хочу сюда!
 

Ксения

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-65 лет

Топ 5 самовідмовок не дуже сміливого патріота:

1 ) "Я дбаю про свою сім'ю, мені не до війни!"

а ) Тепер поміркуй, як ти будеш піклуватися про сім'ю, в разі геноциду, репресій або, депортації? Історія Росії підтверджує, що це звичайна практика, для цієї держави. Навіть зараз - татари в Криму, вже оголошені екстремістами, а Путін вже поділив українців на “бендерівців” та “руських”.
б ) Якщо твоя сім'я виживе, чи будуть твої діти пишатися тобою, коли з'ясують, що вони раби іншої країни, й саме твоя бездіяльність - причина цьому? Чи будуть вони поважати, тебе та радіти свому рабському життю?
в ) Справжня вікова традиція турботи по-українськи - відправити сім'ю в безпечне місце (на Західну Україну, або навіть далі), та почати воювати з окупантами

2 ) "Мені нема коли! У мене інститут(або робота, або… гурток фітнесу)"

а ) Ти можеш взяти відпустку!(академічну, або за власним бажанням)

б ) За законами України, за тобою зберігають робоче місце та місце в інституті в разі мобілізації

в ) Ти можеш записатися в одне з угрупувань спротиву на своїй територіїі, без відриву від роботи (якщо ти в “тилу” - це не найкращий варіант, тому що допомога, "на передовій" потрібна вже зараз)
г ) Подумай, чи варта твоя робота, або пропущений рік в інституті того, що б до кінця життя відчувати себе лузером, що зрадив свою країну.

3 ) "Я допомагаю грошима, інформацією, репостами в вконтакті”.

а ) Якщо ти допомагаєш мінімум $ 2 тис. (Вартість екіпірування 1-го бійця) на місяць, зливаєш інфу прямо з генштабу РФ, керуеш группою в мережі більш ніж 500 тис. людей, по 10 ч/день, або робиш приблизно порівняні за важливістю справи - ДУЖЕ ДЯКУЄМО ЗА ДОПОМОГУ! Ти - реально крутий!
б ) Якщо ти разок подзвонив в 565, потанцював з Русланою на майдані, та робиш майже по 20 репостів в день - спасибі звичайно. Але цього недостатньо, що б бути патріотом, ти нічим не ризикуєш, нічим не жертвуєш. Твоя допомога - лише самозаспокоювальна ілюзія.

4 ) "Я поганий боєць, я не вмію, у мене немає зброї, та взагалі мені дуже страшно".

По перше, ти - молодець, що сам собі в цьому зізнався, по друге - ти можеш записатися туди, де навчать бояться трохи менше, та володіти зброєю. Наприклад:

а ) у національну гвардію: http://vv.gov.ua/
б ) в спецзагін СБУ (для тіх хто був в армії)
http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article..
в ) в спецпідрозділ МВС
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article.
г ) в Правий Сектор http://pravyysektor.info
д ) в будь-яке місцеве ополчення патріотів. (Якщо, звичайно, ви не глибоко в тилу)
ж) стосовно страху, ти можеш трохи злякатися зараз, або лякатися до кінця свого життя. Тільки той новий страх, що прийде на зміну цьому, буде набагато більш сильним, тому що ти не будеш знати, коли твою сім'ю наздожене біда, але чітко знатимеш, що рятувати вас буде нікому.

5 ) "Там і так багато бійців, навіщо я там потрібен, я ж ролі не зіграю".

а ) "Життя - ланцюг, хоч ланка в ній - дрібниця, ланцюг без ланки, як життя прерветься" - казав Вільям Шекспір. Спробуй думати інакше: "А що як, саме через мою відсутність, саме через мій, невистрелений набій, не буде виконано бойове завдання, програна битва а надалі й війна?"
б ) Тепер уяви, що так, як ти, подумала, основна килькість чоловіків, а решта подумали "Мені що, більш за всіх треба?". Уявив? Як вважаєш, хто тоді стане на захист країни, твоєї родини, тебе в решті-решт?
в) Зрозумій: якби бійців зараз було по-справжньому багато, ми б уже давно звільнили б країну від окупантів, так що САМЕ ЗАВДЯКИ ТВОЕЙ ПАСИВНОСТІ - ЦЕ ЩЕ НЕ ЗРОБЛЕНО.

У ВИСНОВОК: Ти не повіриш, наскільки просто, залишити на деякийсь час безглузду роботу, відірвати зад від комп'ютера, відчути себе справжнім чоловіком. Життя стає яскравішим та більш вагомим, коли знаєш, що робиш велику справу, заради великої мети.

19

Комментарии

15.05.14, 12:35

Все написано правильно.
Хвилює мене інше.
Ось пішли діти у військо добровольцями (так,чиїсь діти! хоч чужих дітей і не буває).
Якось їду у маршрутці, такий воїн телефонує додому, що відпустили з палігону на день, щоб форму випрати, бо три тижні не має в що перевдягтися, а облився бензином, маслом вимазався білоя техніки.
Підслуховувати некультурно,але сиділа поряд,тому вух не затикала.
Далі розповідає,що дуже холодно вночі в наметах,простуджені серед них є,з температурою,хоч палять пічки-буржуйки в наметі. Якщо спальник у кого хороший,- не захворів,але не у всіх.
По його вихудженому обличчі видно,що і недоїдає.
А тим часом депутати яку зарплату одержують??? Навіть ті, яких не видно на робочих місцях місяцями.Питається: ЗА ЩО??? Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Армії?

    25.05.14, 12:43Ответ на 1 от h_s_x2

    Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Аррмії?

    Ну я - "за".
    Щодо хлопців - так, гірко, дуже гірко те чути і бачити...
    І зараз такі часи, що коли не вони - то хто???

      35.05.14, 12:45

      Далі я їхала зі сльозами на очах. По дорозі бачила багато військової техніки, цілі колони військових. Біля придорожнього ларьочка наша маршрутка спинилася. Навпроти стояв військовий автомобіль, до нього через дорогу переходили молоді хлопці у військовій формі, в руках несли пластикові пляшки з мінералкою. Хіба за ту платню, яку їм видають, вони можуть дозволити собі щось більше? Навіть той же хороший спальник?
      Чому ті ситі морди, які дорвались до корита, продовжують жирувати, а на все необхідне в країні нема ані копійки???
      Я знаю, патріотизм, - це важливіше, ніж гроші, але щось тут не грає, якщо починаєш замислюватися... Тим, у кабінетах, можна щодня насолоджуватися життям і привілеями, а іншим, що мерзнуть голодні, - дорікати браком патріотизму. Хіба ті, нагодовані, не українці?

        45.05.14, 12:50Ответ на 2 от Міс Марпл

        Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Аррмії?

        Ну я - "за".
        Щодо хлопців - так, гірко, дуже гірко те чути і бачити...
        І зараз такі часи, що коли не вони - то хто???
        Нашого "за" малувато. Ось розповідали, що ліквідували авто шикарні, які нашим "високим" дісталися від папєрєдніків, але промовчали, куди пішли кошти, виручені за той автопарк.
        Як у Шевченка: "А братія мовчить собі, витріщивши очі...Нехай, - каже, - може так і треба?.."

          55.05.14, 12:52Ответ на 2 от Міс Марпл

          Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Аррмії?

          Ну я - "за".
          Щодо хлопців - так, гірко, дуже гірко те чути і бачити...
          І зараз такі часи, що коли не вони - то хто???
          Вибачте! Я знаю, що у цьому немає Вашої особисто вини, але ось наболіло, тому і написала.
          Дякую, що Ви - небайдужа

            65.05.14, 13:19

            Спасибо за инфу.
            Записался в ПС

              75.05.14, 20:31

              А я завтра їду у воєнкомат(я записувався добровольцем і мене викликають), і я не відмовлюсь від служби.

                85.05.14, 21:01Ответ на 5 от h_s_x2

                Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Аррмії?

                Ну я - "за".
                Щодо хлопців - так, гірко, дуже гірко те чути і бачити...
                І зараз такі часи, що коли не вони - то хто???
                Вибачте! Я знаю, що у цьому немає Вашої особисто вини, але ось наболіло, тому і написала.
                Дякую, що Ви - небайдужа
                Та я й не думала ображатися. Тим більше, коли говорять правду. Просто зараз їм, тим воїнам, що зараз вже захищають нашу країну, і тим, хто має захищати, краще про такі речі не читати і не думати.... Бо буде повна деморалізація...

                  95.05.14, 21:08Ответ на 4 от h_s_x2

                  Чому б не перерахувати їх прогуляні дні на потреби Аррмії?

                  Ну я - "за".
                  Щодо хлопців - так, гірко, дуже гірко те чути і бачити...
                  І зараз такі часи, що коли не вони - то хто???
                  Нашого "за" малувато. Ось розповідали, що ліквідували авто шикарні, які нашим "високим" дісталися від папєрєдніків, але промовчали, куди пішли кошти, виручені за той автопарк.
                  Як у Шевченка: "А братія мовчить собі, витріщивши очі...Нехай, - каже, - може так і треба?.."
                  Добре. Вірніше, фігня і зовсім не добре. Що ми з Вами можемо зробити у цій ситуації? Я - лікар, військовозобов'язана. Як призовуть - піду без питань. Без повістки - ні, бо маю доньку 9 років.
                  Гроші смсками відсилала, блокпости підкормлюю, у найближчу військову частину з друзями періодично відвозимо їжу, ковдри, цигарки...

                    105.05.14, 21:35Ответ на 6 от old hobbit

                    Спасибо за инфу.
                    Записался в ПС

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      предыдущая
                      следующая