Як у того коня...
- 14.02.14, 09:47
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Як у того коня
Ніздрі й твар тріпотіли.
Прагнув він визнання -
Розкуйовдилась грива.
А вітри - по боках,
Пошматовані часом.
Вільний коник, мов птах,
Вже злітав до Парнасу.
Що несло в небеса:
Білосніжність чи крила?
їІз повіки - сльоза,
Розкуйовджена грива...
Ніздрі й твар тріпотіли.
Прагнув він визнання -
Розкуйовдилась грива.
А вітри - по боках,
Пошматовані часом.
Вільний коник, мов птах,
Вже злітав до Парнасу.
Що несло в небеса:
Білосніжність чи крила?
їІз повіки - сльоза,
Розкуйовджена грива...
17
Коментарі
верь
114.02.14, 10:00
tallmud
214.02.14, 10:06
Зі святом!
sonce-33
314.02.14, 10:06Відповідь на 1 від верь
sonce-33
414.02.14, 10:06Відповідь на 2 від tallmud
М_Ірина
514.02.14, 10:46
Летючий вірш
Mykolaj_58
614.02.14, 11:22
трохи "коробить" часто вживане слово ЗІР (ЗОРІ), бо співзвучне з іншим (ЗРЕНИЕ - рос.)....
_
можливо краще (й правильніше) б звучало:
"Прагнув ЗОРЬ визнання ",
"В небеса вище ЗОРЬ я злітала,
Там кохання бажала зустріти. "
З Днем Валентина !
sonce-33
714.02.14, 11:45Відповідь на 6 від Mykolaj_58
навзаєм) На жаль, зорі - зір - це правильне відмінювання (чергування о-і) Пишу взагалі про творчу людину - в образі коня. Не про себе)
sonce-33
814.02.14, 11:46Відповідь на 5 від М_Ірина
дякую
Гість: Svitanok+
914.02.14, 11:46
Ой, який щемливий, гордий і прекрасний вірш. Про справжнє.
Тобі подяки слово прошепчу
І в дивний світ пізнання полечу.
Щоб розпізнать, який буває світ,
Хоч я й старий, і маю досить літ.
*****
Мчать нас коні воронії,
швидко час біжить,
а ті коні - наші мрії.
Все гукають: "Жить".
Enigm@*
1014.02.14, 11:55