Історію може рухати активна і переконана меншість але...

Phys. Rev. E 84, 011130 (2011) [8 pages] J. Xie, S. Sreenivasan, G. Korniss, W. Zhang, C. Lim, and B. K. Szymanski Social consensus through the influence of committed minorities We show how the prevailing majority opinion in a population can be rapidly reversed by a small fraction p of randomly distributed committed agents who consistently proselytize the opposing opinion and are immune to influence. Specifically, we show that when the committed fraction grows beyond a critical value pc~10%, there is a dramatic decrease in the time Tc taken for the entire population to adopt the committed opinion. In particular, for complete graphs we show that when p<pc, Tc~exp[а(p)N], whereas for p>pc, Tc~lnN.

Популяризовано ці дослідження наприклад в:

http://www.physorg.com/news/2011-07-minority-scientists-ideas.html

http://www.sciencedaily.com/releases/2011/07/110725190044.htm

http://www.freakonomics.com/2011/07/28/minority-rules-why-10-percent-is-all-you-need/

Результати досліджень викладені у Phys. Rev. E 84, 011130 (2011) в статті, що можна перекласти так «Одностайність у суспільстві, що створена під впливом переконаної у своїх поглядах меншості»

Короткі висновки з оригіналу та з цих посилань.

Дослідники з Політехнічного Інститут Rensselaer з’ясували–щойно відсоток людей з непохитними переконаннями досягає десяти відсотків, їх погляди в будь-якому разі будуть прийматися більшістю. Вчені використовували обчислювальний та аналітичний методи, щоб визначити той вирішальний момент, коли переконання меншості стає думкою більшості. Були виявлені наслідки для навчання та вплив на соціальну взаємодію в залежності від різноманітних факторів, починаючи від поширення нових технологій і закінчуючи політичними переконаннями.

B. K. Szymanski :«Коли кількість прихильників певних поглядів є меншою за 10 відсотків, то немає явного прогресу у поширенні ідей. Для того, щоб думка меншості стала громадською, потрібна буде неймовірна кількість часу, котру можна буквально порівняти з віком Всесвіту» «Але коли кількість прихильників ідеї переходить межу 10%, переконання розповсюджуються з космічною швидкістю (після порогу у ~10% починається експоненційний зріст нових переконань.думка меншості "поглинає" оригінальну думку більшості (показано зеленим кольором)
За словами B. K. Szymanski , прикладом можуть стати нещодавні події у Єгипті та Тунісі: «В цих країнах диктаторів, котрі були при владінапротязі десятиліть, раптово повалили всього за кілька тижнів»

Важливий аспект: відсоток прихильників певної думки, необхідний для впливу на більшість, суттєво не змінюється, незалежно від співтовариств, в яких знаходяться прихильники ідей. Іншими словами, необхідний для впливу на суспільство відсоток прихильників думки лишається приблизно на рівні 10 відсотків, незалежно від того, де і як виникла чи розповсюджувалась та чи інша думка у суспільстві. Щоб зробити остаточні висновки, дослідники створювали комп’ютерні моделі різних видів соціальних мереж. У одній з них член мережі був пов’язаний з кожним іншим. У другій моделі були особи, зв’язані з великою кількістю людей, що робило їх центром думок та лідерами. В останній моделі у кожного учасника була приблизно однакова кількість зв’язків з іншими людьми. Вихідним станом кожної моделі була суттєва кількість

прихильників традиційних для суспільства поглядів, де кожен володів своєю особистою думкою, але, що суттєво, також був відкритим для інших ідей.

Тільки-но співтовариства були створені, вчені вводили туди кілька глибоко переконаних людей по всій мережі. Ці люди мали повністю сформовану думку і не збиралися якимось чином її змінювати. Тільки-но ці глибоко впевнені у своїх поглядах люди починали спілкуватися з тими, хто дотримувався традиційних поглядів, думка більшості починала змінюватись.

«Зазвичай люди почувають себе не в своїй тарілці, якщо вони не поділяють загальну думку, тому вони зажди шукають компроміс. Ми встановили цю тенденцію в кожній з груп», – говорить один з авторів доповіді S. Sreenivasan. Кожен з учасників кожної моделі «мали розмову» про свої погляди. Якщо думка слухача співпадала з думкою того, хто починав розмову, це посилювало переконання першого. Якщо ж його думка відрізнялась, «слухач» починав задумуватись про це і розповідав свої про свої сумніви іншій людині. І якщо ця людина поділяла цю нову думку, то слухач починав підтримувати ці ж погляди.

«Тільки-но ці агенти змін починають переконувати все більше і більше людей, ситуація змінюється. Люди спершу починають сумніватися у своїх власних поглядах, а потім повністю приймають нові ідеї і навіть розповсюджують їх. Якщо прихильники іншої думки просто вплинуть на своїх сусідів, це нічого не змінить у великій системі, про що ми можемо впевнитись, поглянувши на ситуацію, коли кількість прихильників є меншою за 10 відсотків», – S. Sreenivasan. Цей дослід допоміг зрозуміти, як розповсюджується та, чи інша думка. Його співавтор G. Korniss пояснює:

«Існують очевидні ситуації, коли потрібно знати, як розповсюдити ту чи іншу думки, або ж навпаки – придушити розповсюдження якоїсь думки. Іноді необхідно швидко вмовити жителів цілого міста залишити його перед тим, як ним пройде смерч, або ж розповсюдити нову інформацію для запобігання захворювань в селі».

Наразі дослідники знаходяться в процесі пошуку колег, котрі займаються соціальними та іншими науками, щоб порівняти свої результати, отримані за допомогою комп’ютерних моделей, з історичними прикладами. Вони також планують вивчити можливі зміни відсотку певних поглядів у суспільстві, якщо воно розділене. В ньому, замість одних, традиційних для всіх поглядів, існують дві різні думки, котрі протистоять одна одній. Прикладом такої моделі можуть слугувати відносини республіканців та демократів у США.

Спонсором цього дослідження була Лабораторія сухопутних військ США і воно є частиною величезного комплексу робіт, котрий відбувається у Політехнічному інституті Rensselaer , де зібрані кваліфіковані у різних сферах дослідники (соціологія, фізика, інформаційні технології, проектування) для того, щоб вивчити соціальні зв’язки. Вивчаються основи структури суспільств, і як ці структури були змінені сучасними технологіями. Їхньою метою є більш глибоке розуміння співтовариств та виявлення чіткої наукової основи для науки, що вивчає соціальні мережі та виникла зовсім нещодавно.

Коментарі

выцик

15.02.12, 21:07

Ну в физике это называется критической массой, но надо менталитет учитывать нации, словяне могут веками терпеть, а потом наломать дров и еще 70 лет очухиваться, а потом еще вспоминать как это жить нормально... Тем более всякие гниды постоянно мешают людям думать головой...

ab absurdo