12 жовтня 2014 р. у Національному музеї народної архітектури та побуту України на експозиції «Закарпаття» відбудеться храмове свято «Покрова». Об 11.00 год. в церкві Божої Матері Покрови із с. Канора Закарпатської області розпочнеться святкова літургія. По завершенні служби відбудеться хресний хід та водосвяття.
На свято запрошені фольклорно-етнографічні колективи із Чернігівщини, Івано-Франківщини та Київщини. В їх репертуарі прозвучать козацькі та героїко-патріотичні пісні. Біля церкви розмістяться народні майстри з храмовим печивом, вишиванками, народними картинками тощо.
О 14.00 год. на хаті із с. Синевірська Поляна Закарпатської обл. відкриється виставка «Одолян-зілля Романи Кобальчинської» присвячена світлій пам'яті співробітниці Національного музея народної архітектури та побуту України, відомому етнографу, Заслуженому працівнику культури України.
Ласкаво просимо відвідати НМНАП України 12 жовтня!
До Музею ходить наступний транспорт: 11 тролейбус: від м. Виставковий центр до Національного музею народної архітектури та побуту України ( від траси ще десь 1км) 496 (маршрутка) пл. Лукянівська- вул. Артема -вул. Вячеслава Черновола - пр. Воздухофлотський - пл. Соломянська- пр. Воздухофлотсьий - пл. Севастопільска - Кільцева дорога - Одеська пл. - вул. АКАДЕМіКА ЗАБОЛОТНОГО
458 (маршрутка) Залізничний вокзал- м.Виставковий центр - Музей
Монастир заснував у 1627 році Януш Тишкевич - київський воєвода і генеральний староста київського краю. Для початку він подарував монахам свій замок, а 1634 року за міцними мурами почалося будівництво костьолу. За 8 років, у 1642 році монастир збудували, але вже 1648 кармеліти змушені були його залишити та тікати до Львова від війська Богдана Хмельницького, яке звільнило Бердичів та навколишні міста.
На початку 18 століття після придушення повстання босоногі монахи повернулися в монастир та відбудували і зміцнили фортецю, а також спорудили новий костел в стилі барокко. Керували будівництвом архітектори з Польщі та Німеччини, а для розпису залучили художника з Італії. З середини 18 століття в монастирі активно діяла друкарня, яка стала відома випуском "Бердичівських календарів". 1768 року московське військо зруйнувало фортецю, а 1832 за наказом російського царя закрили монастирську школу та друкарню. 1866 російський генерал-губернатор вигнав монахів та розмістив у монастирі поліцію і війська. На початку 20 століття католики почали відбудову занедбаних споруд монастиря, та через громадянську війну вони знову були пошкоджені. 1925 року більшовики заснували у фортеці історичний музей, що врятувало монастир від повного знищення. Нарешті 1991 його знову повернули католицьким монахам.
На Святой горе Афон за братоубийство на Украине не молятся и на него не благословляют!
Если же кто-то будет утверждать обратное, пусть назовет имя на такое
духовное преступление дерзнувшего. Уверен таковых не обрящем. А
мы же каждодневно возсылаем молитвы наши за примирение триединаго народа
русского и избавление России и Украины от нечестивой жидовской власти,
которая, играя на безумных страстях наших, эту междоусобную вражду среди
русских разжигает. Да вразумит нас Господь! Ему же слава во веки. Аминь!