Батькам

До рідного порога веде мене дорога,

Веде мене у горі і біді.

Веде мене як в казці, у радості і щасті,

Веде мене у день і у ночі.

Куди б я не полинув і де б не зупинився,

Думки мої про тебе, рідний дім.

Про люблячу матусю, вона уже бабуся,

Про батька, що пуска цигаркой дим.

Про сад навколо хати, про сонця тихий захід,

Про зорі над подвір’ям у ночі.

Люблю той край єдиний, до нього серцем лину

І чую запах диму, він кращій над усі.

До рідного порога веде мене дорога,

В той дім, що дарував мені життя.

Я голову схиляю, навколішки впадаю,

За вас, батьки рідненькі, горить моя свіча…