ХАРКІВ-КИЇВ. 3 березня. УНН. 

На територію Харківської ЦКЛ № 5, де перебуває на лікуванні екс-прем’єрка Юлія Тимошенко, заїхали кілька автомобілів, передає кореспондент УНН з місця подій.

Зокрема одне з авто, яке заїхало на територію ЦКЛ № 5, — авто швидкої допомоги, інше — автомобіль конвою, марки “Газель”.

Також видно дві машини ДАІ, “Фольцваген” та “Шкода”, і ще один — мікроавтобус марки “Мерседес”.

Нагадаємо, керівництво Качанівської виправної колонії подало всі необхідні документи для можливого етапування екс-прем’єра Юлії Тимошенко на судове засідання по допиту свідка в справі про вбивство народного депутата Євгена Щербаня до Києва 4 березня.

“Всі відповідні документи для проведення цього заходу ми подали. Все, що залежить від нас, ми зробили”, — сказав начальник колонії Ігор Колпащиков.

Нагадаємо, суддя Ганна Медушевська перенесла допит свідка Володимира Щербаня в рамках досудового слідства у “справі Щербаня” на 4 березня 2013 року на 11:00.

Таке рішення суддя ухвалила після того, як від свідка надійшла заява про те, що він хворий і не може брати участь у судовому засіданні.

===============================================

 Юлія Тимошенко звернулася із заявою до Пета Кокса та Олександра Кваснєвського з проханням проконтролювати її доставку на допит свідка у справі про вбивство народного депутатаЄвгена Щербаня. Про це йдеться в її заяві, яку оприлюднила прес-служба "Батьківщини".

За її словами, всупереч її багаточисленним письмовим вимогам доставити її до суду на допит свідків у справі Щербаня, пенітенціарна служба неодноразово відмовилася це робити, незважаючи на рішення суду про обов`язковість присутності Тимошенко.

"Щоб скоїти цей посадовий злочин, працівники Качанівської колонії тричі фальшували акти про нібито мою відмову поїхати до суду", - йдеться в заяві Тимошенко. Вона нагадала, що 4 березня знову буде відбуватися допит чергового свідка у справі вбивства Щербаня.

"І я передбачаю, що українська влада знову позбавить мене права на захист, сфальшує черговий акт про мою нібито відмову їхати до суду та буде далі чинити свій суд Лінча по засудженню мене до довічного ув`язнення, при чому, без моєї участі", - написала Тимошенко.

"Прошу вас в межах мандату місії, яку ви очолюєте, направити вашого представника в лікарню "Укрзалізниці" для здійснення контролю за моєю доставкою в судове засідання по допиту свідка на стадії досудового слідства у справі Євгена Щербаня...", - просить в заяві Тимошенко.

Крім того, Тимошенко звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської із заявою, в якій вимагає забезпечити її право на захист та проконтролювати доставку на допит свідка у справі Щербаня.

Раніше тюремники декілька разів заявляли, що Тимошенко відмовлялася брати участь у допиті свідка. Натомість її захисники дану інформацію спростовують.

Також повідомляється, що німецькі лікарі клініки "Шаріте" так і не отрималивід влади офіційного повідомлення про те, коли їм буде надано дозвіл на зустріч з Тимошенко.

Давайте подивимось на те, про що свідчить сам факт цього судового процесу.

По-перше, поширені через мас-медіа «авторитетні» думки про окремих нечесних суддів, чи кризу правосуддя загалом, віддаляють нас від реальності настільки, наскільки й тих, хто у правосуддя ще продовжує вірити. Його насправді не існує. Є певні правила і процедури, деякі стереотипи у трактуванні законів, зрештою цілий клас людей у мантіях, котрі обслуговують міф Правосуддя. Це служіння неіснуючому приносить цілком конкретні результати у вигляді не менш конкретних матеріальних благ.

Ви бачили в очах хлопчика Кіреєва чи мадам Царевич внутрішнє прагнення до справедливості? Підміна демократії охлократією замінила правосуддя на ритуал. Ритуал служіння примарі Правосуддя. Ритуал, за який наразі добре платять, але за який все одно прийдеться гірко розплачуватись.

По-друге. Судова система, як елемент охлократії, вже перестає дотримуватись навіть ритуалів, що свідчить про її відмирання в політичній системі, котра й сама перебуває «на межі загальнонаціональної катастрофи». Наступним етапом може стати хіба що опричнина, хаос та зникнення країни.

Замість іноді бутафарної і наскрізь корумпованої противаги свавіллю так званих правоохоронних органів, третя влада стала ще одним механізмом самого насильства. Тепер, коли справу сфабрикують, сподіватись що підкинуті речові докази чи неправдиві свідчення тріснуть під тиском, якщо не справедливості, то хоча б ритуалу, вже не доводиться.

Зворотньо мажори чи ті ж «правоохоронці» вбивають на дорогах людей, перебуваючи в наркотичному чи алкогольному чаді та насолоджуючись власною безкарністю. Це означає, що мовчазна згода зі свавіллям системи Вас вже не порятує від насильства з боку її неконтрольованих елементів.

По-третє, взаємні публічні звинувачення та «війна компроматів», вже навіть особливо зомбованих харизмою котрогось із політиків, переконують, що у владі святих не було, немає і нізвідки їм там узятись. Як сказав один відомий психіатр: «Політикою займаються покидьки суспільства». Жорстко? Страшно!

Відволічіться від фабули начебто замовленого Юлею вбивства й оцініть коло спілкування та проблеми котрі в цім колі вирішувались. Вони не видаються Вам занадто далекими від того, що чуєте від політиків на шоу-шабашах?

Цинізм полягає навіть не в тому, що хтось когось таки «замовив», а в тому що на підставі фарсу хочуть не просто фізично та морально, а ще й публічно знищити такого ж політика, як і самі. Ви ж ніколи не спостерігали як два гея-політика тикають один одного мордяками в болото, делікатно минаючи тему своєї сексуальної орієнтації? Бо вони певну межу не переходять, хоча в очах загалу (можливо і у власних очах) є покидьками. Так от, по відношенню до Юлі ця межа перейдена. Джина випустили з пляшки.

Свідомо чи несвідомо влада впертво формує той стан у суспільстві котрий їй знайомий та близький у терміні «бєспрєдєл». Але заколисані, як турецькі султани розкішшю, та втішаючись ефемерною безпекою за спинами яничарів, охлократи призабули, що цей термін означає зовсім не безкарність, а дуже ймовірний та швидкий кінець.

Так що Юля, ймовірно, саме та Аннушка, котра вже розлила для когось олію. І на цій олії не один мажор на...бнеться, і в цій олії не один бєспрєдєльщік втопиться, і не один палацик слуги народу, политий рясно олійкою, піде з червоним півнем до неба.

Юрій Ситник

Журналист Татьяна Чорновил продолжает собственное расследование "дела Щербаня" и уверяет, что у свидетеля Марьинкова много друзей среди высокопоставленных работников СБУ. Об этом она написала в своем блоге на "Украинской правде"

Тепер можна стверджувати, що у Донецької мафії цілком відсутнє почуття гумору. І ось чому: намагання повісити на Тимошенко причетність до замовлення чи організації вбивства Євгена Щербаня  навіть не смішно, бо  все це схоже на витвір алкогольної гарячки, чи божевільної фантазії.

А тепер цілком серйозно і по суті справи. По-перше, нещодавно генпрокурор заявив, що  причетність Тимошенко до вбивства Щербаня були відомі слідству ще понад 10 років тому, але тоді Тимошенко не вдалося притягнути до відповідальності через те, що вона була народним депутатом.

З усією відповідальністю заявляю – це неправда.

У 2002-2004 роках я був членом Комітету Верховної Ради України з питань регламенту. І на засіданнях нашого комітету неодноразово протягом всіх років розглядалися матеріали кримінальної справи, порушеної проти Тимошенко, пов’язані з її діяльністю на посаді керівника ЄЕСУ.

Тобто я мав можливість дуже детально знайомитися з цією справою. І тепер, як законослухняний і  відповідальний громадянин заявляю: жодного факту, навіть жодного натяку на причетність Тимошенко до справи, пов’язаної з вбивством Щербаня  не було.

Не маю жодного сумніву, що не з’явилося таких фактів і через 16 років після вбивства Євгена Щербаня. Беруся стверджувати так, бо добре знаю тодішню політичну ситуацію. Влада в Києві і в тому числі президент Кучма фактично віддали Донбас на відкуп донецьким бандитським угрупуванням і в їх розбірки не втручалися. При бажанні з донецькими бандитськими групами можна було за місяць-два покінчити і навести там законний порядок. Такого бажання у Кучми, на жаль, не було.

По-друге, ватажки донецьких бандитських груп відзначалися особливою кровожерною жорстокістю і нетерпимістю в боротьбі за лідерство. Про що засвідчують гори трупів, розправи з бізнесменами і зі своїми "внутрівидовими" конкурентами. Така доля спіткала і Брагіна і Момота і багатьох інших.

Жертвою таких розбірок став і Щербань. Відомо, що статки Щербаня потрапили не до членів дніпропетровського клану, а опинилися в руках "донецьких". Домінуючим став клан Ахметова – Януковича (Ахметов – у бізнесі, Янукович в адміністративній владі). Наступила відносна стабільність: регіон був затерорезований і заляканий.

Дніпропетровський клан став незрівнянно інтелектуально вищим і боровся за владу менш жорстокими методами.

Чому ж нинішня влада вирішила висунути таке відверто абсурдне звинувачення проти Тимошенко??? Причин декілька.

По-перше, доки при владі Янукович – його режим за жодних обставин  не збирається звільнити Тимошенко з ув’язнення. І це найголовніше.

По-друге, режиму не вигідно утримувати Тимошенко в ув’язненні за статтями 364-365. Бо під ці статті підпадає більшість вищих державних чиновників, в тому числі сам Янукович.

Як тільки їм вдасться осудити Тимошенко по іншій статті, тим більше по такій страшній, яку тепер фабрикують проти неї, регіонали відразу підуть на декриміналізацію 364-365статей, що звичайно робити неприпустимо.

По-третє, сфабрикувати будь-що регіонали великі майстри. Може ще не всі забули справу про вбивство журналіста Александрова. Знайшли  "вбивцю" і засудили бомжа  Вередюка.

Добре, що знайшовся мужній, чесний і професійний суддя вищої інстанції, який скасував цей повністю сфабрикований вирок. Правда, давно не має в живих ні так званого "вбивці" Вередюка ні чесного судді. Але головні майстри, що давали добро цій фальшивій справі, зробили блискучу кар’єру.

Багато хто, не кажучи вже про відомих регіоналів, але навіть поважні і чесні журналісти розмірковують: абсурдність звинувачень очевидна, треба використати трибуну суду і розбити в пух і прах нісенітниці фальсифікаторів.

Такий варіант домогтися справедливості був би можливим, якби в нас існувало правосуддя, залежне тільки від закону і сумління судді.

На жаль, правосуддя в Україні не має - мене дивує, що термін "правосуддя"  до української судової системи вживають навіть деякі опозиційні політики. А вся проблема в тому, що правосуддя в Україні остаточно зруйноване. Є судочинство, на замовлення владного режиму. Суди залежні лише від бандитської влади.

Отже, питання Тимошенко може бути вирішене лише в контексті вирішення головного політичного питання – усунення  від влади  Януковича.

Колишній політв’язень совєтських

концтаборів, депутат ВРУ чотирьох скликань,

Герой України

Степан Хмара