Пам'яті, товариша мого, Ігоря КРИВЧУНА!
- 21.10.08, 14:32
Це фото із книги за редакцією М.М.Сови "Місто над Сулою", мабуть чи не останнє у житті Ігоря. Він був ЛЮДИНОЮ! І це багато значить! Скупі слова, із тої ж таки книги - не відтворять того багатогранного життя нашого сучасника, ту повноту думки і грані творчості - Ігор Олександрович Кривчун народився в 1961 році в Червонозаводському. Музикою займається з 1972 року. Працював у кількох філармоніях Російської Федерації, в гурті "Фестиваль" Ігоря Саруханова, "Фристайл", а також у звукозаписних аудіостудіях "Мелодія", "Рекордс — 1". Він — учасник культурного обслуговування будівників БАМу, молодіжного фестивалю в м. Москві (1985 р.), міжнародного рок-фестивалю 1990 р. в м. Сопот (Польща). Нагороджений урядовими відзнаками. Нині займається власною творчістю Нині він уже не займається нею - творчістю. Нині творчість говорить, волає тими звуками музики і рядками поезій. Він був гарним товаришем і Людиною! Сумно......
ПОЖЕЛАНЬЕ
Алине Борзенко
Слова і музика І. Кривчуна
Не надо верить в то, что не сбывается,
И уповать на милости Богов.
Не надо лгать себе, что полагается
За ложь и подлость верная любовь.
Не стоит слепо верить в оправдание,
Что сможет всё былое превозмочь :
Оно, быть может, будет и желанное,
На самом деле будет сердцу жёлчь.
Та жёлчь сладка сначала, но не далее.
Самообман, пока не видит глаз.
Да, трудно знать то самое печальное :
— Кто предал раз, тот предаст много раз !
