Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Если...

[Приєднана картинка] Если закрыть ладонями уши – услышишь тишину. Если закрыть ладонями глаза – увидишь темноту. Если закрыть ладонями губы – не сможешь об этом рассказать. А если закрыть ладони? Молись. Если веришь. Я не умею.

Весна...:)

  • 26.04.10, 22:00
Весна - не привід для печалі.Весна - коли усе в цвіту.Авантюринові кораліЯ від самотності вдягну... Весна - НАЙКРАЩА ПОРА РОКУ!Сміється світ, а я йому.А щастя поруч - відстань кроку!Та щось ніяк вже не дійду... Весна.. В весняному поривіДарую все... Себе...тримай!Давай...ми будемо щасливі?Лиш забери й не відпускай... Холодне сонце ще зігрієУсіх.. А, може, і мене...Весняний вітер сум розвіє...Весна - й це зараз головне! :)[Приєднана картинка]

Мы роли в жизни выбираем сами...

[Приєднана картинка] Мы роли в жизни выбираем сами... Актер? Романтик? Как не назови - Что свойственно порой игре словами, То чуждо ощущению любви. Плохая роль - обычное искусство, Сыграть ее не состоит труда, Но зрителем...

Читати далі...

Коли не знаєте – то марно ви живете…

Чи пробували ви, як сильний вітер Шалено розвіває вам волосся, В пориві мрії в небеса злетіти, Відчувши всього світу стоголосся?.. Чи прислухались ви як ніч говорить, Закутавшись у місячному сяйві, Чи чули, як гукають з неба зорі У мить, коли слова стають всі зайві Чи відчували ви хмільне бажання, Що спопеляє серце мрії злетом, Чи знаєте яке п’янке кохання? Коли не знаєте – то марно ви живете…

Молчание

[Приєднана картинка] Я прошу тебя, не молчи… Разорви тишину, закричи. И раскрытые двери души Ты молчаньем закрыть не спеши. Не умею я мысли читать… А давай, будем вместе молчать? И в рулетку с судьбой поиграем? Только оба мы в ней проиграем. Слово может безжально убить. Может душу оно исцелить. Только нету страшней наказанья, Чем теряться в догадках молчанья…

Моя земля

Якби ви знали, як сміються зорі, Як гарно в нас співають солов’ї! Якби ви чули, як верба говорить Із вітром, що заплутався в гіллі... Яке блакитне небо, що привітно Гукає «Добрий ранок!» нам здаля, А місто як в промінні сонця квітне! Це все – мій край! Це все – моя земля!!!

Як?

Знов топлять душу сумніви, а я Не хочу ними світ заполоняти, Я ще не розучилася сміятись, Хай тьмяно, та горить моя зоря! Десь закрадеться в серце біль ножем, А я не хочу більше його крові, А я втомилась жити без любові Й вмиватись смутку грозовим дощем. Не хочу більше ні думок, ні слів, Не хочу переконувати знову Сама себе, що буде все чудово, Не хочу жити маревом із снів. Я падати уже втомилась так У прірву, де немає краю болі... Я хочу жити! Лиш не знаю в долі Хоч...

Читати далі...

В своей невесомости…

[Приєднана картинка]Отпускаю, тебя отпускаю… Свои руки бросаю у пропасти… Забываю, тебя забываю, И парю лишь в своей невесомости… Боль потерь и всей жизни уроки, Не нужны мне, я разлюбила! Руки пишут туманные строки, Лишь сама мнимый мир погубила… Уходи, но прошу, не зови за собой. Я устала идти лишь одною тропой, Я устала искать оправдания, Я забылась в своих обещаниях… Я другая, намного опаснее! Я палач, я и жертва участия… Ты и воздух, и пропасть пропащая, Хоть...

Читати далі...

Вишневий цвіт

[Приєднана картинка] Розквітають вишневі сади, І весна вже прямує до літа. На світанку мене розбуди, Бо я хочу схід сонця зустріти. Ти до себе мене пригорни, Й не кажи зараз,прошу,нічого. Тільки ніжно у очі мої зазирни, Віднайди в них зорю ранкову. Ще багато доріг ми пройдЕмо, Буде безліч світанків рожевих. Та у свОїх серцях збережемо Ми назАвжди цей цвіт вишневий.

Хіба можливо так любити?..

[Приєднана картинка] Хіба ж можливо так любити, Щоби піти й не озирнутись? Назавжди з серця відпустити, Але ніколи не змогти забути. Хіба ж можливо так любити, Щоб щастя іншому віддати? І свої мрії вщент розбити, А нових навіть не шукати. Хіба ж можливо так любити, Щоби ні слова не сказати? Лиш мовчки в очі подивитись, І в одну мить минулим стати. Хіба ж можливо так любити, Щоб свою біль від всіх сховати? Й себе по краплі розчинити У тій,яку потрібно...

Читати далі...