Адвокат Сергій Власенко про свідчення О.Дубини, які, на його думку, підтвердили головні тези захисту ЮВТ 2011.07.29

Адвокат Микола Сірий про свідчення О.Дубини та про відсутність крімінальної складової у данній справі. Микола Сірий: "Прокурори не змогли сформулювати питання Дубині". 2011.07.29

В п'ятницю у розгляді справи екс-прем'єра все ще тривають допити свідків.

Втім за два дні перехресного опитування в залі суду вже перестали лунати новини. Передбачуваними стають не лише питання сторін, а й відповіді свідків.

Якщо у вас вистачить терпіння просидіти в залі суду більше півгодини, ви

обов'язково почуєте, як Юлія Тимошенко цікавиться у свідків, чи правда, що у січні 2009-го "ситуація була кризовою та екстреною"? Або, "чому я змогла добитись 20% знижки на газ,а нинішній уряд – ні?".

Якщо ж вам "пощастить" потрапити на виступ обвинувачення, ви точно почуєте

"свідок, а на скільки б нам вистачило ще газу – погода ж в січні 2009-го була нормальною – на місяць хватило б?!" або "Ваша честь, підсудна, знов порушує порядок допиту!"

Попри всі намагання Юлії Тимошенко затягнути розгляд справи, судді Родіону

Кірєєву все ж таки вдалося втягнути її у судовий процес. Але як показують події, наразі від цього виграє лише сама Тимошенко.

З початком допиту свідків дискусія в залі все частіше зводиться до головних

тем обвинувального вироку. Нагадаємо, в загальних рисах, що колишньому прем'єр-міністру інкримінуються два злочини.

[ Читати далі ]

Cудилище над ЮВТ. День 16 (Аудіостенограма)
http://www.youtube.com/my_playlists?p=BBDD02478F18F566
http://www.youtube.com/user/67viktormaximov

Олена Сібірякова.

Нынешние ток-шоу не имеют отношения к коммуникации политиков с гражданами. Это всего лишь место маленького и большого телебизнеса на драчках политического класса. Необходим новый формат публичной дискуссии на телевидении.

  Продолжая завязавшуюся дискуссию относительно доминирования политических ток-шоу на отечественном телевидении, мне хотелось бы сразу озвучить свою позицию. Формат политического шоу в Украине не реализовал свой потенциал. Те же передачи, которые сегодня называют политическими ток-шоу и которые стали едва ли не обязательным атрибутом украинского национального вещания (наравне с вечерними новостями), не имеют отношения ни к отечественной политике, ни к коммуникации украинских политических элит с гражданами. По большей части, они стали местом маленького и большого телебизнеса на драчках политического класса.

  Формат политических ток-шоу в Украине полностью соответствует принципам, которые сегодня исповедует украинская правящая элита.

 Привычка публично сводить счеты друг с другом и уходить от реальной дискуссии - характерные черты устоявшегося стиля общения украинского политического класса со своим народом. Нынешние политические ток-шоу, пережив ряд мутаций, достигли полного соответствия этому стилю. Неизбежным следствием такого положения вещей является, с одной стороны, тот факт, что рейтинги политических ток-шоу в большей степени зависят от того, подрались ли в эфире представители политического класса или допущен ли на эфир опальный политик со скандальными заявлениями, нежели от темы передачи или тех аргументов, которые приводятся в рамках дискуссии. Моя первая учительница Марья Ивановна наверняка бы поставила двойку авторам этих передач, приписав замечание: «Тема не раскрыта!»

  С другой стороны, политические ток-шоу на отечественном телевидении - это то, под что продюсеры и сегодня собирают аудитории - участников программ и их зрителей, понимая, что политика - это не шоу, но именно на этом ресурсе строится преимущественное большинство рейтинговых политических форматов! Как таковой формат политического шоу вполне уместен и даже необходим в стране, где разрыв между элитами и простыми гражданами достиг небывалого размера. Подобные форматы могут отчасти восполнить отсутствие коммуникации между руководством государства и страной. Поэтому в продолжение актуальной дискуссии, развернувшейся благодаря Владимиру Грановскому и Виктории Сюмар, будет сделана попытка показать неиспользованные возможности этого популярного телеформата, а также предпринята попытка нивелировать риски, которые они несут для гражданского просвещения и про которые постоянно говорят на протяжении последних нескольких лет, как верно заметила сама редакция «Телекритики».

 Публичное мнение и страгедия украинских политических шоу  «Страгедия - стратегия, целенаправленно ведущая к трагедии, катастрофе или гибели. Страгедия - это план, ведущий к уничтожению тех, кто в него верит». Михаил Минаков. «Толковый словарь опечаток». В нашу эпоху политика - это борьба за доминирующее положение по правилам публичности. Понятие «публичность» ввел Юрген Хабермас, назвав им то место, где действует машина государства, где происходит драма политической конкуренции и где граждане свободно объединяются для защиты своих интересов (см.: Ю. Хабермас. «Структурные трансформации публичности»). Эта сфера функционирует эффективно лишь там, где коммуникация между всеми тремя составными частями происходит свободно и открыто. Недаром немецкое слово «публичность» (ffentlichkeit) означает еще и открытость. Публичная политика основана на структурах свободной открытой коммуникации государственных мужей, политиков и граждан. Без этого эффективная политика невозможна. В этой связи мнения, которые доносятся до граждан, очень важны.      Важно, чтобы люди - граждане, избиратели, телезрители - понимали, на чем основаны решения, определяющие судьбу всех, живущих на одной территории. Роль свободных и ответственных СМИ чрезвычайно важна для формирования общественного мнения, которое разделяют и компетентные граждане.

 В Украине одна из основных макрополитических проблем состоит в том, что голос групп интересов почти не слышен из-за отсутствия публичных каналов их трансляции. И в этой ситуации политические ток-шоу могли бы быть одним из мест преставления интересов разных социальных групп украинцев в прямом контакте с ведущими политиками страны. Основываясь на разговорах с политиками, я пришла к заключению, что кроме имиджевых задач, многие из них - участники политических ток-шоу - пытаются использовать телепрограммы для получения обратной связи по тому или иному поводу. В украинских ток-шоу они часто ссылаются на общественное мнение и нужды украинских граждан как резоны своих действий.

 

[ Читати далі ]

"Ефремов – главный поставщик оборудования на шахты Луганщины" .

   Луганская областная организация Украинской народной партии обвиняет Александра Ефремова в трагедии на шахте «Суходольская-Восточная». «Лидер «регионалов» в парламенте несет за это прямую ответственность: сначала, как один из комсомольских вождей, а сегодня, как предприниматель, который является главным поставщиком оборудования на шахты Луганщины», – говорится в заявлении со ссылкой на пресс-службу УНП.

   Чтобы предотвратить повторение трагедий УНП требует «создать независимую комиссию для беспристрастного расследования трагедии на шахте «Суходольская-Восточная», а также настаивает на кардинальном изменении экономической политики в энергетической отрасли и широкого общественного контроля за этим».

   Двое горняков, которые пострадали сегодня в результате взрыва на шахте «Суходольская-Восточная», находятся в тяжелом состоянии. В больнице готовятся к приезду Президента Украины Виктора Януковича и премьер-министра Николая Азарова. Младший и средний медицинский персонал заняты уборкой больницы: моют окна, подметают коридоры. На всех подъездах к зданию стоят милицейские посты, которые пропускают к лечебному учреждению только машины «скорой помощи».

Приблизно $ 170 тисяч - тобто вартість трикімнатної квартири в новому будинку в спальному районі столиці Позняки - стільки бюджету коштує кожен день Віктора Януковича на посаді Президента України.

Більш як половина цієї суми, $ 91 500 в день, йде на те, щоб забезпечити Главі держави комфорт, якого не було у його попередників, - оренду вертольота і літака вищого класу, ремонт держрезиденцій, будівництво спецдороги до Межигір'я, де він живе, і т.д. Тільки на ці цілі, за підрахунками Корреспондента, країна за півтора року віддала $ 50 млн.

Крім цих додаткових коштів, держава щороку виділяє на потреби Януковича та Адміністрації Президента (АП) значні суми. У 2010-му на це скарбниця скерувала на рахунки Держуправсправами $ 30,5 млн, в 2011-му - майже на третину більше, ніж $ 44 млн.

Тобто, пише видання, за підсумками двох років перебування Януковича при владі з урахуванням основних і додаткових витрат перша особа держави і її апарат обійдуться Україні як мінімум в $ 124,5 млн - це
півтора річних бюджетів Хмельницької області з населенням 1,3 млн осіб. ( $124,5 : 24 = 5,18 млн $ на місяць)

Видання, зокрема пише, що будинок, показаний Януковичем пресі, далеко не єдиний, який розташовується на землях Межигір'я. Ще більш розкішною виглядає інша будівля, споруджена тут же, - так званий клубний будинок, за даними УП, що має чотири поверхи і належить Президенту через ланцюжок фірм.

Оцінити його вартість поки немає можливості через закритість об'єкта та його масштаб - будівництво ведеться на площі понад 130 га. Журналістів не пускають туди вже більш ніж два роки. Корреспондент пише, що фрагментарна інформація, яка просочується в пресу, говорить про те, що власник маєтку любить розмах. Однак у прес-службі Глави держави заперечують факт приналежності клубного будинку Януковичу.

http://ua.korrespondent.net/ukraine/1244786-dorogij-nash-korrespondent-zyasuvav-skilki-koshtue-krayini-utrimannya-prezidenta

Свій залізний характер президент використовує лише тоді, коли йдеться про захист пріоритетних для нього особисто завдань: влада, гроші, комфорт

Каюся, проґавив. Урочистий ювілей – 500 днів перебування при владі президента України – слід було відзначати ще кілька тижнів тому. Утім, наспів новий інформаційний привід: рейтинг глави держави з останньогосоцопитування із запаморочливими, неймовірними темпами падіння.

Укупі з кількома PR-акціями останнього часу, покликаними показати громадськості людське обличчя гаранта (як-от екскурсія для обраних вікопомною садибою, прес-конференція з правом ставити узгоджені запитання, церемонії перерізання стрічки з якихось комічних приводів на кшталт відкриття нової альтанки тощо), усе це не може знову не привернути увагу до нашого сучасника, співгромадянина і, не побоюся цього слова, лідера. Доводиться, озброївшись новими фактами й враженнями, запитати себе не про курс країни, не про реформи, не про добробут, а просто: хто він, Віктор Федорович Янукович? Я наполягаю, що згаданий об’єкт дослідження є певною антропологічною загадкою, розв’язання якої допоможе краще зрозуміти лабіринти свідомості не лише одного політика, а й українського суспільства на цьому етапі.

Ні, моя особиста оцінка президента за цей час практично не зазнала змін. Можна було б відбутися жартом, перефразовуючи крилатий вислів одного з радянських дисидентів: «У мене з Януковичем стилістичні розбіжності». Але снобізм є рятівним уже в зовсім безнадійних ситуаціях, гадаю, до цієї межі ми не дійшли.

[ Читати далі ]

Лист-звернення, який зачитав Дмитро Павличко, підписали багато відомих українських митців, зокрема: Ірій Андрухович, Ірена Карпа, Юрій Мушкетик, Мирослав Попович.