Припинити розбрат у стані опозиції! Щодо статті Кужель в «УП»

Зараз перед парламентськими виборами вже не час для розлогих політичних та ідеологічних дискусій. На відміну від шановної Наталії Королевської, ми НЕ вважаємо, що нам потрібна «єдність опозиційних сил». 
Нам потрібна не так «єдність опозиції», як згуртованість найбільш стійкої її частини. Слабкі ланки опозиції треба безжально відсікати – нам непотрібні «тушкостворюючі» феномени. 

Ми неодноразово наголошували, що нам потрібна не так електоральна більшість, як револю-ційна надійна меншість. Адже фактично попереду ніяких виборів не буде – бо усі силові структури держави – на службі диктатури. Тому не можна ні секунди сподіватися, що буде задіяний адмінресурс з силових структур та інших чиновників. 

Але це ще не все: диктатура діятиме за законами вуличних банд – gangsters. Тобто, до держа-вних бандитів будуть залучені також «приватні». 
Отже – ми НЕ зможемо змусити лічильні комісії лічити як слід, перевозити листи як слід, складати протоколи як слід – і таке інше. 
Адже вибори – складний процес з декількома етапами, на кожному з них наперсточники будуть відкушувати від нас наші голоси під УСІМА приводами. Згадаймо – як перед другим туром президентських виборів президент Ющенко підписав поправки до виборчого закону?
Навіть власний екзіт-пол провели – під «намальовані» результати виборів!

У штабі ЮВТ була прихована «тушка» - Андрій Портнов. Який теж був у списку депутатів. Тобто – ці вибори – не просто політична боротьба – а політична, холодна громадянська війна без правил. 

Припинити дію адмінресурсу НЕ ЗМОЖЕМО. Отже нам, опозиції потрібен власний «народ-ний адмінресурс». Адже у Центрі та на Заході України нашими вулицями ходять менти, що знущаються з ув’язнених, члени виборчих комісій від провладної партії, які фальшують під-рахунок голосів. Є судді, які будуть (обов’язково будуть!) виносити неправосудні рішення щодо ходу та результатів виборів – і таке інше. 
Отже – попереду складна ПРАКТИЧНА діяльність. 

Отже, часу та можливості проводити дискусії та «круглі столи» не буде. Якщо працюємо з мільйонами людей – мова з ними НЕ МОЖЕ бути надто ускладненою, довгою. 
В історії людства ЗАВЖДИ виграють ті політичні рухи та партії, які висували ПРОСТІ гасла та цілі. 
Адже у нас серед політичних сил та громадянського суспільства є три категорії громадян по відношенню до кримінальної диктатури Януковича:
- за диктатуру
- проти диктатури 
- байдуже. 

Ясно, що нас влаштовує лише перша категорія громадян. Які проти Януковича та його партії і готові працювати проти нього та них. 
Для тих, хто проти Януковича – Юлія Тимошенко не завжди прийнятна – демократія завжди відзначалася розмаїттям позицій. 
Їх НЕ ТРЕБА збуджувати для суперечок. Бо для перемоги над диктатурою, консолідованою та дисциплінованою – потрібні два головні гасла-цілі:
а) повалення диктатури Януковича (бо якщо він при владі – в країні нічого змінити не мож-на)
б) повернення до демократії. А саме – відновлення поділу влади на три незалежні гілки - за-конодавчу, виконавчу та судову. 
Для цього етапу – досить широкого антидиктаторського фронту усіх, хто не приймає дикта-туру Януковича. 

Але не всі розуміють, що повернення до демократії, тобто до демократичного устрою держа-ви демократичним бути НЕ може. 

Адже для закріплення передумов повернення до демократії [b]потрібно проробити багато чого недемократичного, та навіть диктаторського[/b]. 
Передусім – тотальна люстрація агентів, службовців диктаторського режиму та комуністів. Майже повна зміна складу міліції, суддів та керівного складу армії – бо вони звикли з радян-ських часів не боронити права людини від сваволі будь-кого – а боронити агентів влади від народу. 
Тобто бути карателями. (Скільки % виправдальних вироків?).

Тому повна люстрація викличе протести серед учорашніх опозиціонерів, які схильні до спів-участі в грабунку національного багатства… 
Протести викличе і експропріація олігархів, які співпрацювали та підтримували диктатуру. 

Це не комунізм: американці після Другої Світової війни експропріювали нацистів та японсь-ких мілітаристів. Від цього люди Франкліна Рузвельта комуністами не стали. 
Отже – ще раз про недемократичні заходи:
- люстрація агентів диктаторського режиму
- експропріація олігархів, що привласнили національну спадщину.
Ми повинні мати КОРОТКУ «програму» - захист
- прав особистості (слова, совісті і таке інше)
- самого інституту приватної власності. 

Треба відновити в процесі демократизації передумови для відновлення робітничого руху. Наймані працівники повинні мати власні інститути захисту трудових прав. 

Ясно, що нинішня українська армія з її дідівщиною та іншими «принадами» - уламок радянської, а не Української Повстанської армії. Тому – контрактний набір замість призову. Ще Адам Сміт казав, що за службу в армії треба платити як за роботу. Українські солдати не повинні бути рабами власних командирів. 

Декому здається, що захист авторського права – це щось дуже другорядне. Але в час постіндустріального суспільства нас годує все більше і більше саме продукт праці людського мозку. Мозок теж треба годувати – інформаційно і не тільки… 

Саме цим ми мусимо подолати наслідки Жовтневого перевороту, який знищив мільйони людей. Голодомор – це не те, чим ми мусимо гордитися. Навпаки – ми повинні його соромитися та вчитися на його уроках: не давати волі бандитам при владі, а то доведеться знову їсти власних дітей. 

Отже – ми повинні чинити опір насиллю над нашим життям та нашою душею. Нас прославлять не «мирні наміри», а перемога над тими, хто зіштовхує нас у прірву держави - «мали-ни».

Читачі повинні помітити, що ми не критикуємо когось поза БЮТом. 

Але скандальна стаття Олександри Кужель проти Королевської є ГРА у щирість. Керівники БЮТ (ми знаємо точно) не схвалюють такого різкого виступу проти «зради» Королевської. 
Зараз всередині БЮТ потрібна всіляка толерантність. Адже Кужель НЕ є членом БЮТ та «Батьківщини» і вона не може втручатися у справи БЮТ та Юлії Тимошенко. 
Оце б я став обурюватися кадровою політикою в партії регіонів чи у Фемен! 
От вважатиму, що Олександра Єфремова треба зняти з посади керівника фракції ПР у Верховній Раді! 
Щоб мені сказали регіонали? Щоб не сказали – були б праві. 
Або б вимагав не довіряти Олександрі Шевченко у Фемен, чи Фаріон у «Свободі»?
Правильно – мене б «послали» дуже далеко…
Щодо шановної Наталії Королевської: ми у дечому суттєвому не згодні з пані Наталею. Але товариська незгода повинна вестися по-товариськи. 
Якщо це не так – то справа не в Королевській – а в намаганні сіяти розбрат в опозиційному середовищі. 
Кому це вигідно? 
Адже участь у «народному адмінресурсі» потребує довір’я до свого командира. З круглих столів політична армія у холодній громадянській війні не народжується. 
Хто хоч трохи знайомий з наукою – знає, що істина народжується аж ніяк не в суперечках, а в доказах та правильному досліді-експерименті.

Станіслав Овчаренко

SiT