Я гвалтувався.

(Інструкція для самотніх жінок.)

         Коли в мене стала друга зміна, сусідка самотня і «не сексуальна» погукала мене налагодити її телевізор. Він вимикався сам собою і так же довільно міг ввімкнутися. Я не майстер по телевізорах, але зрозумів що проблема в його ненадійному живленні струмом. Я одразу зробив весь комплекс профілактичних робіт: свіжу пайку вводу шнура, підтягнув гвинтики у вилці і у розетці. Ввімкнув телевізор і одразу відчув його стабільну роботу. Почав збирати інструмент. Але Клава, так звали мою сусідку, вмовила мене почекати і перевірити що більше технічної відмови не буде.

         Я присів поки остигне паяльник. Клава ввімкнула «мильний» серіал. Я поривався піти, але вона мене утримувала. Почався еротичний епізод. Я звернув увагу на екран: «дон Педро» ґвалтував «Сільвію». Клава декілька разів сказала що мужчина не може один зґвалтувати жінку. В усякому разі,  з нею це не вдалось би нікому. Врешті вона нав’язала мені цю дискусію. Непомітно я «завівся» логічно переконуючи її у природній перевазі самця. Вона стояла на своєму.

         Я взяв її за руку і по дивану підтягнув до себе. Вона пручалася і говорила що це іще нічого не значить. Я послідовно демонстрував їй переваги чоловічої сексуально спрямованої сили.  Вона продовжувала усе заперечувати, навіть тоді коли я поставив її  на дивані навколішки і задрав халат так що стало видно її пухкі сідниці.

-      «Ну що. Визнаєш?».

-      «Ні! Бо я не розтулю ніг».

         Я спіймав себе на тому, що вже хочу її. Але певна невпевненість, все ж таки сусідка, іще стримувала мою агресію. Клава не намагалася обсмикнути халат. Навпаки вона хитнулась назад і притулилася до моїх ніг. Я подумав: продемонструю їй досяжність «контакту» і відпущу. Однією рукою опустив до колін її труси і притулився до сідниці. Вона не переставала «пручатись» крутити сідницями. Але, як виявилось, її рух був назустріч мені.

         Мені нічого не залишалось як опустити джинси і свої труси. На диво -  він легко ввійшов до упору. Клава видихнула як компресор, потужно, об’ємно і з глухим присвистом. Я ще деякий час неадекватно оцінював реальну ситуацію. Що ж буде? Я ж не підступно, а в запалі суперечки. А Клава «відходила» від першого відчуття.

-      «Ну що ти завмер? Давай продовжуй!» і підштовхнула мене коливатись до і від сідниць. Коли ми двічі, по черзі, а потім разом досягли вершини, і розпались на дві складові, Клава сказала:

-      «Це вдалося тільки тобі, бо ти дуже сильний, і ніякий Педро так не зміг би». Я не став відновлювати суперечку – «Ну що ж, так вийшло».

         Я дійсно вірив у те, що просто ситуація сама вийшла з під контролю. Наступні дні я переживав по новій цю ситуацію і пригадував незначні, на перший погляд, деталі. Її вишита білизна, волоси пахли свіжим шампунем,  та й тіло мало приємний штучний запах, який я відчув вже потім. Був  обраний час, коли усі інші на роботі і в школі. Можливо, це не випадково? Я знайшов телепрограму на поточний тиждень. Так і є!, відповідна серія серіалу демонструвалася напередодні ввечері і повторювалася наступного ранку у зручний (безпечний)час. Схоже на «сплановану акцію»  - перевірю.

         Я підстеріг сусідку біля дверей.

-      «Як телевізор?»

-      «Дуже дякую. Працює!»

-      «А як серіал?»

-      «Та в мене немає часу його дивитись...». Так, дійсно вона працює допізна і іноді повертається з купою листків.

-      «Я хотів би перевірити чи міцно тримається зроблена мною пайка».

-      «Нехай, я скажу коли».

Перевіряючи свою пайку, я побачив на проводі слід колишнього навмисного надрізу! З тих пір я іноді заходжу до сусідки, щоб перевірити контакти. Про чоловічу перевагу вона зі мною більше не сперечається.