кінострашилки

Усе своє свідоме кінознавче життя я ставилася до ужастиків із притаманним цій професії снобізмом, та насправді, я не любила ужастиків, бо  ніколи не бачила їх, як сказала б одна із героїнь Бредбері (щоправда, вона казала це стосовно омарів)...

Так от, коли відео стало доступним для широкого загалу, і я подивилася фільми жахів у повному обсязі (до цього я бачила лише"Чужий-2" на закритому перегляді), я полюбила цей жанр, до того ж полюбила  любов’ю кінознавця. Тому що в  цих страхачках великий кінематoграф розвивається, розвивається його мова, в страшилках можна вдало поєднувати комп’ютерні зйомки й звичайні, завжди влучно використовувати рапід, ремінісценції та монтаж атракціонів. Це захопливий жанр, він розслабляє нервову систему, відвертає від реальності, пориває до несподіванок .