
Чому у серці знов невидима тривога?
І куди далі поведе нас ця дорога?
Де правда і чия у тім провина?
Є наслідки,отже була й причина.
І замість того,щоб невпинно нарікати,
Потрібно час від часу логіку включати.
Десятиліттями нам очі закривали,
Святині нищили і віру руйнували.
Хіба за рік чи два можливо відновити
Те,що роками намагалися убити?
Самі ж своє майбутнє обираєм.
Хто ж винен,що ми маєм те,що маєм?
Назад шляху нема,вперед важка дорога.
То ж,може,час вже навернутися до Бога?
До світла із пітьми уже зробили кроки,
До перемоги залишИлось мало...20років.
В священній книзі все давно розкрито,
Хто хоче бачити,для того це відкрито.
З пустелі вийдемо,здолавши перешкоди.
Бо гідні зватися Його святим народом.
Ми до мети дійдем під гаслом світлим
Іще у єдності й соборності розквітне
У сонця променях під небом синім
Золотокупольна свята наша Вкраїна.