Співтовариство Короткі історії для душі

Вид:: короткий; повний

Короткі історії для душі

24 лютого. Корисна перерва

24.02.16, 10:00
притча

Якось учень і його вчитель посперечалися, хто за годину нарубає більше дров у лісі. Кожен вибрав собі ділянку. Учень взявся рубати, і його сокира не змовкала ні на хвилину-так він хотів перемогти. Тоді як сокира учителя час від часу змовкала. Учень тішився з того, вважаючи, що вчитель втомився, і він невдовзі обжене його.
Наприкінці роботи порівняли результат. Виявилося, що вчитель має дров набагато більше. Тут учень здивувався:
-Як же так, я рубав дрова, не вгаваючи, а ти часто робив перерву?!
На що учитель відповів:
-Саме в той час я гострив сокиру.
(с)

Коментарі: 2

Арак

Ключ и замок

23.02.16, 18:02
притчи

Поругались ключ и дверной замок, и никто из них первым мириться не хочет.

«Как это так? - думает ключ. - Без меня этот замок - простая железка!»

А у замка свое мнение на этот счет.

«Сломается этот ключ, и без него мне быстро другой подберут!»

Люди ждали-ждали, да и вставили в дверь новый замок.

А старый с ключом осмотрели и ничего не поняли: целый, должен работать. Но - не работает!

И выбросили обоих - ржаветь на помойку...

Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)

Коментарі: 0

Кумпель

23 лютого. Голка і нитка

23.02.16, 10:00
притча

Нитка і голка лежали в одній кравецькій коробочці. Якось виникла в них суперечка: почали з'ясовувати, хто більше дає користи.
Голка:
-Я з'єдную краї тканини і прокладаю дорогу для тебе!
Нитка почала заперечувати:
-Так, але я скріплюю тканину назавжди, залишаючись її частиною!
І їхня суперечка ні до чого не призвела, кожен був певний своєї правди.
Минув час, прийшов старий кравець, узяв у натруджені руки голку, нитку і шматок тканини. Він почав шити, стібок за стібком, а нитка та голка стали продовженням його рук.

Християнам треба думати не про те, хто дає більше користи людям, а як стати кращим знаряддям у руках Творця.
(с)

Коментарі: 1

Арак

Притча о милосердном прохожем

22.02.16, 15:48
притчи

Забуксовала машина.

- Как же это ты в яму-то угодил? - с упреком покачал головой прохожий и прошел мимо.

- Рад бы тебе помочь, да некогда мне - спешу! - посетовал второй и тоже прошел мимо.

А третий ничего не сказал.

Он просто подставил плечо, поднапрягся и - помог машине выбраться на ровное место.

- Садись, подвезу! - с благодарностью предложила ему машина.

Он сел в кабину. И они обогнали первого прохожего, а затем и далеко успевшего уйти вперед второго. Хотя тот и очень спешил!

Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)

Коментарі: 3

Кумпель

22 лютого. Секрет успішного подружжя

22.02.16, 09:58
притча

-Ви одружені вже чимало років. Яка таємниця успішного подружжя?
-Я повсякчас захоплююся своєю жінкою. Якщо у твого сусіда трава зеленіша-це значить, що ти не поливаєш свою траву. Я кажу жінці раз у раз: "Ти прекрасна. Ти жадання мого серця. Ти пречудова." Навіщо? По-перше, це допомагає їй квітнути, тому що жінка відображає любов свого чоловіка. По-друге, це допомагає моєму серцю бути повсякчас закоханим у неї. Їй кажуть, що вона виглядає набагато молодшою за свої літа. Вона відповідає: "Це тому, що чоловік мене дуже любить"

Жінка-відображення любови свого чоловіка.
(с)

Коментарі: 6

Арак

Милосердие

21.02.16, 14:34
притчи

Забралось воровство в дом бедняка. И то, что он своим трудом за всю жизнь заработал, украло. И так там почти ничего не было, так выгребло и последнее.

Забросило воровство мешок на плечо и бежать. Но вот напасть: когда через забор перелезало, за гвоздь зацепилось. Ни туда - ни сюда.

А по двору уже бедняк с дубиной бежит. Жалко с добром расставаться. Да и, как следует, вора проучить не мешает!

И тут, на свое счастье, видит воровство: идет по дороге милосердие.

- Эй, помоги! - принялось кричать воровство что есть сил.

А милосердие мимо идет, словно его и не замечает.

- Освободи меня! - еще громче стало взывать к нему воровство. - А не то мне сейчас, ой, как достанется! А потом еще и в тюрьму посадят!

- Нет, - говорит милосердие. - Не стану я помогать тебе!

- Как?! - возмутилось воровство. - Ты же ведь - милосердие!

- Да, - милосердие. Но я тоже могу послужить злу, если буду действовать неразумно. И поэтому помогу не тебе, а тому бедному человеку, которого ты обокрал и обрек на холодную и голодную смерть.

- Но ведь он же прибьет меня!

- Не прибьет, - улыбнулось милосердие. - Я попрошу его быть милостивым даже к тебе!

И попросило уже замахнувшегося дубиной бедняка не бить воровство.

Что тот и сделал.

Потому что многим был обязан милосердию...

Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)

Коментарі: 0

Кумпель

21 лютого. Плавці

21.02.16, 10:02
притча

Якось троє друзів купалися в ріці над водоспадом. Перепливаючи через річку, вони помітили, що їх несе вода. Течія була слабка, але що ближчим був водоспад, то швидшою ставала течія. Занепокоївшись, двоє приятелів повернулися на берег і почали кликати третього.
А він тільки сміявся у відповідь і кричав:
-Мені пливеться так легко!
Друзі хвилювалися за нього і кричали:
-Тримайся ближче берега, течія понесе тебе!
Але той відповідав:
-Навпаки, мені плисти легше і вільніше! Я майже не докладаю зусиль!
Та за хвилину він раптом відчув, що течія зі страхітливою швидкістю несе його до водоспаду, але було надто пізно. Крикнув востаннє-й опинився у прірві!

Плавці-це ми. Легко й зручно плисти в житті за течією. Та необачного може спіткати лихо.
(с)

Коментарі: 0

Арак

Справедливость

20.02.16, 13:55
притчи

Надумала кошка Мурка Шарика из конуры выжить.

И зачем бы, казалось, ей это: сама в большом доме живет, а Шарик в крошечной будке.

Но все дело было в том, что дом не ее, а конура - Шарикова!

И стала она хозяевам намурлыкивать, что мол, Шарик совсем стар да ленив стал, а еще добр не в меру, из-за чего чужие люди их двор проходным сделали!

Кончилось все это тем, что выгнали Шарика из будки. А на цепь вместо него Мурку посадили. Умные были хозяева. Поняли, что такая злая кошка лучше доброй собаки дом охранять будет.

А Шарика, так уж и быть, в сени пустили - век доживать!

Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)

Коментарі: 5

Кумпель

20 лютого. Маленький ліхтарник

20.02.16, 09:59
притча

У ті часи, коли ліхтарі запалювали вогнем, вулицями щовечора ходили ліхтарники і приносили світло в кожен провулок. Жив тоді маленький ліхтарник-щуплий дідок низького зросту. Щовечора він обходив провулки, черкав по підошві і запалював ліхтарі-й кожна темна вуличка ставала яснішою, ніж зазвичай. Діти називали його карликом, а дорослі-ледацюгою, тому він виходив надвір тільки вечорами, коли запалював ліхтарі, а опісля милувався нічним небом.
Щоразу, черкаючи сірнником по підошві, малий ліхтарник ставав нижчим на зріст. Одного разу до нього прийшов незнайомець і спитав:
-Як ти можеш так жити? Ти ж зовсім зникнеш: ти не шкодуєш життя для людей, а вони платять тобі лише кривдою. Несправедливо це, неправильно.
На це він відповів:
-Якщо я не буду запалювати ліхтарі, то люди залишаться без світла. І якщо хтось ітиме вночі темною вулицею, то хіба дійде додому? Так буде блукати до ранку. Хіба це справедливо?
І малий дідок далі черкав сірником по підошві та малів зростом, поки не зник узагалі. Ніхто й не помітив, що немає старого чоловічка, однак всі помітили відразу, що вечорами дуже темно.

Кожна людина в житті значить дуже багато. Кожна людина, навіть якщо сама цього не помічає, приносить світло в життя інших. І якщо не стане людини-комусь потемнішає в житті.
(с)