Ідуть літа, та я ще й досі нашу зустріч пам’ятаю, Той блиск в очах, що осявав весь світ навколо нас. І той останній вечір, як з коханням ми прощались, Холодний вітер відносив у ніч уривки пустих фраз. Я у чужих очах даремно погляд твій шукаю. І не лікує час, це все лише оманливі слова. А в серці – пустота…Печалі вже немає… Немає там й вогню…Тебе в ньому нема… Навіщо знову я з тобою в снах стрічаюсь? І у чужих обіймах не знаходжу я тепла. Болить душа .Та...

Читати далі...

Коли торкнулась твоїх вуст, Я думала, торкнулась неба. Таких солодких і п’янких, Таких жаданих і шалених. Той поцілунок, наче мід, Неначе полум’я, гарячий. Неначе зоряний політ. Чи то сміюсь, чи то я плачу? Я відриваюсь від землі, З тобою полечу у сині далі. Коли відчула я вуста твої, У моїм серці зацвіли конвалії. Хвилина, мить, а, може, дві, Такі омріяні хвилини… Торкнулись вуст вуста твої, Як сонця промінь до перлини.

[Приєднана картинка] Не сдерживай своих желаний, Не упускай заветные мечты. И наперёд не жди ты расставаний, Когда горят сердечные огни. Мы часто сами создаём преграды, И сами закрываем путь к сердцам. И за любовь свою мы ждём награды, Умея отдавать,мы не способны принимать. Мы часто ценим что-то,лишь когда теряем. Простую истину так сложно нам понять. О прошлом плачем или в будущем летаем, А нужно каждый миг с любовью принимать.

[Приєднана картинка] Що із тобою сталося,моя Вкраїно? Чи це настав сумний розплати час? Чому вмирають діти безневинні? Нещастя без упинку сипляться на нас... Хто відповість - чому?Ніхто не знає. Це кара Божа чи чиясь бездушна гра? Ще від стихії ми не спам"ятались, А вже до нас нова прийшла біда. Як гарно ті філософи писати вміють, Не бачачи нічого поза власним "Я". І від пустих теорій їх серця черствіють, Насправді зовсім не колише їх чужа біда. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Уже осень с нами прощается, Нас на год покидает она. В серебристом снежинковом вальсе Закружит нас скоро зима. Грустно мне расставаться с осенью, С ярко-рыжей весёлой листвой. Буду небо лазурное с просинью Вспоминать я студёной порой. Запорошат метели белые Все несбывшиеся мечты. Лишь ночами из грёз разноцветные Будут снится весенние сны.

[Приєднана картинка] Ти дарував мені конвалії Тої весняної казкової пори. Ти називав мене коханою У тихі березневі вечори. Той аромат кохання і конвалій Туманом огортав нас до зорі. Через роки я все ще пам"ятаю З медовим присмаком вуста твої. Давно живем у різних ми реаліях, Кохання наше не зуміли зберегти. У той далекий вечір плакали конвалії, Коли з тобою розлучались назавжди. Були в моїм житті троянди і азалії, І орхідеї цвіт не раз у серце...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А завтра будет праздник, И будет новый день! И будет жизнь прекрасной, Ты только в это верь! Лишь от тебя зависит, Сумеешь ли понять, - ...

Читати далі...

Здесь каждый добровольно путь свой выбирает, Здесь каждый человек единственный,неповторим. И лишь от нас зависит,что найдём,что потеряем. Мы сами здесь судьбу свою творим. И боль потерь,и скорбь,страдания и радость Умей всегда в смиреньи сердца принимать. И за добро не жди взамен ты никакой награды, Коль хочешь прощен быть,так научись прощать. Если в других ты видишь одни лишь недостатки, То знай,что в твоей жизни сплошные неполадки. Попробуй своё зеркало немного...

Читати далі...

Она всегда жила с открытым сердцем, И обожала чёрный шоколад. Ей нравилось созвездие Медведицы, И к небу часто обращала она взгляд. Он свято верил всяческим приметам, И гороскопы наизусть он изучал. И,подчиняясь лишь законам тяготения, Он в целом мире никому не доверял. Как плюс и минус,словно лёд и пламя, Луна и Солнце,лето и зима. И на невидимой границе меж двумя мирами Свела однажды их проказница - Судьба. И вдруг сердца их поразила молния, Случился...

Читати далі...

Від твоїх поцілунків без вина п"яніла, Твої обійми - мов палаючий вогонь. А твої руки - ніжності могутні крила, Мене забрали вони в пристрасті полон. Це не кохання - це лише омана, Це насолод спокусливий нектар. Я буду ним впиватись до світання, Залишусь бранкою твоїх я чар. Твої очі - глибокі й бездонні як море, Твоя мова солодка,як липовий мід. А слова-це фантазій безмежні простори, Тільки серце у тебе холодне,як лід... ...

Читати далі...