Вони вживили у своє тіло електронні пристрої

Апарат називається Eyeborg та працює від батарейки. Це остання модель “електронного ока” – попередні доводилося заряджати від розетки. Нейл підбирає одяг так, щоб він добре звучав і створює звукові mp3-портрети інших людей. Його виступ на TED можна переглянути тут.

Мун Рібас (Moon Ribas) – танцівниця та хореограф, яка експериментує з власним тілом. Вона вшила собі в руку спеціальний чіп, який вловлює сейсмічну активність по всьому світу і передає їй вібрації, коли відбувається землетрус. Мун каже, що це допомагає їй передати вібрації планети у танці. У її потилицю імплантовані спеціальні датчики, які сигналізують їй про наближення позаду інших танцюристів.

Дівчина також є співзасновником організації Cyborg Foundation, яка популяризує ідею перетворення людей на кіборгів та допомагає тим, у кого протези та імпланти.

Таких, як Тім Кеннон (Tim Cannon), називають “біохакерами”. Молодий чоловік ушив собі під шкіру комп’ютерний чіп з бездротовою зарядкою, який зчитує температуру тіла та артеріальний тиск. Якщо у власника був важкий день, спеціальна програма підготує будинок до повернення додому – зменшить освітлення та наповнить ванну.

Кеннон заснував компанію Grindhouse Wetware, яка займається розробкою девайсів, що перетворюють людей на кіборгів. Часто силіконові імпланти з підсвічуванням вживлюються в шкіру просто для краси, але Тім упевнений, що в майбутньому такий пристрій зможе передавати все складніші дані – наприклад рівень глюкози в крові, що дозволить швидко розпізнати серцевий напад і врятувати людині життя. Компанія також планує створити штучне серце, яке роздруковуватиметься на 3D-принтері.

Джеррі Джалава (Jerry Jalava) з Гельсінкі втратив частину пальця внаслідок ДТП: він їхав мотоциклом і зіткнувся з оленем. Тепер програміст – володар незвичайного девайсу – USB-пальця: у звичайний протез він помістив флешку на 2 гігабайти. Джеррі каже, що задоволений пристроєм: така флешка практична і ніколи не загубиться.

У 9 років канадець Роб Спенс (Rob Spence) отримав травму і втратив ока. Роб виріс, став режисером і вирішив створити незвичайний очний протез із відеокамерою. Над прототипом працювала ціла команда інженерів-біохакерів. Перший варіант штучного ока був прозорим – усередині протезу виднілися дроти та мініатюрна камера. Зараз пристрій нагадує звичайне око, але замість зіниці у нього – об’єктив. Режисер називає себе “айборгом”, співпрацює з такими компаніями, як Ford, Absolut Vodka та Volvo, та знімає за допомогою ока-камери все, що бачить навколо.

Винахідник-біохакер Амал Граафстра вживив RFID-чіпи в обидві руки. Такі чіпи можуть відкривати двері одним дотиком, включати комп’ютер без введення пароля, зберігати дані електронного гаманця та здійснювати безконтактні платежі. Останній винахід Амала – підшкірний чіп, який приводить у дію вогнепальну зброю. У чужих руках пістолет просто не вистрілить.

Амал також започаткував компанію Dangerous Things, яка продає набори для самостійної імплантації чіпів під шкіру. Граафстра каже, що чіпи поміщені в біосумісну скляну капсулу, а сама ін’єкція схожа на щеплення і безпечніша за процедуру пірсингу.

Найджел Екланд (Nigel Ackland) із Британії втратив руку внаслідок нещасного випадку на роботі. Йому запропонували протестувати один із найкращих протезів, які існують на даний момент. Протез з’єднаний з м’язами верхньої частини руки, при їх скороченні запускається алгоритм руху, вбудований у “руку”. Найджел може ворушити кожним пальцем окремо і робити точні дії: наприклад, зав’язати шнурки, застебнути гудзик або почистити картоплину. На кінчиках пальців “руки” є різнобарвне підсвічування, щоб нею можна було користуватися в темряві, а кисть повертається на 360 градусів.

Зараз Найджел їздить по світу з лекціями, намагаючись привернути увагу до людей з ампутованими кінцівками, які не можуть дозволити собі навіть найпростіших протезів, не кажучи вже про високотехнологічні біонічні “руки”.

Американець Річ Лі (Rich Lee) вживив у вушні козелки (частини вушної раковини, що виступають спереду) невеликі магніти, які дозволяють йому слухати музику. Звук передається через провід навколо шиї із пристрою, який він носить із собою. Магніти вібрують і працюють як приймачі звуку, який чує лише Лі. За словами Річа, якість звуку хороша, що перевершило всі його очікування.

Лі поступово втрачає зір, тому в майбутньому він збирається використовувати вживлені магніти для того, щоб навчитися ехолокації.

Професор кібернетики з британського Університету Ковентрі Кевін Ворвік працює з чіпами вже 20 років. Його перший імплант відкривав перед ним двері та включав світло та опалення. Але потім вчений поставив над собою набагато небезпечніший експеримент: нейрохірурги вшили чіп із сотнею шипоподібних електродів прямо в його нервову систему – серединні нервові волокна передпліччя. Після цього професор зміг керувати спеціально створеною механічною рукою, яка копіювала всі рухи його руки.

У наступному експерименті спеціальні чіпи були імплантовані Ворвіку та його дружині. Професор стверджував, що результат схожий на електронну телепатію: він міг на відстані відчувати, що робить дружина. У найближчих планах Ворвіка вживлення чіпа в мозок паралізованої людини, щоб вона змогла керувати інвалідною коляскою силою думки.

Джерело