
Монастирище
На крайньому півдні Кіровоградської області, біля села Завтурове
Устинівського району, знаходиться ландшафтний заказник
загальнодержавного значення “Монастирище”. Це мальовниче місце, відоме в
народі як “Український Стоунхендж”. Воно оповите безліччю легенд та теж
вважається потужним місцем сили. Тут місцева річка Інгул прорізає
гранітний щит і утворює крутий каньон, посеред якого знаходиться велика
прямокутна скеля, що розділяє русло річки на дві частини. З трьох боків
вона має прямовисні стіни, а з четвертого – пологий підйом,
загромаджений великими брилами сірого граніту. Біля підніжжя скелі
лежать окремі брили, а на вершині знаходиться ще кілька брил значних
розмірів.
За однією з легенд, колись давно місцевим паном на скелі була
поселена дівчина-кріпачка, яка не хотіла вийти заміж за нелюба. Жила
вона в невеликій халупі самотньо, як у монастирі. Звідси й назва
Монастирище. За іншою версією цієї легенди, у дівчини від пана
народилася дитина, тому й заховалася від сорому перед людьми на скелі.
Там і прожила самотня до смерті, бо дитина померла ще маленькою. Люди ж
зверталися до неї, як до ворожки та віщунки.
А ще розповідають про печеру, де сховані були давні скарби – чи то
козацькі, чи то татарські. Вхід до неї нібито десь згори на скелі
прихований, а вихід знаходився під водою.