Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

«Постепенно»

[Приєднана картинка]По углам ежедневных забот,По убитым часам и минутам,Вылетают слова через рот,Экипаж разогнав по каютам,Подожгу ради смеху кишки, И танцуя среди белых лилий, Наплюю на чужие смешки, И на формы изогнутых линий,Я не знаю зачем так живу,Я не знаю зачем существую,Я как будто бы сплю наяву,И всё время куда-то дрейфую.Растянусь от земли до небес, Окунусь в пелену атмосферы, Потеряю весь набранный вес, За остатки избыточной веры,От себя до соседней души,...

Читати далі...

з настрою (а на місто спадає дощ...)

а на місто спадає дощта полоще простори площі будинки, завулки теж...і немає цій зливі меж!очі вирячені вітринсяють полисками краплин -їх в далекі несуть країневгамовані ручаї.в дощ уплетений срібний снігтане, падаючи до ніг.мерзнуть в крапельках ліхтарів цій осінньо-зимовій грі.а у променях безліч фарзлива в райдузі супер стар.у лелітки вдяглись авта...пада усмішка на вуста.і не віють вітри від віт.парасолевий різноцвітприкрашає дощу печальв цих осінніх в плачу прощань.і стікає вода зі стріх...

Читати далі...

«В этой комнате»

[Приєднана картинка]В этой полузатопленной комнате, Среди света от ламп электрических,В этом полуразрушенном омуте,Среди разных чудовищ хтонических.Проливаясь остатком реальности, Растекаясь мечтой по поверхности,Я придам этим буквам сакральности, Убегая от собственной смертности.Убегая во тьму без прикрытия,Сквозь глаза, что казались далёкими,Нашим душам назначили вскрытия,Чтобы им не страдать одинокими,И теперь меж явлений космических.Что виднеются в призрачном омуте,Они спят...

Читати далі...

у дні осінні

  • 21.11.25, 13:21
чи знаєш тикуди іти,тікати,бігтичи повзтивід бруду зрадита брехніу ці осінні мерзлі дні?...коли в очахі сміх,і страх,від глупоти аж з'їхав дахта від словесного лайнане відмиває дощ сповна.та мусиш жить,лайно те пить...а злите зло у мозокзлить!і сміх потворнийсвій від вічкидаєш осені у стріч...крізь дні ідешнемов пливеш.до майбуття,в глибінь гребеш,у глянець сонячнийта блиск...немов від того маєш зиск.......щоб супокій собі знайти -весь в бруді,в зраді,у брехніу ці осіннімерзлі дніне...

Читати далі...

жереб на долю

  • 11.11.25, 12:14
[Приєднана картинка]озовом слово у сферах та зорях...з горя на горій від непокори.місяць оновлений світу старомувійнами з миром до кожного дому.гідність - бідою, здобуток і втрата.звалище значень в обрії хатні.тропіки, стежки - путами плетеньв толеруванні плутаних плентань.і маскарадна з'єднана єдність -гуморна штучність та посередність.сльози від сміху в гламурному часі -вина, горілка, пиво та кваси.диспути - деспоти, спори елітні.картами мапи тисячолітні -битва у дурня уперта і вправнав...

Читати далі...

«Цветы»

[Приєднана картинка]Мы с тобою как будто цветы,В этой вазе букет — я и ты,Мы засохнем, завянем в стекле,На коричневом, пыльном столе.Наши дни были так коротки,Опадают шурша лепестки,И сквозняк с ними пляшет опять,Ни простить, ни забыть, ни обнять...© William van Warg

«Только там»

[Приєднана картинка]Меня распяли, На чистой солнечной горе,Меня пытали, Счастливым бредом на заре, А я проснулся, И снова будто бы живой,Лишь ужаснулся, Что оказался не с тобой.А солнце пляшет, На коленвалах и костях,А кто-то машет, Чужими мыслями в гостях,А я свисаю, Вновь с деревянного креста,Теперь я знаю,Что жизнь понятна и проста.Какая радость, Проснуться и увидеть всех,Я чую слабость,Сарказм и первородный грех,Меня убили, И будут снова...

Читати далі...

«Между облаков»

[Приєднана картинка]Я в плаще из красных листьев,Встречу осень на закате,Что пришла походкой лисьей,В жёлтом подвенечном платье,И в плену дождливых будней,Между облаков из фетра,Мир вдруг станет безрассудней,Нас прогнав порывом ветра.© William van Warg

на стежині з осінню

і як наче з шумурвані хмари в небі.в суєті у тлумі рухатися требата штовхатись ліктемзліва...справа такожта тримати ліки на випадок всякий....де там тії гапти -стежку гаптувати,болота як раптомта залізні ґрати.і тлумить як вітервсі, що в тлумі, долі.а життя як витвір,де не грають ролей.де живуть, існуютьта гостюють люде,здрастують, хворують,день у алілуях.і ці хмари в небібілосірі в шумізовсім без потребив суєті у тлумі.і лягають тініна ліси осінні,степ, гаї...з оселі,там, в якомусь...

Читати далі...

«Гроза»

[Приєднана картинка]У смерти будет моё лицо,У смерти будут твои глаза,Она придёт на моё крыльцо,Как приходила уже гроза.Как приходила уже не раз,Заполоняя дверной проём,Я здесь дописываю рассказ,Который начали мы вдвоём.У боли будет знакомый тон,Я слышу голос её в груди,Я выдыхаю церковный звон,Я снова вижу во тьме огни.Я снова начал писать стихи,И так хочу их тебе прочесть,Забыв на миг про свои грехи,Поверить: ты ещё где-то есть.Я так боюсь тебя не найти,Когда увидит мой мир закат,Узнать, что...

Читати далі...