О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
краткий
полный

Твоя Україна

Українці і поляки - один народ?

Питання крові – це головне питання історії людства. Нагромаджуючи протягом життя матеріальні блага, кожна звичайна людина завжди намагається передати їх у спадок найближчій по крові людині: батько і матір сину, або дочці, брату, або сестрі тощо. Люди часто готові віддати  життя за своїх кревних родичів, за свій народ. Тисячі років історії людства тривали династичні війни. В певній мірі, навіть найкривавіша війна всіх часів і народів – Друга світова також мала чітко окреслену расову складову. Люди, що ведуть осмислений, а не рослинний, спосіб життя завжди прагнуть дослідити свій родовід на сотні років вглиб віків. Міфі про братерську кров часто є засадничими у формуванні імперської ідеології – Російська імперія і міф про триєдність російського народу: великороси, малороси, білоруси.

            Що відрізняє міф від наукової теорії? Відсутність наукової аргументації у першому випадку і наявність її у другому. Ми вже писали у попередній статті про те, що формула крові народу, тобто набір частот, з якими зустрічаються серед нього різні групи крові, може слугувати тим маркером, за яким можна дослідити його спорідненість з іншими народами світу [1, 2]. Ми ще раз повертаємось до цього питання, використовуючи на цей раз статистичні данні, що охоплюють практично всі країни світу, і беручі до уваги резус-фактор крові [3].

            Сотні років між українськими і московитськими націоналістами триває суперечка про те, чи московити і українці один народ, чи різні. Точка зору московитських націоналістів, що збігається з офіційною точкою зору їх держави, – українці і московити один народ, притому слов’янський. Слов’янськість розуміється у цій суперечці, як кровна спорідненість з іншими народами Європи, що розмовляють слов’янськими мовами, а не лише спорідненість мовна. Точка зору українських націоналістів - слов’янами за мовою і по крові є лише українці, а московити - народ угро-фіно-тюркського походження, що нині розмовляє слов’янською мовою, штучно створеною на основі церковно-слов’янської мови.

При цьому у українських націоналістів ніколи не виникало питання, а чи можливо, що українці і поляки один народ, на відміну від українців і московитів? Не виникало з однієї простої причини. Століттями українська творча інтелігенція, так само як і весь український народ, виховувалась у антипольському дусі. Геніальний письменник світового рівня українець Микола Гоголь, якого ми за жодних обставин не повинні віддати московитам, присвятив свій найвизначніший твір: «Тарас Бульба» оспівуванню війни українського козацтва з Річчю Посполитою (Загальна Справа), забуваючи, що елітарна частина цього козацтва – реєстрове козацтво утримувалась державним коштом, мала своїм обов’язком захищати південно-східні терени Речі Посполитої від набігів кочовиків і служити у польському війську під час війни. Козацтво під приводом його реєстрової частини з цим завданням блискуче справлялось. Проте зброя в руках і вільні степи довкола час від часу провокували його на виступи проти тої держави, що забезпечувала йому засоби для існування і яку воно мало б самовіддано захищати.

Першим, на кого спрямувалась несамовита лють хмельниччини, був український магнат Ярема Вишневецький - людина королівських кровей, людина, яка і формально і фактично могла б за певних обставин очолити незалежну українську державу. Його долю спіткала і більшість іншої родовитої української шляхти. Через хмельниччину Україна втратила власну шляхту, родовід якої тягнувся з часів Русі, і перетворилась у руїну (офіційна назва тої епохи в історіографії України). Козацтво зуміло зруйнувати всі існуючі державні інститути тої доби в Україні, але не зуміло створити їм ефективної заміни. Його рівень в принципі не відповідав рівню, необхідного для творення нової держави. Руйнувати – не будувати. Це буде ще не раз в історії України. Піти під іншого господаря і перекласти всі проблеми урядування на нього, реалізувати свою найзаповітнішу мрію про збільшення реєстру і офіційне затвердження своїх шляхетських прав, на які за умови Речі Посполитої у них не було жодних реальних підстав. В оплату зради України і Речі Посполитої на певний час у рази був збільшений козацький реєстр і багато козаків були зараховані до шляхти. Тут ще й зловісна роль православної церкви, яка в особах своїх вищих ієрархів спала й бачила свою єдність з церквою московитів. Остання в умовах московської деспотії східного типу користувалась безпрецедентними монопольними правами і пільгами. Не забуваймо, що перше звернення до Московського царя про прийняття України під високу монаршу руку було саме від православної церкви України.

Але ж проти Речі Посполитої козаки не одноразово повставали, а проти Московії після Полтавської битви жодного разу – скаже обізнаний читач. У відповідь скажу, що поки селянство було вільним, воно разом з козаками повставало проти Речі Посполитої безліч разів. Після його закріпачення Московією не було жодного такого постання. Моя думка  така: постання постає не тоді, коли гніт сильний, а коли центральна влада слабка і дає повстанню шанс на успіх. Річь Посполита була унікальною за рівнем свободи в умовах середньовічної Європи державою на чолі з королем, що обирався сеймом. Це унікальне свободолюбство властиве і полякам, і українцям – гляньте хоча б на сучасну Україну, а підґрунтям цього факту є кревна спорідненість двох народів, як ми це побачимо нижче. 

Микола Гоголь подарував людству картину України, як земного раю: «Вечори на хуторі близь Диканьки», «Вій». Тут він український патріот і геній одночасно. Він створив непривабливу картину реального життя в Московії: «Мертві душі», «Ревізор», «Петербурзькі оповідання». Тут він провидець і геній одночасно. Але він навмисно хибно сформулював українську національну ідею: «Тарас Бульба». Тут він геній і свідомий зрадник одночасно. Він проміняв стратегічні інтереси України на життя на італійському узбережжі Середземного моря за рахунок царя Московії. Він заплатив за цю зраду своїм коротким життям, творчою кризою, і смертю на чужині. Більшість мешканців колишнього Радянського Союзу дивиться на Україну очима Гоголя. Але для нейтралізації гоголівського негативного впливу на ідейні засади українського націоналізму, попри також і колосальний позитив його творчості в цілому, потрібні не емоції, а наукова аргументація.

Не залишився осторонь від українсько-польських стосунків і наш геніальний поет-пророк Тарас Григорович Шевченко. Одна з його перших і знаменитих поем, що зробила йому ім’я в літературному світі: «Гайдамаки» мала цілком антипольську спрямованість. Тільки це і забезпечило її успішно проходження царської цензури. До речі, ми завжди маємо пам’ятати, що весь багатий спадок української літератури дев’ятнадцятого сторіччя – це все те, що пройшло царську цензуру. Інакше в Російській імперії воно не було б надрукованим. Хочеш краплину корисного сказати про Україну – вилий відро бруду на поляків, або на інших ворогів імперії. Такими були реалії творчого життя в Московії.

Отже, звернемось до фактів. Частоти груп крові народу можна розглядати як Декартові координати точки у просторі відповідної розмірності. Будемо виходити з найпоширенішої в медицині практики, чотирьох груп крові: 1 (О), 2 (А), 3 (В), 4 (АВ), що в комбінації з двома значеннями резус-фактора утворюють вісім таких координат. Таким чином, кожному народу відповідає точка у восьмивимірному просторі. Рівень спорідненості різних народів визначається відстанню між такими точками. Детальніше про алгоритм обчислення ми розповідали в наших попередніх статтях [1, 2]. Зазначимо, що на відміну від них, нами використані лише дані, що стосуються населення країн, але не окремих народів, що там мешкають. Всього розрахунки виконані для 105 країн світу, але ми тут наведемо лише початкову частину загальної таблиці, де країни розташовані у порядку зменшення спорідненості (збільшення відстані).  У таблиці 1 всі відстані взяті щодо населення України. Ми запропонували таку класифікацію спорідненості: 0 – 5 – близькі родичі, 5 – 7.5 – не дуже далекі родичі, 7.5 – 10 – далекі родичі, >10 – дуже дуже далекі родичі, або не родичі взагалі. Орієнтиром у такій класифікації може служити хоча б відстань за формулою крові між населенням Південної і Північної Кореї. Ця відстань становить 4.347. При цьому ні у кого не виникає сумнівів, що це один народ.

            Звертає на себе увагу, що з десяти найбільш споріднених з населенням України народів, шість є слов’янськими за мовою. Це маленький двомільйонний народ Північної Македонії, це значно більший за чисельністю народ Сербії, це найбільший після українців за чисельністю слов’янський народ – поляки, а також хорвати, населення Боснії і Герцеговини, далі населення неслов’янських Ізраїлю і Латвії, слов’янської Словенії, неслов’янських Фінляндії і Австрії. Не дуже далекими родичами є турки, румуни, молдовани, слов’янські народи: словаки, болгари, чехи, неслов’янські народи: шведи, угорці, литовці, населення Ліхтенштейну, греки, естонці, німці, люксембуржці. Далі йдуть вже дуже далекі родичі московити і населення Південної Африки тощо. Тому на питання: «Чи є українці слов’янами не лише за мовою, але і по крові?» слід відповісти ствердно, оскільки більшість їх найближчих родичів є саме слов’янами за мовою і близькими кревними родичами.. Особливо приємно, що найбільший після українців слов’янський народ поляки є нашим найближчим родичем. Якщо ж українців і поляків порівнювати з північними і південними корейцями, то підстав вважати їх одним народом значно більше, ніж це є стосовно корейців.            

Таблиця 1

В Таблиці 2 відстані наведені щодо поляків. Тут вже населення України займає третю позицію рейтингу. А передує їй та сама Північна Македонія, що і у Таблиці 1, практично з тим самим рівнем спорідненості. Взагалі, і для українців, і для поляків багато близьких родичів живе саме на Балканах. Можливо цей факт пояснюється тим, що Трипільська землеробська культура прийшла в степи України у шостому тисячолітті до нової ери саме з Балкан? І відтоді обмін населенням між цими регіонами Європи тривав тисячоліттями. Але як символічно, що маленький слов’янський балканський народ македонці є надзвичайно і однаково близьким і для поляків, і для українців. Весь список близьких і не дуже далеких родичів поляків і українців доволі схожий. Тут вже коментар зайвий.

Таблиця 2

            У Таблиці 3 відстані наведені вже відносно московитів. У московитів практично немає близьких родичів, якщо не рахувати три маленькі республіки колишнього Радянського Союзу: Естонію, Молдову і Латвію, які активно і результативно асимілювались у часи існування тої держави. Звертаю увагу, що жодного слов’янського народу немає серед близьких родичів. Навряд такий народ можна вважати слов’янським по крові. А якщо і слов’янським, то лише за мовою. Не дуже далекі родичі московитів – це угорці, фіни, казахи. Згадаємо тезу про угро-фіно-тюркське походження московитів. Правда серед не дуже далеких родичів зустрічаються і три слов’янські народи: поляки, македонці і словаки. Як кажуть, не без того.

Таблиця 3

Чи можна вважати українців і московитів братніми народами? Формально вони далекі родичі, якщо вести мову про населення. Але ступінь спорідненості швидко зменшується, якщо з населення України виокремити 20% етнічних московитів. Вона зменшується ще більше, якщо з населення Московії виокремити 15% українців. У такому вигляді населення України і Московії перестають бути навіть далекими родичами. І це не дивлячись на чотириста років існування українців і московитів в межах однієї держави. Ні, ми, на мою думку, з ними не кревні родичі. Але ж у свідомості пересічного українця поляк – це потенційний ворог, а московит – це друг і брат по крові? Незбагнена дуща простолюдина. Господи! Відпусти йому гріхи його.

Чи випливає із безпрецедентно високої кревної спорідненості польського і українського народів необхідність творення ними спільної держави – Нової Речі Посполитої? У жодному разі. У нинішніх умовах це не вигідно в першу чергу полякам. Без нас це країна, що бурхливо економічно розвивається найвищими темпами в Європі. Це єдина країна, населення якої продовжує зростати, тоді як решта країн Європи вимирають. На мою думку, це відбувається тому, що Польща - це єдина країна Європи, яку очолюють реальні націоналісти, а не витворені спецслужбами. Україна в усьому є протилежністю Польщі. Її економіка ледве животіє, її населення вимирає, її здебільше очолюють люди, яким до української національної ідеї, як до неба.

Єднає з поляками українців лише їх бунтівний характер. Вони, фактично, у свій час зруйнували Річ Посполиту, вони зруйнували Українську державу початку двадцятого сторіччя – найбільша військова потуга тих часів на українській землі армія батька Махна активно воювала і проти Українського гетьманату, і проти Української народної республіки. Вони зруйнували і Радянський Союз. Правда, на мою думку, це був єдиний випадок, коли руйнівний інстинкт українців мав позитивні наслідки для України. Але вони не захистили Київ у 1918 році від порівняно невеликого загону московитів. Лише триста романтично налаштованих студентів і курсантів змогла виставити Центральна Рада на захист столиці. А що поляки? У 1920 році вони практично знищили відбірні частини армії московитів на підходах до Варшави і відстояли і свою столицю, і Європу в цілому від більшовизму.

Польщу уберегла саме та шляхта, проти якої так часто повставали козаки і посполиті. Правда не сама вона, а її нащадки, в жилах яких текла її кров. Шляхта, яку козаки і посполиті намагались фізично винищити на теренах України. І винищили. Але саме шляхта, а не посполиті, є носієм національної ідеї кожного народу. Народ, в основній своїй масі, не здатен жити високими ідеалами. Брак дієздатного національного проводу завжди був проблемою України. Гасло: «Армія, мова, віра» на виборах підтримали лише 25%. Решті 73% начхати на армію, і вона в умовах війни планується до скорочення, начхати на мову, і Верховною радою вже блукають проекти ущемлення державної мови, начхали на віру, і одне із звинувачень у суді проти колишнього президента України Петра Порошенка полягає у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі через отримання Українською православною церквою Київського патріархату Томосу від Вселенського патріарха. А поляки переважаючою більшістю проголосували саме за «Армію, мову і віру».

Ми з поляками однояйцеві близнюки, але про спільну державу – Новітню Річ Посполиту, або Балто-Чорноморський союз мова йтитиме лише у разі, коли і для більшості українців гасло «Армія, мова, віра» стане святим. Щасти Вам, Поляки! Я переконаний, що Ви також українці, але кращі з нас. У Вас виходить. Може і у нас щось гарне вийде? Тоді і поговоримо про спільне майбутнє.

Література:

1.Швець В. Т. Українці та їх крові родичі з точки зору математика. Народний оглядач. щоденна газета неофіційної інформації, настроїв і громадської думки. - sd.org.ua. - 2020. – 3 березня.

https://www.ar25.org/article/ukrayinci-i-ta-yih-krovni-rodychi_z-tochky-zoru-matematyka.html

2.Швець В. Т. Українці і братні народи. Чорноморські новини. - № 19. – 12 березня 2020

http://chornomorka.com/archive/22137

3.RACIAL & ETHNIC DISTRIBUTION of ABO BLOOD TYPES
BLOODBOOK.COM
 Sorted by Population Groups

http://www.bloodbook.com/world-abo.html#Ukranians


50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Метушня нової влади без руху вперед.


Господи, як мені все це набридло! Вчора взяли Гримчака на хабарі, сьогодні вже - гроші не справжні, справа сфальсифікована, юрисдикція повинна бути не ГПУ, а САП, звинувачення в суді розвалиться ...
Я згадую, як з Розенблата знімали недоторканність, потім виносили підозру, а потім він знову вчив всіх як треба боротися з корупцією і як треба батьківщину любити. Якщо ваш мозок таке сприймає, то мій вже відкидає. Якщо подібне станеться з Гримчаком і його поплічником, я навіть реагувати на ті самі граблі не буду.
У Зеленського скоро 100 днів буде, а поки тільки калейдоскоп інформації і думок, причому картинку калейдоскопа зафіксувати неможливо, вона тут же розпливається від його соратників і підлеглих. Від них можна почути тільки одне - не знаю, не обговорювали, законопроекти готуються. Чи вже бояться "старшого брата" чи свою думку ще не навчилися висловлювати. Нема ні чітких посилань, ні певних позицій. Половину міністрів бажаємо залишити, про іншу половину, ще думаємо. Такі претенденти на пост прем'єра названі, що навіть повторювати їх імена язик не повертається. Одних голосно знімають, а на їх місця ставлять людей Коломойського. З самим Бенею то розмовляємо, то не розмовляємо, то Богдан дзвінки блокує, щоб президенту Беня жити не заважав ... Так ми з олігархами разом, або без? А земля фермерам, чи кому? А медицина, практично платна, для кого? Це що? Реванш зеленого ідіотизму? Україна увійшла у смугу туману? Неясність на шляху завтрашнього дня, ось що пригнічує.
Всі ці політики - просто мухи гнойові. Для народу влаштовують вибори, міняючи вітрину, хоча насправді вирішують ті, хто має гроші, хто має тиху, але реальну владу в країні, хто навчився маніпулювати суспільною думкою не на користь цього ж суспільства.

Погляд блогера на несистемні блукання нової влади.

Зміна олігархічної системи в Україні відкладається.


Не очікувано для мене, що зомбований електорат не став меншим. Свідомих, політично незаангажованих  громадян серед виборців, як було 20%, так і залишилися і всі вони обирали патріота Юлію, яка завжди заважала жити жирним котам і вони два рази її садили за грати, щоб не заважала красти. Ці 20% виборців і є золотим фондом української нації, яка почала відроджуватися після винищення інтелігенції ордою Моксель за часів СРСР.  А загалом за ХХ століття з терен України зникло 22 млн українців.


Є така думка на рахунок виборів президента: "Час все розставить на місця". На жаль, часу немає і про це наголошувала наша Жанна Дарк.  Кількість українців катастрофічно зменшується.  Що залишиться за 5 років панування кланово-олігархічного режиму?  Саме така система буде продовжуватися наступні 5 років з косметичним ремонтом типу впровадження144 реформ у мозок обдуреного виборця. На скільки українців зменшиться країна? У мене таке враження, що прокручена технологія фальшування виборів саме на користь Зеленого та Порошенка. Зеленський довгий час знаходився на другому місці і раптом за місяць до виборів йому кишенькові соціологи збільшили рейтинг майже у два рази і розкрутили у ЗМІ.    Я не виключаю змову між кондитером і спонсорами Зеленого для того, щоб кондитер зміг залишитися в Україні і не було переслідувань. Це спецоперація коритної групи та спецслужб, щоб не допустити до другого туру Тимошенко, єдиного ворога побудованої антинародної системи. Вибори у парламент ситуацію не змінять, олігархат не допустить. Кажуть, що Зелений не із системи, та ні, він вже системний і скоро це стане очевидним тим зашореним виборцям, які зламали щасливе майбутнє собі та іншим українцям. Я не можу уявити собі, як зовсім некомпетентний Зелений зможе представляти Україну на міжнародних зустрічах? Він же і там буде смішити іноземців, його можуть просто ігнорувати. Це ж ганьба для держави. Дай Боже сили нашому лідеру нації Леді Ю витримати ще один удар долі, бо нам більше немає на кого покладати надію.
Можливо Зеленський підфарбує фасад, але докорінно систему не змінить, олігархи його проковтнуть бо він самотній, без підтримки партії і судячи із ЗМІ йому вже підсовують радників від жирних котів.
І на цей раз не вдалося зламати хребет олігархічному, проросійському дракону, який маніпулює свідомістю обивателів. У 2010 році Україна мала шанс зламати олігархічну систему, пройшло 10 років і ми повернулися туди назад, але збіднілими у два рази і знову шанс втрачений.



Тайна смерти Михаила Порошенко.


Тайна смерти Михаила Порошенко. В убийстве родного брата обвиняют президента Украины.
В бумагах идет речь об уголовных делах, возбужденных против Петра Порошенко и Петра Мадана по поводу мошеннического завладения собственностью в Молдавии. Причем к данному производству прилагалась некая справка от МВД Румынии по семье Алексея Михайловича Порошенко. В ней говорится: «Порошенко М.А. в августе 1997 года 28 числа, в день своего рождения, был утоплен на Кипре во время купания. По имеющимся данным в МВД Румынии, утопление организовал его брат Порошенко П.А., с которым он был во враждебных отношениях. Поводом был раздел имущества универмага «Жемини», акции конфетной фабрики «Букури», акции стеклотарного завода в городе Кишиневе».

23 марта в вечернем прайме телеканала «1+1» Игоря Коломойского, вышла в эфир часовая программа «Украинские сенсации. 50 оттенков Порошенко», посвященная целой серии разоблачений действующего президента страны.
Из общего пула претензий, которые озвучивали к главе государства журналисты и эксперты в передаче, наиболее резонансными стали обвинения в причастности Петра Алексеевича к насильственной смерти его родного брата, Михаила.

Вечером 25 марта было обнародовано заявление главы президентской фракции Артура Герасимова, где он сообщил: за ложь «плюсов» в «особо крупных размерах» Петр Порошенко решил судиться с телеканалом.
     Тем временем, посыл о «Порошенко — убийце брата» продолжает заполнять нишу в поисковой выдаче и ленты информационных изданий.

Брат президента не дожил до 40-летия три дня.

Официальная биография действующего главы государства историю смерти Михаила тщательно обходит. Например, в русскоязычной версии Википедии этому нюансу посвящен только один абзац.
В нем указано, что Михаил Алексеевич был первенцем в семье Алексея Порошенко (отца нынешнего гаранта Конституции), и выступал одним из основателей компании «Укрпроминвест» — сердца сладкой империи «Рошен». Но 22 года назад, буквально за несколько дней до своего сорокалетия,  якобы погиб в автокатастрофе. И сегодня его прах покоится в семейной склепе семьи Порошенко на Зверинецком кладбище Киева.
 Когда Петру Алексеевичу было 8 лет, семья Порошенко переехала жить в Молдову. На новом месте глава семейства возглавил Бендерский экспериментально-ремонтный завод. А его старший сын Михаил — занялся бизнесом, став одним из основателей «Укрпроминвеста».
     Разные версии ходили о гибели Михаила в 1997 году, но правду тщательно  скрывали.
      С новой силой об истории таинственной гибели Михаила вспоминили вскоре после инаугурации Петра Порошенко. Тогда журналисты предали огласке материалы о судимости их отца за хищения, а также поставили под сомнение законность первичного накопления капиталов в сладкой империи
«Рошен».
После этого в СМИ всплыли две новых версии смерти старшего брата президента. Со ссылкой на копии ранее возбужденных по данному факту уголовных дел, которые расследовались на территориях иностранных государств.
Согласно первой трактовке, представленной журналистом телеканала «1+1» Александром Дубинским на его странице в соцсети, молдавские следователи полагали: Михаила Порошенко могли «заказать» его младший брат и некто Петр Мадан. Причем смерть сооснователя «Укрпроминвеста» якобы далеко не первая на счету этой ОПГ.
«В процессе осуществления уголовного преследования по уголовному делу №2004990391, была получена оперативная информация, что некоторые члены преступных группировок, созданные Порошенко П.А. и Мадан П.Г., были вовлечены в убийства Порошенко М.А., Ожог С.Е. и всех членов семьи Шупарского К. Данная информация не была отработана до конца, так как данное уголовное дело со всеми материалами 23 июня 2005 года Генеральной прокуратурой было направлено по компетенции в ЦБЭПКб (Центр по борьбе с экономическими преступлениями и коррупцией — Прим. Ред.)», — говорилось в справке, обнародованной Дубинским.

Еще одну вариацию причин гибели Михаила Порошенко также озвучивал опальный харьковский «антимайдановец» Константин Долгов, сбежавший после событий 2014 года из Украины.
     В бумагах, обнародованных им, идет речь об уголовных делах, возбужденных против Петра Порошенко и Петра Мадана по поводу мошеннического завладения собственностью в Молдавии. Причем к данному производству прилагалась справка от МВД Румынии по семье Алексея Михайловича Порошенко. В ней говорится: «Порошенко М.А. в августе 1997 года 28 числа, в день своего рождения, был утоплен на Кипре во время купания. По имеющимся данным в МВД Румынии, утопление организовал его брат Порошенко П.А., с которым он был во враждебных отношениях. Поводом был раздел имущества универмага «Жемини», акции конфетной фабрики «Букури», акции стеклотарного завода в городе Кишиневе».
В другом представленном Долговым документе говорится, что уголовное дело, возбужденное против Петра Порошенко за мошенническое завладение имуществом в Кишиневе возбужденное румынским Центром по борьбе с коррупцией, было приостановлено в период пребывания Порошенко на посту секретаря СНБО в 2005 году.

Заметим, что в вышедшем в свет 23 марта 2019 сюжете «Украинских сенсаций» журналисты не опираются на данные Долгова или Дубинского. А приводят в качестве источника информации о причастности к смерти Михаила Порошенко сведения от опального молдавского политика Ренато Усатого.
Они были озвучены полтора года назад — 22 сентября 2017 года в эфире телеканала TV8. Тогда Усатый назвал президента Украины фактическим заложником молдавского олигарха Владимира Плахотнюка. И продемонстрировал копию ордонансе (постановления — Прим.Ред.) прокурора Лилианы Рудей от 1 октября 2012 года.
«Здесь четко написано, что группа физических лиц, руководимая Петром Порошенко, а именно Петру Мадан и другие, создали ряд ОПГ, которые совершили на территории Молдовы с 1996 по 2004 год ряд особо тяжких преступлений, такие как мошенничество в особо крупных размерах, хищения, написано о том, что есть подозрения (в адрес Петра Порошенко — Прим. Ред.) и в организации убийства своего родного брата, Михаила Порошенко», — указывал Усатый.
И вот, буквально за неделю до голосования сенсационное виступление Ренато Усатого показали на телеканале Коломойского 1+1.
Естественно, что у президента заявили, что речь идет о грязном политическом заказе со стороны владельца телеканала — Игоря Коломойского. Последний, по данным СМИ, на этих выборах поддерживает противников Порошенко — Владимира Зеленского и Юлию Тимошенко.
Поэтому очевиден резон вернуться к этой затемненной истории. В тоже время, сам Петр Порошенко и его семья не хотят комментировать смерть Михаила 22-летней давности. Что дает пищу для кривотолков и желание расследовать смерть брата Петра Алексеевича.
Будет ли проведено детальное расследование тех далеких событий покажет время. Но, как правило, шило в мешке долго не лежит. 

Права на помилку у нас немає.


Вчора зустрів свого колишнього однокласника, якого дуже давно не бачив. Молодий хлопець з вищою освітою, працює менеджером в невеликій компанії. За чашкою кави ми поспілкувалися близько години. Розмовляли про родини, згадали наших знайомих і звичайно торкнулися політики. Опущу непотрібні подробиці і відразу перейду до головного.
Найбільше мене здивувала і вразила всього одна його фраза: "Якщо не виберуть Тимошенко, я поїду з України, сенсу залишатися тут просто не буде". 
І він озвучив саме те, про що я думав останні півроку. Адже витягнути нашу державу з прірви, злиднів і мороку зможе тільки патріот Юлія. І це не пафос і гучні слова -- це об'єктивна реальність.
На відміну від десятків ставлеників олігархату і крикунів, Тимошенко єдина дійсно має чіткий, покроковий план розвитку України в різних сферах. А найголовніше, що розроблений професіоналами протягом трьох років план реформування країни, Леді Ю обов'язково буде виконувати.
Ось в цьому і полягає різниця між Юлією Володимирівною і іншими, так званими, "кандидатами", які не маючи детального плану реформування країни, залишать стару прогнилу систему. Тому свій вибір я вже зробив. І сподіваюсь, що на цей раз обкрадені українці  не зроблять чергову помилку.  Адже права на наступну помилку ми просто не маємо. 

Так, вже більше немає права на помилку. Падати нікуди - сіли на дно корпорації "Рошен" і заплакали. Багатьох тримає тут надія на нашу Жанну Дарк. Дякувати Богу, що дав українцям лідера нації, але перед тим, як це зрозуміти, олігархат водив націю по пустині 30 років. Багато хто по цій дорозі почив у Бозі, особливо за останні 5 років, де смертність перевищила народжуваність у два рази -- це плата за довіру брехливим жирним котам, які з державного корита не вилазять останні майже 30 років незалежності.
Як казав наш Провідник Степан Бандера: "Ніщо не спинить ідею, час якої настав!"  Так, настав час демократичних перетворень.

Повышение цены на газ было незаконным.


Коллегия судей Окружного административного суда г. Киева удовлетворила иск Юлии Тимошенко против правительства относительно незаконного повышения цены на газ для населения и теплокоммунэнерго, которое состоялось в мае 2016 года.
Об этом передает сегодня пресс-служба партии «Батькивщина».
Так, суд признал незаконным постановление Кабинета Министров № 315 от 2015 об установлении единой цены на газ на уровне 6879 грн за тысячу кубометров.

«Доказана экономическая необоснованность цены на газ, в целесообразности которой нас убеждала власть за последние 3 года.

Итак, тарифы — как те, что были ранее установлены, так и нынешние — не имеют экономического обоснования, так как, к сожалению, цена на газ берется по методу «с потолка», — отметил представитель Юлии Тимошенко в суде, председатель «Союза собственников жилья» Алексей Кучеренко.

И теперь у юристов есть юридическая база для обжалования всех других постановлений об установлении цены на газ, которые были приняты с такими же признаками.

«Мы добились того, чтобы суд признал постановление КМУ незаконным, противоправным и недействительным с момента принятия, чтобы создать юридическую базу для возврата излишне уплаченных средств в результате действия этого постановления», — отметил представитель Юлии Тимошенко в суде Александр Трохимец.

По словам представителей Юлии Тимошенко по «тарифному делу», власть почти 2 года и 8 месяцев всячески затягивала рассмотрение этого дела, подавая множество бессмысленных ходатайств: о разъединении и объединения дел, о проведении экспертиз, об отводе суда.

Однако правительство, которое не имело полномочий повышать цену на газ, так и не смогло доказать экономическую обоснованность своего решения.

«Все средства, которые люди заплатили за период действия постановления правительства, были уплачены по недействительной цене на газ.

Далее мы будем добиваться, чтобы выгодоприобретатель — НАК «Нафтогаз Украины» — с миллионными зарплатами, бронированными автомобилями и со всем этим пафосом — вернул все эти деньги украинцам», — подытожил Александр Трохимец.

«Таким образом, основной тезис Юлии Тимошенко про абсолютную реальность уменьшения вдвое цены на газ, по сути, доказана юридически» — добавил Алексей Кучеренко.


Епіфаній зняв заборону для жінок в церкві...


Предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній дозволив жінкам заходити до церкви з непокритою головою.

Релігієзнавець Ростислав Мартинюк розповів, що дотримання церковного дрес-коду не завжди можливо. Адже якщо людина хоче помолитися, або ж поставити свічку, не треба йому перешкоджати. На спілкування з Богом не впливає ні одяг, ні стать.
Також Мартинюк зазначив, що служителі церкви часто просто хочуть причепитися до відвідувачів і знайти хоча б якусь ваду, щоб їм дорікнути.

Чому жінкам прийнято покривати голову?

Традиція покривати голову в церкві дуже давня. В давні часи жінки покривали голову навіть, коли просто виходили з дому. Таким чином вони показували свій заміжній статус. А ті, чия голова не була покрита були ще або малі, або вільні від визначених обов'язків.

Це не єдине нововведення в нашій УПЦ. Також в храмах поставлять лавочки для прихожан, щоб зручно було молитися для всіх. Епіфаній вселяє нове життя в Українську Церкву.

У понеділок, 11 лютого, члени Святої спільноти гори Афон зустрілися для обговорення питання надання Українській церкві автокефалії. Представники 20 монастирів Афону під час зустрічі Святогірського братства висловили свою чітку позицію підтримати Україну та  висловили свою повну консолідацію з позицією Вселенського Патріарха Варфоломія, до канонічної юрисдикції якого історично належить Свята Гора Афон.
Про це пишуть місцеві грецькі ЗМІ.

Аваков проти Порошенка.



50 дней до выборов. 44 кандидата. Ложь и правда. Митинги, форумы, встречи. Лозунги и призывы. Искренность и провинциальный драмтеатр.

Об этом минувшей ночью написал в ФБ глава МВД Арсен Аваков.

Партии и активисты. Хмурые личности в карманах с кастетами и флаконами зеленки. Заминированные машины, битвы агитаторов, подкуп и контр-подкуп. Информационная война и гонка популизма до маразма..

Кривой рог — на подходе к митингу одного из кандидатов, остановили гражданина, а у него (только вдумайтесь) 10 литров зеленки.  В 4 городах в течении одного дня изымали зеленку у разного рода, так называемых, активистов.  Совсем с ума посходили заказчики?

Мне позвонил один товарищ – говорит, что это беспредел, почему полиция выводит с митинга людей кандидата Х? Они же просто стоят и не нападают пока ни на кого.. Возмущется. А то что в карманах у «просто стоящих» порученцев одного штаба против другого – финка и кастет с петардой, газ черемуха и флаконы с зеленкой и это посреди собрания тысяч людей — нормально?

А где та грань, и кто ее определяет – когда вместо зеленки обливают оппонента кислотой? Кто ответит, вооружая молодчика с приказами «побузить зеленкой в рядах оппонента» – кто ответит если будет серная кислота вместо бриллиантовой зелени?  Эксцесс исполнителя скажете?.. Кто определяет эту грань? Битюг с натянутой шапкой на глаза? Ряженные в камуфляж дешёвки никогда не бывавшие на фронте?

Это работа некоторых штабов такая? Разматывать донельзя спираль ненависти в обществе?  Нет, это не решить  законами и не по силам полиции – остановить этот кураж  неуважения и ненависти можно только совестью и ответственностью. Подумайте же, наконец, о стране, а не о политичечкой карьере себя любимого и корыте

Штабы политиков! Ведь это вы, называющие себя честными и прекрасными – посылаете боевиков, платите за это грязные деньги.. А при свете дня мы встречаемся с респектабельными, уважаемыми людьми из политических штабов,  которые дают команды и нанимают людей делать подлости и провокации.

Эти люди ходят рядом с нами, здороваются, улыбаются, а потом посылают к оппоненту  оскорблять, кидать в тысячную толпу петарды, димовые шашки, обливать химикатами, лгать и гнать спираль ненависти...

Это не политика, и не избирательная компания — это идиотизм. Так мы не получим адекватную власть, — мы получим власть очередных идиотов, на новом витке ненависти, не способную к созиданию, а способную только к деградации. 

 Нужно остановится...  Избирательная компания только начинается. Господа политики. 50 дней до выборов...
Соберитесь, господа кандидаты, договоритесь как цивилизованно вести честную конкуренцию и не потерять страну, не размениваться на ненависть и подлые провокации. Ведь это так почётно честно выиграть выборы.  Наш народ много страдал и заслужил на цивилизованные выборы, а не ристалище политической грязи и разбоя.

***   Хотя Аваков не называет фамилии, однако очевидно, что он в данном случае обращается, в первую очередь, к Порошенко, который честно выиграть выборы не может, — по поручению которого вчера и позавчера были организованы провокации в Белой Церкви и Киеве против Юлии Тимошенко, и которые были нейтрализованы силами полиции.   Сколько можно нанятой титушне запугивать и будоражить народ? Надо ставить на место зарвавшуюся власть.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
537
предыдущая
следующая