Чортова скеля: дім легенд і загадка історії

В один із чудових сонячних вихідних днів ми з чоловіком вирішили з’їздити кудись на природу. Вибір випав на Чортові скелі: по-перше, недалеко, а по-друге, сама назва місцевості приваблювала своєю таємничістю і містикою. Окрім того, Чортові скелі є одним з найулюбленіших місць відпочинку у Львівській області. Зацікавив нас і той факт, що Чортові скелі є найвищою точкою в околицях Львова (близько 414 м над рівнем моря).
Дістатися до них можна по-різному: від дороги Львів-Винники, від Глинянського тракту, від Лисинич, чи від Винник. Головне — підніматися весь час догори, а лісові стежки виведуть до скелі.
З цих воріт починається дорога до Чортових скель.

Заблудитися фактично неможливо, орієнтуючись на такі вказівники на деревах.

Щоб уже напевно потрапити до Чортових скель, краще брати з собою провідника, із місцевих. sila

Ідучи до скель, ми милувалися чудовим буковим і буково-сосновим лісом з мальовничими ландшафтами.

Уже повернувшись додому, я дізналася, що Чортова Скеля — це лісовий заказник місцевого значення з площею природоохоронної території 353 га hypnosis

. Розташований він у межах Личаківського району Львова, на південь від села Лисиничі і на захід від м. Винники.
На території заказника знаходиться унікальний природний та історичний об’єкт — Чортова скеля (насправді згромадження кількох різних за висотою й величиною скель). Саме вона і була метою нашої мандрівки.

У середині XIX ст. відомий дослідник історії Галицько-Волинського князівства Ісидор Шараневич стверджував, що первісний Львів повинен був лежати на Чортовій скелі, оскільки на той час вона була найвищим місцем на цих теренах.

Походження такої дивної назви — Чортові скелі — має свою історію. Існує легенда, що колись чорти хотіли знищити собор Святого Юра, що у Львові, і заповзято взялися за виконання цього бажання. Так як нечисть має силу тільки вночі, допоки півні не заспівають, саме в нічний час чорти полетіли на скелі Довбуша, щоб взяти звідти найбільші камені і скинути їх на собор. Але чорти не розрахували свої сили: вони взяли настільки важкі камені, що не змогли їх донести до Львова. По дорозі камені виковзнули з їхніх рук, упавши на територію між Винниками і Лисиничами, де лежать і дотепер. Якщо добре придивитися до каменів, то на них можна побачити сліди від чортових пазурів.
Слід відмітити, що колись наші предки називали скелю Чатовою, тому що місцеві мешканці з неї чатували за підходом татар. Скелі Високий Замок, Лиса гора, а також Чортова були спостережними пунктами, на яких перебували княжі чати, що стерегли підступи до давнього Львова.
У часи воєн Чортова скеля ставала справді Чатовою, бо біля її підніжжя не раз розігрувалися битви: з турками (1672 р.), татарами (1695р.), більшовиками (1920 р.). Коли у листопаді 1918 року галицьке військо залишило Львів, Чортова скеля ще кілька місяців перебувала в руках УГА. В околицях скелі воювали взимку 1918—1919 рр. частини групи «Схід», відтоді, напевно, залишились окопи, що прорізали ліс. А на самій скелі перебував спостережний пункт для коригування артилерійського вогню.
Старожили стверджують, що в час війни німці хотіли підірвати скелю і прокласти пряму дорогу до Львова, однак геодезисти дослідили, що глибоко під скелею є підземне море. Тільки це врятувало її від знищення.

У наш час Чортові скелі у Винниківському лісі є улюбленим місцем відпочинку львів’ян, особливо молоді. Багато років тут тренуються скелелази.

Мало кому відомо, що біля підніжжя скель проводять археологічні розкопки. Знайдені предмети свідчать, що в цих місцях були найдавніші у Львові та його околицях поселення людей, яким … 27000 років.

Львівська обласна експедиція Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України у 1973 році відкрила та обстежила багато пам’яток. Найбільш значні роботи провели на пункті Львів—VII в урочищі Чортова (Чатова) скеля у межах навісу Романа і майданчика перед ним. У верхньому горизонті зафіксовані матеріали ХІХ—ХХ ст., а також фрагменти посуду доби раннього заліза (скіфський період) та численні кістки тварин, зокрема, одомашнених.
На глибинах від 50 до 140 см виявлені рештки тільки диких тварин (оленів благородного і північного, лисиці, борсука, птахів тощо) і крем’яні вироби, скребки та ножі. Цим знахідкам понад 8 тисяч років!
Ще глибше (2 м під поверхнею землі) знайдені рештки мамонта, північного оленя, птахів, інших тварин, а з крем’яних виробів — скребки, різці та ножі, якими користувалися наші предки більше 13 тисяч років тому!
У горизонті IV виявлені кістки мамонта, північного оленя, первісного коня та інших тварин, а з кам’яних і кістяних виробів — скребло, ножі тощо. Комплекс датований пізнім палеолітом (більше 27 тисяч років тому).
На думку археологів, під скелею було найдавніше поселення на території Львова — мисливський табір. Він існував раніше, ніж Кирилівська стоянка у Києві (19 тис.р.тому) та поселення на вулиці Спажистій у Кракові (25 тис.р. тому). Давні мисливці полювали на території нинішнього Львова на мамонтів, печерних ведмедів та левів.
У верхніх відкладах у навісі Львів—VII виявлено також рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

У свій час ці скелі бачили письменників Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Наталію Кобринську, Василя Стефаника…

Так як ми не мали спеціального спорядження, підійматися на Чортові скелі довелося потаємними стежками.