Декілька місяців назад я в своїй спальні замінив шпалери. Там зображена Венеція. Так якби намальована олівцем. Ну і потім, коли я вже закінчив ремонт, мені захотілося зняти свого серебряного хрестика. Чомусь новий інтер'єр моєї спальні до цього спонукав. Спочатку я його на ніч знімав. Потім вдягав зранку. Потім знову знімав, бо відчував якесь таке полегшення і свободу. Врешті настав такий момент, коли я його зняв і більше не одягнув. Ісус же не говорив носіть хрести як довбодятли.... Мабуть віра у всевишнього всетаки передбачає бути собою, відчувати теперішній момент, свободу від цих догм і шаблонів. Недавно я подивився фільм "Агора" , в якому жінку-філософа Гіпатію (3-4 ст.н.е) із Олександрії розтерзали християни, за те що вона не хотіла підкорюватися чи підлаштовуватися під них, бо була язичницею. Я хочу сказати, що те що проповідував Ісус Христос перетворили у засоби для керування суспільною думкою та людьми. Прикриваючись його ім'ям і постаттю виробили стереотипи для керування людьми, щоб отупляти їх, закрити очі, перетворити їх на слухняне стадо...
Доречі якось треба побувати у Венеції. Цікаве місто.

Зараз можна побачити деякі відео, де якийсь блогер чи журналіст робить певне опитування. Ну наприклад, коли людинка останній раз донатила на ЗСУ. Ну це питання лежить в площині допомоги нашим збройним силам. І я вважаю що до цього треба підходити більш ширше, чи глибше. Чи одне і теж разом. Справа в тому, що зараз, в цю хвилину, декому там на "нулі" потрібно скоріше дістати гранату, зайняти вигідну позицію, щоб поцілити танк противника. Або в небі вибрати певну траекторію та швидкість літака, щоб вдало запустити ракету по пункту управління... Ну...

С точки зpения банальной эpудиции , каждый пpоизвольно выбpанный пpедикативно абсоpбиpующий обьект pациональной мистической индукции можно дискpетно детеpминиpовать с аппликацией ситуационной паpадигмы коммуникативно-функционального типа пpи наличии детектоpно-аpхаического дистpибутивного обpаза в Гилбеpтовом конвеpгенционном пpостpанстве, однако пpи паpаллельном колабоpационном анализе спектpогpафичеких множеств, изомоpфно pелятивных к мультиполосным гипеpболическим паpаболоидам, интеpпpетиpующим антpопоцентpический многочлен Hео-Лагpанжа, возникает позиционный сигнификатизм гентильной теоpии психоанализа, в pезультате чего надо пpинять во внимание следующее: поскольку не только эзотеpический, но и экзистенциальный аппеpцепциониpованный энтpополог антецедентно пассивизиpованный высокоматеpиальной субстанцией, обладает пpизматической идиосинхpацией, но так как валентностный фактоp отpицателен, то и, соответственно, антагонистический дискpедитизм дегpадиpует в эксгибиционном напpавлении, поскольку, находясь в пpепубеpтатном состоянии, пpактически каждый субьект, меланхолически осознавая эмбpиональную клаустоpофобию, может экстpаполиpовать любой пpоцесс интегpации и диффеpенциации в обоих напpавлениях, отсюда следует, что в pезультате синхpонизации, огpаниченной минимально допустимой интеpполяцией обpаза, все методы конвеpгенционной концепции тpебуют пpактически тpадиционных тpансфоpмаций неоколониализма.

Є така записна книжка на 252 сторінки. Так от особисто я придбав такий записник і описую в ньому кожен божий день який проживаю. Ну і це звісно допомагає. А саме допомагає не зациклюватися на негативних думках та створює ефект якої-неякої діяльності. Тобто це такий спосіб для боротьби із депресією та зневірою.
І чому я вирішив це написати, бо сьогодні я вже списав другу таку записну книжку та почав третю. Відчуваю себе письменником. Хоча б я не радив би нікому їх читати, бо інколи такі дебілізми описую, що сам дивуюся... Як я міг таке написати?

Таке питання мене цікавить. Хто з вас веде щоденник, тобто записує кожен день, чи хочаб через день події у власному житті і вашого оточення. Чи може, взагалі, вас це не цікавить, або у вас на це немає часу.

Просто є деякі обставини, які своєю наявністю заважають.. Там повинен бути спокій від цих всіх незнайомих його жінці людей. Там поруч з ним покоїться його жінка, тому нетреба до нього туди спускатися і тривожити тим самим їхні душі або сутності які там мешкають і мають певний зв'зок з іншими історіями. Залиште їх там у спокої, майте повагу до його жінки, яка терпіла при житті його самого ну і його...хворих.(.

Давайте уявимо собі, що ви кожну ніч можете бачити сон який тільки захочете. І що ви, наприклад, можете на протязі однієї ночі проживати 75 років життя і стільки часу скільки ви захочете. І цілком очевидно, що вирушаючи в таке сновидіння, ви втілите всі свої бажання. Ви отримаєте всі задоволення, які тільки можете собі уявити. І після декількох ночей задоволень довжиною в 75 років кожна ви скажете - "Оо, це було здорово! А тепер хай буде якийсь сюрприз. Хай я тепер побачу сон, в якому не все буде під контролем. В якому може статися щось, про що я навіть не підозрюю.". І вам сподобається, і прокинувшись ви скажете - "Вау, нічого собі! Це було ризиковано, хіба не так?!". Потім ви захочете все більше і більше ризикованих пригод. І ви станете більш азартним. І в кінці-кінців ви опинитеся там де знаходитеся зараз. І ви будете мріяти саме про таке життя, яке маєте в теперішній момент.. Це станеться в результаті вибору серед нескіннченної кількості варіантів. І коли ви будете готові, ви пробудитеся. А якщо не будете готові, то залишитеся там роблячи вигляд, що це бідний, нещасний "я". Але якщо ви всетаки прокинулися від іллюзії, тоді ви зрозуміли, що біле це чорне, а ви це хто завгодно. І що життя це смерть чи краще сказати смерть це життя.. Тоді ви зможете себе відчути не так наче ви чужий в цьому світі, не так наче ви тут з випробувальним терміном, не так наче ви просто випадковість. Але ви зможете усвідомити, що ваша присутність в цьому свті абсолютно фундаментальна. І ви зрозумієте, що насправді, в своїй основі, ви лише матеріал та структура всього сущого..
©Алан Уотс

Двоголовий орел це герб Священної Римської імперії. А отже Росія це Рим, Римська імперія. Росіяни спадкоємці Римської імперії, тобто РИМЛЯНИ. Гней Помпей, Цезарь... це все їхнє.

Коли я був у Херсоні, то зробив таку світлину, і я недавно вичитав, що в деяких містах США вуличні бандити, в основному підлітки, таким чином робили пам'ятний знак загиблим одноліткам, що ті колись бігали по цим вулицям.

росіяни Це насправді римляни. Я зважував усі за і проти та ще більше утвердився в своїй думці. У них герб якраз і є гербом Римської імперії, центром якої пізніше став Константинополь. Софія Палеолог була матір'ю московського царя і племінницею останнього римського імператора, тобто це дає їм беззаперчне право називатися римлянами... Вони ж і фамілію дали царям своїм, Романови, що якби підкреслює їх приналежність до Римської імперії.
Я все дивуюся, чому вони ще не збражають Гая Цезаря з великою бородою, гладіатора Спартака з балалайкою в руках, а царицю Єгипта Клеопатру з кокошником на голові.?