Василь СТУС * * * Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим я її розведу? Жінку лишив — на наругу, маму лишив — на біду. Рідна сестра, як зигзиця, б'ється об мури грудьми. Глипає оком в'язниця, наче сова із пітьми. Київ за гратами, Київ весь у квадраті вікна. Похід почався Батиїв а чи орда навісна? Мороком горло огорне — ані тобі продихнуть. Здрастуй, бідо моя чорна, здрастуй, страсна моя путь....

Читати далі...

12 квітня р.б.2007. м. Стрий. сиджу в маршрутці, яка вирушає до Львова. Водій - типовий український трудяга років 45-50 - слухає радіо... Радіо (не будемо називати станцію, щоб не робити реклами) - типовий зразок ностальгії за совком. Проспівала Алла, яку всі чомусь вважають "прімадонной". І всі решта композиції в тому ж дусі і, причому, всі російськомовні. А джингли не перестають повторювати "Всьо лучшеє вазвращяєтса". Проте, постає питання: чому російсько-радянське - це...

Читати далі...

Нарід, ми з Перфецьким до болю з зубах хочемо почути (почитати), що ви думаєте з приводу становлення в Україні національної влади, бо ті всі політики нас так замучили, що про них вже й писати не хочеться. Усі думки не залишаться без нашої реакції, наперід дякуємо. Мо' разом шось придумаємо!