Давно вже не викладав ніяких творів нашого луцького поета Валерія Гнатюка. І ось - приймайте , тільки сьогодні написаний...
Недавно проповідь почув чинуші від чернецтва
(назвати пастирем його язик не повернеться).
Приперся він з чужих країв, що ми колись хрестили,
Коли в нас гради вже були – вони в лісах сиділи:
Ходили в шкурах, пили кров і в голих спали ямах,
Молились фалосам своїм, палили Божі храми.
Отак варився той казан – з мокші, татар, чухонців,
І кров слов’янська там така, як...
Читати далі...