[Приєднана картинка] Вчера на сайте стих твой увидала. Скорей перо -- в ответ я написала. Смотрю: опять трудолюбивый ...... Свое творенье бросил в блок. Давай я за тобой - не успеваю. И в спешке что-то важное теряю. Но что-то-важное найду! - И я строчу стихотворение в бреду! Но ты выходишь из аллюра, А я все лезу в трубадуры. И, словно ежик, за тобой пыхчу. И не хочу - упрямо стих влачу. Смотрю: опять свой стих сваял - Добил меня ты наповал! Ой...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Хай в кожен дім постукає краса, А вслід за нею увійде шляхетність. Нехай в дитини висохне сльоза, В дорослих зникне пиха й зверхність. Нехай серця відтануть від образ, Життя полишить сірість і буденність. Нехай добро пріоритетним стане враз, Заповнить душі віра і смиренність. Любов до ближнього хай буде нам взірцем, А щирість і відвертість - то як догма. Хай щезне заздрість назавжди, кінець кінцем, І стане світлою до Бога нам дорога. Хай квітне...

Читати далі...

[Приєднана картинка] То напівгра, то напівдійсність - Я знову відчуваю дежавю.Ти посилаєш негативу імпульс – Приречено його ловлю. А ти в істериці і репетуєш: «Сьогодні щось зроблю з собою!» А я не співчуваю, лиш дивуюсь: Як можна грати так зі мною? А ти аж захлинаєшся у ражі. А я все думаю, чи треба, Щоб друзі в шумнім епатажі Ковтали сонце в чистім небі? Я вибираю: сонце чи помиї, Та пам’ятаю: нас єднають роки. І мовчки підставляю шию, І вкотре підставляю...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Досвід сріблом вишив скроні, Зморщечки гаптує близ очей. Та несу Любов в долонях, Як раніше, до людей. На довірі зводжу замки. Їх руйнують – я будую. Та добро не втиснуть в рамки, Тож труджусь я, рук не чую. Сію я вкраїнське слово – Розквітає пишним квітом. Я несу Любов в долонях. Хай летить вона над світом!

[Приєднана картинка] Ідеш? Іди! Прощай! Потисну руку. Нехай емоцій через край - Пірну в розлуку. Сльоза чи сніг? Сліди... Ти йшов, а сніг все падав... І залишав, вже назавжди, Любов позаду. Вогонь у сніг? Хай буде лід, Це більш природньо. А сніг все йшов, все падав сніг... Ура! Свобода!

[Приєднана картинка] Моему другу из Интернета Ты разговаривал со смертью. Она дышала тебе в спину.Тогда все бытие - в корзину, Любовь и дружбу - все на смарку...Решила белкой в круговертиВ твою страничку тенью влиться...ТЫ разговаривал со смертью - Я с жизнью жажду породниться!

[Приєднана картинка] Людське життя - симфонія чуттів. Хтось виграє її на арфі, інший на тромбоні, Хтось в бубон жваво б'є, а хтось на акордеоні. Баян хтось мучить, інший скаче, А ще хтось під гітару тихо плаче. Людське життя - симфонія чуттів. А онде чоловік у кутику присів. Не володіє жодним інструментом. Не знає він ні музики, ні слів, Живе одним лише моментом. Людське життя - симфонія чуттів. Тяжке життя без пісні й почуттів. Погано, звісно, коли в воду з мосту...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А я ж стелила під ноги небо, Ти ж був найкращим на всій землі! А я ж хотіла чуттів від тебе, А ти приносив лише жалі. А ж я любов, як оберіг, носила Побіля серця, щоб навіки. А я ж просила: «Люби красиво» - Любить не вміють чоловіки… Тендітну квітку в душі ростилаІ захищала від всіх вітрів. Сам був щасливим, мужчино милий, Та щастя дати все ж не зумів...

[Приєднана картинка] Я не принижусь, і не вклонюся. Відходжу від тебе, як в осінь дощі. Не пожалкую, не озирнуся, Зоставлю на згадку вірші. Їх не побачиш, не прочитаєш, Знаю, не вартий ти цих рядків. Я ж маю те, чого ти не маєш: Любих дітей і хороших батьків. А ще любов свою, вірну і щиру, Чисте сумління без нот каяття. Не погублю їх в життєвому вирі, А пронесу через терни життя. Ти ж пустоцвітом розсієш собаче, Нице й нікчемне життя. А у кінці озирнешся...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ще темно. Не світять вогні. Аж ось закричали півні - Благословили зорю на ранок. &nbsp...

Читати далі...