Бесіда 4 ЧИМ Є НАШ СВІТ?

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

Бесіда 4

ЧИМ Є НАШ СВІТ?

МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ СВІТОБАЧЕННЯ

Заглянувши у минуле, можна побачити, як створювалася сучасна форма матеріалістичного світобачення. Станіслав Грофф у книзі „За межами мозку” та Фритьоф Капрі "Дао фізики" пов”язують цей процес з науковими відкриттями у природничах науках дев’ятнадцятого сторіччя. Найбільший вплив на громадську свідомість набула тоді фізика Ньютона.
Саме вона своїми постулатами про непорушність матерії створила та кристалізувала картину матеріального світу, як завершеної реальності. З дев’ятнадцятого сторіччя уявлення про світ міцно увійшли в соціальну свідомість, обумовили напрямок розвитку сучасної науки та хід
цивілізації.

Саме на основі фізики Ньютона дітям у школі пояснюють, що вони живуть у матеріальному Всесвіті.
Виглядає він, як великий годинниковий механізм - планети обертаються на своїх орбітах, все діє на основі фізичних законів. Дітям легко уявити такий простий механічний Всесвіт, і вони погоджуються з своїми вчителями. Пояснення матеріалізму супроводжується подібними доказами: - бачиш перед собою стіл? - він існує, якщо не віриш, можеш доторкнутися до нього.

Реальність це те, що ми здатні побачити, відчути, до чого можна доторкнутися, -

пізніше це визначення трохи розширюють – реальністю вважається ще те, що можна зафіксувати фізичними приладами.

Так з дитинства, самі того не розуміючи, ми стаємо матеріалістами.
Тепер ми впевнені, що світ складається з мертвої матерії. Відчуття мертвості світу, пронизує нас страхом.
Ми боїмося пропасти у цьому великому, мертвому світі, тому нашою найголовнішою турботою стає прагнення до виживання.
Щоб вижити, ми маємо багато і важко працювати, накопичувати ресурси (запаси „на чорний день”), перемагати супротив навколишнього світу, конкурувати з людьми.
Життя перетворилося на нескінченну боротьбу за виживання.
Але, чи дійсно наш світ є мертвий?

РЕЛІГІЙНЕ СВІТОБАЧЕННЯ.

Наряду з матеріалістичним, існує релігійне світобачення.. Воно є напівматеріалістичним.
Його суть складається у тому, що в матеріалістичну картину світу вмонтована ідея Бога..

Тепер на тлі мертвого світу існує жива субстанція, що вносить в життя людини значні корективи (слід нагадати, що ми аналізуємо не інтелектуальний рівень людини, мова йде про глибинний рівень нашої свідомості (рівень світоглядних стрижнів) , на якому ідея перетворюється в акт сприйняття, переживання, життєвий досвід ).
Тепер людина відчуває наявність Бога, має з ним зв’язок, переживає Його присутність, як частину свого життя.
Виникає питання – Бог це ілюзія чи реальність? Для віруючої людини Він – АБСОЛЮТНО ОБ’ЄКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ!

Мова йде не про те, що людина створила собі ілюзію, вірить у неї та відчуває її. Йдеться про

істинну природу нашого світу, який має здатність відкриватися людині поступово
- настільки, наскільки вона (людина) готова його сприйняти..

По суті, релігійна свідомість на порядок вища, ніж матеріалістична, вона більш відповідає природі світу та людини.

МІСТИЧНЕ СВІТОБАЧЕННЯ.

Як матеріалістичне, так і релігійне світобачення є складовими сучасної культури та обслуговуються нею.
Йдеться про те, що кожній людині в рамках культури „вмонтовують” в глибинний рівень свідомості матеріалістичну, або релігійну ідею. Ця ідея виконує налаштування сприйняття відповідної реальності.

Містичне світобачення є ще ближчим до істинної природи світу. Воно є не матеріалістичним.

З чого складається містичне світобачення, та яка основна ідея відповідає його суті?

Тут є складності, адже основну, базову ідею містичного світобачення необхідно шукати: а) за межами культури, б) за межами інтелектуального пізнання..

Індійці вважають наш матеріальний світ - ілюзією, у тибетському буддизмі він відноситься до двох (світ людей та світ тварин) з шести існуючих світів, толтекі вважають нашу планету Земля живою істотою, що має свідомість.

Для матеріаліста наведені погляди є маячнею, або, як сформулював би науковець – уявленнями та віруваннями примітивних народів, адже вони суперечать нашому здоровому глузду.
Між матеріалістичним та містичними світами – прірва.
Ми можемо спробувати подолати її, але що спонукає нас до такого кроку?

Людина розпочинає духовний пошук з якоїсь своєї причини.
Для одних поштовхом до пошуку стає глибокий зв’язок із своєю внутрішньою сутністю, для других - неподолана життєва проблема, або хвороба, для третіх - бажання змінити своє життя та щирий інтерес до всього незвичайного.
Інтерес до містичного виводить нас за межі нашої обізнаності. Ми потребуємо нових знань, але де їх знайти? Культура технічної цивілізації ігнорує існування духовної реальності, тому знання ми маємо шукати за її межами.

Наступна складність у розумінні містичного світобачення є у тому, що його неможливо осягнути за допомогою інтелекту. Адже логічне, раціональне мислення є чинником техногенного буття.
Для передачі духовних знань, необхідно спочатку зупинити інтелект людини, потім вказати напрямок пошуку істини.
На цьому принципі побудовані християнські притчі, дзен-буддійські коани.

Містичне світобачення має принципову особливість - воно не може бути доповненням до існуючої матеріалістичної картини світу тому, що основане на іншому сприйнятті,
розумінні та переживанні реальності.

Замість того, щоб наводити інтелектуальні кальки з базових ідей містичного світобачення, запропоную вам спробувати осягнути ці істини безпосередньо.
Поставтеся до цього завдання легко - так, як до гри.

Прочитайте наступні вислови, обдумайте їх, визначте, чи сподобалися вони вам.
Було би цікаво довідатися, як ви зрозуміли ці вислови.

1. Одна стріла збиває одного орла. Дві стріли — це вже занадто.

2 У літню місячну ніч кумкання жаб пронизує Всесвіт і поєднує усіх в одну велику родину.

3. Прогулюючи до півночі від Червоних вод, Жовтий Предок піднявся на вершину гори, а повертаючи, задивився на південь і втратив свою Чорну Перлину. Він послав Знання відшукати її, але воно не знайшло; послав Того, Хто Бачить Павутину Здалека, і той не знайшов; послав Сперечальника, і той не знайшов; послав Подібного до Небуття, і Подібний до Небуття її відшукав.
— Як дивно, — викликнув Жовтий Предок, — що відшукати її зумів саме Подібний до Небуття !