Українці – недораса: образа чи полемічний мовний зворот?

Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник не мав на меті принижувати українську мову і розпалювати національну ворожнечу, коли українців назвав недорасою, а українську мову «якоюсь нещасною». Такого висновку дійшов експерт відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України В.Б.Фадєєв.

В експертизі зокрема зазначається: «Власне кажучи, виступ Мірошника Р.В. на сесії Луганської обласної ради являє собою типовий зразок привертання уваги до мовного питання і відображає позицію з цього питання, що є домінантною в місцевих радах сходу і півдня України. Специфічним для неї є прагнення зберегти наявне становище у мовній сфері та невизнання проблеми у розвитку української мови. Не випадково, що цей виступ спрямований на підтримку Закону України «Про основи державної мовної політики», положення якого викликали в суспільстві чергову дискусію навколо «мовного питання».
Разом з тим самий характер цього виступу, його спрямованість і політичне забарвлення не дозволяють стверджувати, що депутат Луганської обласної ради Мірошник Р.В. мав на меті розпалювати національну ворожнечу та принижувати українську мову. Наявні у виступі висловлення, на кшталт, «Да что же это за язык-то такой несчастный, если его нужно защищать от всего?» слід вважати, радше, полемічними мовними зворотами, безпосередньо не спрямованими на приниження української мови».

Тож «Погляд» вирішив поцікавитися думкою відомих українців, чи вважають вони висловлювання Родіона Мірошника образою чи «полемічним мовним зворотом».

Віталій Капранов, письменник, книговидавець:

«Єдине, що хочу сказати, це теж буде полемічний вираз стосовно Інституту Сковороди, який робив цю експертизу, що не має стосунку до їхньої честі та гідності, але вони падлюки і нехай вони будуть проклятими навіки-віків, амінь. Вони потолоч, тварі і мерзота, якій нема місця на цій землі, і це теж полемічний вираз, який не має відношення безпосередньо до працівників інституту імені Сковороди». 

Ірина Фаріон, мовознавець, народний депутат: 

«Я отримала експертизу і з Інституту філософії, також і з Українського мовно-інформаційного фонду. Чесно кажучи, я не розумію, чому він уповноважений давати експертизи. Єдина адекватна експертиза була зроблена Інститутом української мови, який розцінив це висловлювання як брутальне приниження української мови. Чому Інститут філософії, директором якого є Мирослав Попович дає такі експертизи? Це ж Совєцкий Союз, ці ж самі кадри, які свого часу читали марксистсько-ленінську філософію, зараз дають оцінки сучасній політичній ситуації в Україні. До речі, «Свобода» завжди наполягала на тому, щоби проводити невпинну люстрацію, люстрацію передусім і в наукових середовищах, аби це пострадянське наукове середовище не переносило свого мотлоху в новітню добу. Тому така експертиза від Інституту філософії, за підписом Фадєєва, засвідчує абсолютну безпорадність тих людей перед новим часом, перед новими ідеями». 

Ірина Магрицька, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Даля, голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні:

«Родіон Мірошник ще під час президентських виборів 2004 року був прес-секретарем Віктора Януковича. Він член «Партії регіонів», депутат Луганської обласної ради, очолює Луганську державну телерадіокомпанію, тобто можна сказати, що це не остання людина у Луганській області і він, коли назвав українців, які навчають своїх дітей в українських класах, недорасою, очевидно, озвучив не лише свою думку, а й думку вищого керівництва Партії регіонів, зокрема Олександра Єфремова, голови фракції. 

А ось Інститут філософії імені Сковороди зробив експертизу, згідно із якою, те, що сказав Мірошник, не є образою українців. Утім, думаю, що це відверта образа українців називати їх недорасою. Виходить, ми неповноцінна нація, якщо навчаємо дітей державною мовою. Якщо ж так звані експерти з Інституту філософії переконують у протилежному, думаю, вони виконують волю влади і є заангажованими. Так само, як у нас виконують волю влади суди чи прокуратура. І ця державна інституція, Академія наук, теж виконує волю влади». 

Сергій Пантюк, письменник, видавець: 

«Мені не зрозуміло, чому Інститут філософії виступає експертом у питаннях висловів про мову. Я особисто вважаю, що будь-який прямий, опосередкований, обтічний захист українофобів є підтримкою українофобів, незалежно від того, які імена за цим стоять, які титуловані інститути це роблять. Йдеться про так званих чухраїнців, які за шмат гнилої ковбаси готові зробити будь-яку експертизу, лиш би їм за це заплатили. З будь-якої точки зору, моральної чи духовної, захищати українофоба – значить бути йому помічником. Ось така проста думка. Тому, якщо цей інститут якимось чином залежний від держави, фінансується державою, тож зрозуміло, про жодну об’єктивну експертизу не йдеться».

pohlyad