Розгубили, розтоптали, розвіяли...
- 29.05.12, 10:49
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Розгубили, розтоптали, розвіяли
Почуття зеленими лугами.
Квітами чудовними розсіяли
Над заморськими берегами.
Полетіла б я до тебе птахом білим -
Та високі гори, темні хмари.
Мчала б я до тебе вовком сірим -
Глибокая прірва поміж нами.
Я б до тебе по камінню бігла -
Ніженьки біленькі в кров зіб'ю...
Заспіваю я тужливу пісню,
Щоб почув про доленьку мою.
Але у душі твоїй не тьохне ...
Не заплачеш ти у цім житті,
Бо чуттів криниця вже усохла -
Залишились амфори пусті...
19
Коментарі
Mouette
129.05.12, 11:41
sonce-33
229.05.12, 11:45Відповідь на 1 від Mouette
filia-li
329.05.12, 11:48
Стали схожими на амфори пусті...
ЯнаСтепановна
429.05.12, 11:53
sonce-33
529.05.12, 11:55Відповідь на 3 від filia-li
розгубили з віком чуття...
sonce-33
629.05.12, 11:55Відповідь на 4 від ЯнаСтепановна
zvezdothet
729.05.12, 12:00
Солнышко ,перестань хромать ,гле рифма?
sonce-33
829.05.12, 12:03Відповідь на 7 від zvezdothet
valucha val
929.05.12, 12:31
Своїм віршом ти відповіла ,на запитання якє мучало мене багато днів.Дякую!
Але у душі твоїй не тьохне ...
Не заплачеш ти у цім житті,
Бо чуттів криниця вже усохла -
Залишились амфори пусті...
Не достучишься в пустоту....
sonce-33
1029.05.12, 12:32Відповідь на 9 від valucha val
спасибі