Туди, де тишу рве твій голос
- 15.05.13, 11:05
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Весна убралась гожа в колодки.
Сріблястий серпик місяця тонкого
Заплутався у брості осоки
Й легкий туман розсіяв над рікою.
У гаї покотилася луна,
Нестямно соловейко серце крає,
Бринить, немов натягнута струна,
Десь усередині твоє "кохаю".
Літа зозулька мудро роздає
Із щедрістю прадавньовіковою.
І я лечу туди, де тишу рве
Твій голос, переповнений жагою.
39
Коментарі
ЯнаСтепановна
115.05.13, 11:17
sonce-33
215.05.13, 11:18Відповідь на 1 від ЯнаСтепановна
верь
315.05.13, 11:21
prominchik
415.05.13, 11:24
Акварель
515.05.13, 11:24
"Бринить, немов натягнута струна,
Десь усередині твоє "кохаю"... Ой, Сонечко - ЯКБИ... Як завжди в тебе - до кожного серця
sonce-33
615.05.13, 11:24Відповідь на 3 від верь
sonce-33
715.05.13, 11:25Відповідь на 4 від prominchik
sonce-33
815.05.13, 11:26Відповідь на 5 від Акварель
Нехай буде у всіх нас усе ДУЖЕ добре, Акварелько!
Hrab
915.05.13, 11:35
sonce-33
1015.05.13, 11:43Відповідь на 9 від Hrab
Увійти в силу) Тобто весна "травнує"