернаторства, Коломойський сказав: "Стільки, скільки вимагатиме обстановка". А індикатором того, що обстановка більше не потребує, буде "настання миру".

"Я не знаю, як і скільки мені доведеться губернатором пропрацювати, як розвиватиметься обстановка в Україні. Може, на той час, мені вже нецікавий буде бізнес, і я вирішу зайнятися політикою", - додав він.

На уточнююче питання, чи є це презентацією його подальших намірів, Коломойський заявив: "Ні, це - точно ні. Просто не виключаю нічого, оскільки всіляке в житті буває. Я завжди говорю: мій перший план - не мати жодних планів".

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kolomoyskiy_podumue__pro_emigratsiyu_1939992

!Пропал Симоненко. Наверное, скоро всплывет в Ростове с пресс-конференцией: «В меня стреляли!» - ( ) !

Альо!То Владімір Владіміровіч!
Да!
-це до вас Місько з Закарпуття дзвонит!
Да,слушаю!
-а то Ви хочете військо до нас послати?хочете воювати?
-да!
а яке у вас військо?
ну...стотисячноє..А у Вас?
-ну я - Місько з закарпуття,той Іван сліпий і той Василь горбатий..ну людей 9 буде...то ви точно війни хочете?
-Да!
-то я зараз Вам передзвоню
-Альо,то Владімір Владімірович?
-да!
-то Місько з Закарпуття,ми тут порадились...ми не будемо з вами воювати....
-А почему?????
-ну пойміть,військо велике...село мале ..цвинтар малий..де ми будемо вас ховати???

1 ) "Я дбаю про свою сім'ю, мені не до війни!"

а ) Тепер поміркуй, як ти будеш піклуватися про сім'ю, в разі геноциду, репресій або, депортації? Історія Росії підтверджує, що це звичайна практика, для цієї держави. Навіть зараз - татари в Криму, вже оголошені екстремістами, а Путін вже поділив українців на “бендерівців” та “руських”.
б ) Якщо твоя сім'я виживе, чи будуть твої діти пишатися тобою, коли з'ясують, що вони раби іншої країни, й саме твоя бездіяльність - причина цьому? Чи будуть вони поважати, тебе та радіти свому рабському життю?
в ) Справжня вікова традиція турботи по-українськи - відправити сім'ю в безпечне місце (на Західну Україну, або навіть далі), та почати воювати з окупантами

2 ) "Мені нема коли! У мене інститут(або робота, або… гурток фітнесу)"

а ) Ти можеш взяти відпустку!(академічну, або за власним бажанням)

б ) За законами України, за тобою зберігають робоче місце та місце в інституті в разі мобілізації

в ) Ти можеш записатися в одне з угрупувань спротиву на своїй територіїі, без відриву від роботи (якщо ти в “тилу” - це не найкращий варіант, тому що допомога, "на передовій" потрібна вже зараз)
г ) Подумай, чи варта твоя робота, або пропущений рік в інституті того, що б до кінця життя відчувати себе лузером, що зрадив свою країну.

3 ) "Я допомагаю грошима, інформацією, репостами в вконтакті”.

а ) Якщо ти допомагаєш мінімум $ 2 тис. (Вартість екіпірування 1-го бійця) на місяць, зливаєш інфу прямо з генштабу РФ, керуеш группою в мережі більш ніж 500 тис. людей, по 10 ч/день, або робиш приблизно порівняні за важливістю справи - ДУЖЕ ДЯКУЄМО ЗА ДОПОМОГУ! Ти - реально крутий!
б ) Якщо ти разок подзвонив в 565, потанцював з Русланою на майдані, та робиш майже по 20 репостів в день - спасибі звичайно. Але цього недостатньо, що б бути патріотом, ти нічим не ризикуєш, нічим не жертвуєш. Твоя допомога - лише самозаспокоювальна ілюзія.

4 ) "Я поганий боєць, я не вмію, у мене немає зброї, та взагалі мені дуже страшно".

По перше, ти - молодець, що сам собі в цьому зізнався, по друге - ти можеш записатися туди, де навчать бояться трохи менше, та володіти зброєю. Наприклад:

а ) у національну гвардію: http://vv.gov.ua/
б ) в спецзагін СБУ (для тіх хто був в армії)
http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article..
в ) в спецпідрозділ МВС
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article.
г ) в Правий Сектор http://pravyysektor.info
д ) в будь-яке місцеве ополчення патріотів. (Якщо, звичайно, ви не глибоко в тилу)
ж) стосовно страху, ти можеш трохи злякатися зараз, або лякатися до кінця свого життя. Тільки той новий страх, що прийде на зміну цьому, буде набагато більш сильним, тому що ти не будеш знати, коли твою сім'ю наздожене біда, але чітко знатимеш, що рятувати вас буде нікому.

5 ) "Там і так багато бійців, навіщо я там потрібен, я ж ролі не зіграю".

а ) "Життя - ланцюг, хоч ланка в ній - дрібниця, ланцюг без ланки, як життя прерветься" - казав Вільям Шекспір. Спробуй думати інакше: "А що як, саме через мою відсутність, саме через мій, невистрелений набій, не буде виконано бойове завдання, програна битва а надалі й війна?"
б ) Тепер уяви, що так, як ти, подумала, основна килькість чоловіків, а решта подумали "Мені що, більш за всіх треба?". Уявив? Як вважаєш, хто тоді стане на захист країни, твоєї родини, тебе в решті-решт?
в) Зрозумій: якби бійців зараз було по-справжньому багато, ми б уже давно звільнили б країну від окупантів, так що САМЕ ЗАВДЯКИ ТВОЕЙ ПАСИВНОСТІ - ЦЕ ЩЕ НЕ ЗРОБЛЕНО.

У ВИСНОВОК: Ти не повіриш, наскільки просто, залишити на деякийсь час безглузду роботу, відірвати зад від комп'ютера, відчути себе справжнім чоловіком. Життя стає яскравішим та більш вагомим, коли знаєш, що робиш велику справу, заради великої мети.

Дайте ультрасам Донбасу зброю - вулиці Донбасу знову стануть українськими

Зброя на руках тіки в мусорських сотень алкокозацтва Авакова.
В українців зброї немає.
А на Донбасі діють самоорганізовані загони українців - палять машини окупантів, чинять спротив. У Маріуполі адміністрацію відбив зведений загон донецьких свободівців. Передали ментам. Менти віддали назад сепаратистам.
Як тільки зброя буде на руках в українців відразу на вулиці буде порядок.
Мусорів краще не питати. Мусора дійсно ні за що не відповідають і не мають відповідати. Вони єдина організована п'ята колона всередині України.
Згадайте перші дні після революції? Я чудово їх пам'ятаю. Я прекрасно пам'ятаю слова таксистів:"Где ГАИ? Их сейчас вообще нет. Есть проблемы на дорогах? Да нет. ГАИ обеспечивало крышу для мажоров и ублюдков на дорогах. Но люди сейчас вооружены. Поэтому ублюдки убежали со страны. Либо ведут себя тише. Поэтому на дорогах порядок. Практически не видел аварий".

А наш розвід-звіт з Донбасу ми вирішили засекретити. Поки навіть не знаємо як його передати вам.

Якщо коротко - все чудово. Але без нас. Наші брати з Донбасу умирають, нападають, захищають нашу землю. Не чешіть їм про непереможних зелених чоловічків. В Донецьку(!) колоради бояться ходити по місту поодинці. У них з трибуни постійні заклики "ходите по двое!! на нас нападают!!" Дончани, луганчани перемагають в диверсійних вилазках без жодної вогнепальної зброї.

І без нас. Без Києва. Без Турчинова. Без армії. Без мусорів.

Їхній бій - це не небесна сотня. Це туманний батальйон тому що я навіть не знаю чи колись ми узнаємо усі імена загиблих героїв опору Донбасу.

Звідси http://vk.com/ukrspilnota?w=wall-10211692_6587