Сміттєвий колапс у Львові як ляпас Садовому
- 30.03.17, 13:04
- Ми любимо тебе, Україно!
Сміттєвий колапс у Львові може врятувати всю Україну
29 Березень 2017 р.
Кожного разу з настанням весни сходить сніг, а з ним й усі натяки на цивілізованість нашого люду. Найкраще це розумію, коли показую друзям та знайомим місто. Дорога до найцікавішої місцини, Плебанівського віадуку, пролягає через невелику лісопосадку. Там дуже гарно, але не навесні, коли ні сніг, ні зелень не прикриває жаху, котрий твориться довкола. Ось як зараз, коли із землі пробиваються перші квіти, їх не завше можна розгледіти за купами сміття.
Ця лісопосадка віддалена від дороги, котрою до мосту переважно добираються нечисленні туристи, натомість сюдою пролягає шлях місцевих жителів. І це саме вони перетворюють прекрасне місце в суцільний смітник. Не росіяни і не львів’яни, а місцеві, котрі живуть поруч й щодня долають цей шлях.
І ось у сміттєвому конфлікті, котрий зараз триває, мене тішить та деталь, що це відбувається у Львові. Страшенно шкода львів’ян, що вони стали заручниками політичних ігрищ. Шкода, що від цього постраждає імідж міста Лева, проте це чи не єдиний шанс, що тема сміття в Україні не буде заговореною. Добре, що саме Львів, бо це шанс на те, що знайдеться якийсь вихід. Бо саме це місто переважно задає тренди, тому не дивно, що й на виклики йому теж доводиться реагувати першим.
Попри те, що конфлікт, радше, нагадує бабрання у смітнику, де сторони намагаються ритися в чужій брудній білизні, він усе ж є публічним. І ця публічність – це позитив, бо рано чи пізно із заговорення й переведення її на дурниці, інформація почне рухатися у правильному напрямку.
Ми давним-давно потребували того, аби на вседержавному рівні заговорити вголос про сміття. Про ту нереальну його кількість, котру українці продукують. Про те, що викидають його прямо під ноги, засмічуючи свої міста й села. Не сортують. Загиджують прекрасну природу, через що в наших лісах перестала водитися дичина. Все відступає перед навалою пластику.
Не замовчати тему
Львівські медіа уже осідлали сміттєвий тренд. Вони намагаються пояснити міщанам, як правильно сортувати сміття, як максимально зменшити кількість відходів. Проте ЗМІ інших міст переважно зосередженні на тому, аби знаходити чеки із львівських супермаркетів на місцевих сміттєзвалищах.
Не можна дозволити, аби тема львівського сміття в загальноукраїнському полі була лише жартами про його подорожі. Це має стати темою для великої національної дискусії. Бо стільки сміття, скільки ми продукуємо, годі й шукати в цивілізованому світі.
Поки українські політики говорять про те, що не існує альтернативи вугіллю з окупованих територій, Швеція давно імпортує чуже сміття, яким гріється країна. Якщо ці екологічні тренди переберуться до нас, то є шанс, що ми не тільки зможемо передати наступним поколінням чистіші міста та села, а й зменшити залежність від російського газу та дорогого вугілля.
Так само українцям слід повчитися у шведів не лише зменшенню продукування сміття, його переробки, повторного використання речей, а й ставлення до природи, поваги до середовища, в котрому зростаємо.
Тому те, що сміттєвий колапс саме у Львові, дає шанс. Львів у нас модний, а тому, якщо львів’янам вдасться вирішити проблему в інноваційний для країни спосіб, то, можливо, цей позитивний досвід вдасться поширити хоч на частину території, особливо там, де мери мавпують львівські новаторства і хочуть виглядати просунутими.
А тим, хто зловтішається, варто не забувати, що будь-якої миті будь-яке місто України може опинитися в подібній ситуації й перетворитися на велетенський смітник. І тоді не лише фігурально рейтинг мера потоне в смітті, а й будь-хто із мешканців зможе наразитися на всі небезпеки, що пов’язані із завалами сміття: від щурів до хвороб.
Тому увага суспільства повинна бути максимально прикутою до цієї теми. Воно не має допустити того, аби ситуація закінчилася тупим тихим договорняком місцевої та державної влади. Вона має стати уроком і вироком для обох. Не можна дозволити, аби проблему переклали в довгий ящик, просто домовившись із кількома радами щодо використання їхніх полігонів. А саме на те, аби впроваджувалися інновації. Інакше всім нам загрожує борсання у смітті.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіци
https://www.radiosvoboda.org/a/28398453.html
БГ: Перепрошую, але як можна допомогти тому, хто сам навмисно (!) створює проблему зі сміттям? Садовий зумисно блокує-саботує і поглиблює кризу зі сміттям у Львові, щоб звинуватити керівництво ЛОДА і вище у "політичному переслідуванні" та блокаді, хоча насправді по цілій Україні розвозить і розкидає те сміття. Такому голові час дати по голові!
Як журналіст, я 10 років тому був на круглому столі за участю представників бізнесу, які готові були за власний кошт вирішити проблему закриття Грибовицького сміттєзвалища і вивіз побутового сміття зі Львова та навколо за умови, що їм передадуть весь цикл від збирання до переробки, а не тільки переробку, що дійсно важко зробити прибутковим, але це означало передати значні кошти з під контролю голови міста, чого Садовий не схотів зробити. Він заблокував вчасне вирішення цього питання, от і маємо нове Львівське сміттєзвалище. Нагадаю, що 2009 - 2012 роках центр Львова дико смердів каналізацією через те, що дріжджова фірма "Езим" уклала договір за згодою Садового зливати свої відходи виробництва у колектор каналізації без належної очистки. Класичний приклад, коли гроші не просто пахли, а дико смерділи. А львів'яни понюхали і переобрали Садового. Тепер сміття складують і нюхають коло себе
29 Березень 2017 р.
Кожного разу з настанням весни сходить сніг, а з ним й усі натяки на цивілізованість нашого люду. Найкраще це розумію, коли показую друзям та знайомим місто. Дорога до найцікавішої місцини, Плебанівського віадуку, пролягає через невелику лісопосадку. Там дуже гарно, але не навесні, коли ні сніг, ні зелень не прикриває жаху, котрий твориться довкола. Ось як зараз, коли із землі пробиваються перші квіти, їх не завше можна розгледіти за купами сміття.
Ця лісопосадка віддалена від дороги, котрою до мосту переважно добираються нечисленні туристи, натомість сюдою пролягає шлях місцевих жителів. І це саме вони перетворюють прекрасне місце в суцільний смітник. Не росіяни і не львів’яни, а місцеві, котрі живуть поруч й щодня долають цей шлях.
І ось у сміттєвому конфлікті, котрий зараз триває, мене тішить та деталь, що це відбувається у Львові. Страшенно шкода львів’ян, що вони стали заручниками політичних ігрищ. Шкода, що від цього постраждає імідж міста Лева, проте це чи не єдиний шанс, що тема сміття в Україні не буде заговореною. Добре, що саме Львів, бо це шанс на те, що знайдеться якийсь вихід. Бо саме це місто переважно задає тренди, тому не дивно, що й на виклики йому теж доводиться реагувати першим.
Попри те, що конфлікт, радше, нагадує бабрання у смітнику, де сторони намагаються ритися в чужій брудній білизні, він усе ж є публічним. І ця публічність – це позитив, бо рано чи пізно із заговорення й переведення її на дурниці, інформація почне рухатися у правильному напрямку.
Ми давним-давно потребували того, аби на вседержавному рівні заговорити вголос про сміття. Про ту нереальну його кількість, котру українці продукують. Про те, що викидають його прямо під ноги, засмічуючи свої міста й села. Не сортують. Загиджують прекрасну природу, через що в наших лісах перестала водитися дичина. Все відступає перед навалою пластику.
Не замовчати тему
Львівські медіа уже осідлали сміттєвий тренд. Вони намагаються пояснити міщанам, як правильно сортувати сміття, як максимально зменшити кількість відходів. Проте ЗМІ інших міст переважно зосередженні на тому, аби знаходити чеки із львівських супермаркетів на місцевих сміттєзвалищах.
Не можна дозволити, аби тема львівського сміття в загальноукраїнському полі була лише жартами про його подорожі. Це має стати темою для великої національної дискусії. Бо стільки сміття, скільки ми продукуємо, годі й шукати в цивілізованому світі.
Поки українські політики говорять про те, що не існує альтернативи вугіллю з окупованих територій, Швеція давно імпортує чуже сміття, яким гріється країна. Якщо ці екологічні тренди переберуться до нас, то є шанс, що ми не тільки зможемо передати наступним поколінням чистіші міста та села, а й зменшити залежність від російського газу та дорогого вугілля.
Так само українцям слід повчитися у шведів не лише зменшенню продукування сміття, його переробки, повторного використання речей, а й ставлення до природи, поваги до середовища, в котрому зростаємо.
Тому те, що сміттєвий колапс саме у Львові, дає шанс. Львів у нас модний, а тому, якщо львів’янам вдасться вирішити проблему в інноваційний для країни спосіб, то, можливо, цей позитивний досвід вдасться поширити хоч на частину території, особливо там, де мери мавпують львівські новаторства і хочуть виглядати просунутими.
А тим, хто зловтішається, варто не забувати, що будь-якої миті будь-яке місто України може опинитися в подібній ситуації й перетворитися на велетенський смітник. І тоді не лише фігурально рейтинг мера потоне в смітті, а й будь-хто із мешканців зможе наразитися на всі небезпеки, що пов’язані із завалами сміття: від щурів до хвороб.
Тому увага суспільства повинна бути максимально прикутою до цієї теми. Воно не має допустити того, аби ситуація закінчилася тупим тихим договорняком місцевої та державної влади. Вона має стати уроком і вироком для обох. Не можна дозволити, аби проблему переклали в довгий ящик, просто домовившись із кількома радами щодо використання їхніх полігонів. А саме на те, аби впроваджувалися інновації. Інакше всім нам загрожує борсання у смітті.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіци
https://www.radiosvoboda.org/a/28398453.html
БГ: Перепрошую, але як можна допомогти тому, хто сам навмисно (!) створює проблему зі сміттям? Садовий зумисно блокує-саботує і поглиблює кризу зі сміттям у Львові, щоб звинуватити керівництво ЛОДА і вище у "політичному переслідуванні" та блокаді, хоча насправді по цілій Україні розвозить і розкидає те сміття. Такому голові час дати по голові!
Як журналіст, я 10 років тому був на круглому столі за участю представників бізнесу, які готові були за власний кошт вирішити проблему закриття Грибовицького сміттєзвалища і вивіз побутового сміття зі Львова та навколо за умови, що їм передадуть весь цикл від збирання до переробки, а не тільки переробку, що дійсно важко зробити прибутковим, але це означало передати значні кошти з під контролю голови міста, чого Садовий не схотів зробити. Він заблокував вчасне вирішення цього питання, от і маємо нове Львівське сміттєзвалище. Нагадаю, що 2009 - 2012 роках центр Львова дико смердів каналізацією через те, що дріжджова фірма "Езим" уклала договір за згодою Садового зливати свої відходи виробництва у колектор каналізації без належної очистки. Класичний приклад, коли гроші не просто пахли, а дико смерділи. А львів'яни понюхали і переобрали Садового. Тепер сміття складують і нюхають коло себе
4
Коментарі
Дід Вовтузяка
130.03.17, 17:08
Це ганьба і для мера і для уряду. Це паскудство натуральне що люди терплять. Не може мер прибрати сміття ? Хай подає у відставку. А Гройсман ? Львів це що окупована земля ? не Україна ? Це його(!) обов'язок .
VChmyriov
231.03.17, 11:16
Повністю підтримую! На смітті Садовий ніколи не стане президентом. Гарантую!
ЧарКес
331.03.17, 12:51
Бо Садовий і його "Самопоміч" не "самопоміч", а СаДопоміч" чи "СамоНеміч", або і правильніше "СміттєПоміч"... Але тим зарозумілим "львів'янам", що обирають Садового, так і треба! Львів вартує свого "мера", свого сміття і власного смороду!
Gogilo
431.03.17, 16:23
ну добре що ДОНБАС кличуть ДАУнбас, а що там у львові відбуваеться?садовий нехоче побудувати сміт'єпереробне підприємство чи місцеві мешканці нехочуть щоб у ніх чісто було НЕВТОРОПАЮ