Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Украина должна последовать примеру Грузии

  • 21.07.10, 10:08
Прочитав цікаву статтю і рекомендую. Погляд зі сторони виявляє деякі важливі "дрібнички" і разом з тим трохи пояснює, чому при сьогоднішній владі (та й при вчорашній ) ніяких позитивних змін нема. Доречі, про негативні. Янукович підписав закон, по якому підприємці, що працюють по спрощенній системі, мусять платити в пенсійний фонд 350 грн. В місяць. Податкові канікули для малого бізнесу, так би мовити. Стаття: http://inosmi.ru/ukraine/20100720/161473332.html

Націоналіст

  • 20.07.10, 18:03
Тут в коментарях до однієї замітки я написав, що націоналіст і патріот - два різних поняття. Для тих, хто цього не розуміє, пропоную прочитати вірш Валерія Гнатюка. Отже, слово поету: Я – націоналіст! Як може буть інакше ? Я чую поклик роду, я чую крові глас, Моя козацька кров клекоче і пульсує, Я – воїн-гайдамака та лиш не свинопас. Напівсвободи бути не повинно, Напівлюбов – це тонуче судно. Я народився тут, тут виріс і змужнівся, І що навколо є мені не все...

Читати далі...

Хто сказав?

  • 19.07.10, 18:43
Хто сказав: з вовками жити – Значить вовком вить Хто сказав, що треба тільки Лиш себе любить? Хто збрехав: добро – це слабкість, Істина в тіні, Хто збрехав: згоріла Правда В чорному вогні. Хто прорік: нема кохання, Тільки плоті хіть, Хто прорік; що, як захочеш, Так і можеш жить? Хто шипить, що наші душі І серця малі. Хто шипить: чудес немає Більш на землі? Хто кричить: не бійся Бога, У казки не вір! Хто навчає, що реальність – Те, що бачить зір? Хто...

Читати далі...

Колобкіада

  • 17.07.10, 09:21
Написана ще за Кучми, на жаль актуальна досі. Літер багато, але хто час має, може і прочитає. Передаю слово поету: (ліро-епічна, героїко-трагічна, фольклорно-лайлива філософська притча за мотивами народної творчості) У однім дрімучім лісі на самісінькім узліссі у землянці коло граба жили-бли дід та баба. Весь свій вік вони трудились та й на хату не розжились, звжди клято працювали але ніц з того не мали: і не їли, і не пили лише податі платили...

Читати далі...

На тему дуже мистецького мистецтва

  • 15.07.10, 19:18
Недавно (вчора) читав замітку про "інквізиторську розправу" над організаторами "Запретного искусства-2006". В розділі "Хняцівки та віршоплюйки" знайшов цікавий вірш, який , на мою думку, стосується подібних "художніків". ми іскриста і творча боґема ми торуєм незвіданий шлях але є невеличка проблема та проблема у нас в головах і мазюкаєм шкрябаєм граєм ловим тіні по темних кутках і мистецтво в мистецтві шукаєм але щось заблукали в...

Читати далі...

Прощання

  • 10.07.10, 23:37
Люба квіточко, прости, Прощавай єдина, Я сьогодні в ліс іду, Кличе Україна. Краще мокнуть по лісах, Крастись вовком в ночі, Ніж сидіть на ланцюгу – Бути псом не хочу. Краще гнити в болотах, Від хвороб вмирати, Ніж тиранів прославлять – Честю торгувати. Краще з голоду сконать, У криївках мерзнуть, Ніж у рабстві існувать, То вже ліпше щезнуть. Краще кулю на льоту В повен зріст зловити, Ніж робити на Москву, На колінах жити. Зрозумій: інакше я Вчинити не можу. І...

Читати далі...

Свинопас

  • 08.07.10, 23:09
Де ви, соколи Дикого поля? Де той воїнства маковий цвіт? Де боями гартована доля, Де шаблями порубана воля, Де предвічний відважний мій рід? В Лету кануло славне лицарство У курганах безкраїх степів. Вічним сном дух свободи й бунтарства Спить на межі спокою й митарства У пилюці забутих шляхів. У розвіянім поросі волі Розчинилася маревом Січ. Серед тих, в кого лише мозолі, На осяянім ним видноколі Рай будує новітній панич. Сміючись із дурних гречкосіїв, Що воліють зігнити в ...

Читати далі...

Голос крові

  • 07.07.10, 20:15
Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В.Симоненко Я не вибрав Тебе, рідна мати, Я не вибрав Тебе, роде мій, І вовік не дано вибирати Кров свою та оселю-край свій. Та, якби я таке і мав право, То би вибрав Тебе, моя Русь, Я не знаю найвищої слави, Крім тії, що дитям Твоїм звусь! Моя, праведна Русь-Україно! Лиш з Тобою я плачу й сміюсь, Тут родився, зростав, тут загину, Лиш для Тебе живу і борюсь! Лиш Твої волошковії очі, Золоту...

Читати далі...

Поховали

  • 06.07.10, 23:08
Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Т. Шевченко Поховали та й забули Тарасове слово. Нема волі, нема долі, Ярмо-іго знову. Поховали та й заснули, У сні потонули, Кайданів не розірвали, Оков не струснули. Знову панщина новітня, Знов кріпацтво всюди, Всім керують-заправляють Злодюги-приблуди. Знову шляхта в спину дише, Жидок гендель травить, Московщна ненаситна, Хижо балом править. І розбійники заморські, Й свої...

Читати далі...

Агов, брати!

  • 06.07.10, 22:58
Агов, брати! Нічого не змінилось! Панують скрізь жиди і москалі. Невже нам зроду-віку не судилось Пожить по-людськи на своїй землі? А мати лиш горби та мозолі? Та що жиди? Он власні ренегати, Забувши голос крові на біду, Деруть на шмаття гірше супостата Вітчизну-Неньку – вбогу сироту, Продавши душу – черству і пусту. Що? Продали Вкраїну, байстрючата?! Здали флоти, ракети і лани; Продовжуєте й далі продавати Без совісті, без честі, без вини, Ганьба народу, сучії сини...

Читати далі...