Мабуть таки мав рацію той львів"янин

Українське командування заради виконання "режиму тиші", практично, залишило наших бійців на передовій у Пісках та сусідніх позиціях без набоїв і підтримки важкою технікою. Розуміючи це, диверсійні групи бойовиків підходять до позицій військових практично впритул, провокуючи відкриття вогню. Тим часом представники Генштабу телефонують захисникам на передову з погрозами про розголос даної ситуації. Про це повідомляє у соцмережі заступник командира добровольчого батальйону «ОУН» Борис Гуменюк, новину передає «Преса України».

Піски. Перед тим, як висловити свою точку зору на те, що зараз відбувається в Пісках, хотілось би розібратися з такими поняттями як «бій», «запеклий бій», «жорстокий бій» тощо.

А загиблі? Троє бійців позавчора полягли в Пісках (комбат «Азову» А.Білецький пише про шістьох) Це втрати? Значні втрати? Важкі втрати? Які?
А коли гине один український солдат? Це втрата чи важка втрата?

Хто визначає запеклість бою чи важкість втрати? Прес-секретар зі штабу АТО? З обличчям, не спотвореним інтелектом, в берцях від Гуччі, камуфляжі від Каваллі, з манікюром за 300 баксів і накрохмаленим комірцем? Чи пацан з «точки 18», по якій дві останні доби валять так, що не завжди є можливість вибратися з бліндажу сходити «до вітру»?

Звісно, пацан відбивається, як може. А знаєте, як може? А може так, що у нього замість гарячого, ледь теплий автомат, бо йому бракує БК (боєкомплект) і доводиться економити набої.

Знайте, який спосіб вигадало наше командування, щоб забезпечити режим припинення вогню? – Не підвозити на передову набої!

А знаєте, в який спосіб вони вирішили приховати це? – Телефонує з Києва штабне чмо і передає по ланцюгу: скажіть Гуменюку, нехай не пише, бо хуже буде.

У зв’язку із запровадженням перемир’я і так званого режиму припинення вогню, підрозділи, дислоковані в Пісках, фактично залишилися віч-на-віч з ворогом, без вогневої підтримки з боку нашої аритилерії.

Це фактично відкрило дорогу диверсійним групам сепаратистів підходити пракично впритик до наших позицій на прямий вогневий контакт.

Так складно, як зараз, в Пісках не було ніколи.

Я дуже сподіваюся що офіцери ЗСУ не будуть виконувати злочинні накази командування.

Для кожного офіцера ЗСУ питання стоїть дуже просто:

Або ти виконуєш наказ командування, не відкриваєш вогонь артилерії, даєш можливість ворогу підійти впритик до наших позицій і розстрілювати їх прямою наводкою;
Або ти не виконуєш наказ командування, відкриваєш вогонь у відповідь, зупиняєш ворога і тим самим рятуєш життя своїм побратимам в окопах.

Все дуже просто.