Нам із цим жити чотири роки



Іспанія - новий чемпіон світу з футболу.
Все коли-небудь буває вперше. Наразі великому тренеру Вісенте дель Боске, який виграв чимало трофеїв із мадридським "Реалом", дісталася достатня кількість великих футболістів, і мудрий наставник зробив з них Команду.
Результат уже всім відомий: у фіналі іспанці обіграли Нідерланди 1:0. Я у своєму блозі ставлю крапку на ЧС-2010 виключно для себе. Вчора не зміг, позаяк був в офлайні - з поважних причин.
Чекаємо на Євро-2012 - у нашій гостинній Неньці та добросусідській Польщі.
А з новим чемпіоном світу нам жити аж чотири роки. На жаль, мундіаль як Олімпійські ігри - частіше не буває.

Браво, Бундестім! Браво, Клозе!


Сьогодні сонце зайшло за хмари,
Сьогодні хвилі б'ють, мов Льюіс.
Я бачив, як добивав Аргентину Клозе -
Душі моїй пофіг...


Ну, "какая боль, какая боль" (тобто 5:0, як у пісні "Аргентина - Ямайка") не вийшло, але чи сподівався хтось рахунок 4:0 побачити?!
Спасибі обом командам за такий матч, але найдужче - Німеччині. Й особисто - Мірославу Клозе.
100 матчів, 52 голи за Бундестім. БРАВО!

Ну, наче все.

Сразу пять стихотворений. Ко "дню влюбленных" или чё?!



После паузы длиною в три с половиной недели (слава Богу, хоть не девять с половиной недель!) Злой поэт Некрот собственноручно добавил на свой русскоязычный Сайт-Близнец по имени Рупс сразу пять стихотворений.

Почему не удалось добавить их раньше? Да кто же знает.
Хотя...
Может, так оно было задумано - подарить их посетителям аккурат к 14 февраля? Да, да - ко дню святого Валентина по католическому календарю, который вот уж много лет назад провозгласили "днем всех влюбленных"!

Вы же только всмотритесь/вчитайтесь в названия добавленных произведений!

"Пропадаю без любви"!
"Зачем и кто же выдумал любовь?"!
"Ты бросила меня"!
"Без тебя"!
"Когда ты рядом"!

Одно из этих стихотворений сейчас можно будет прочитать прямо здесь, никуда не кликая и не переходя.

***
Зачем и кто же выдумал любовь?
Не знают люди большего секрета.
И тысячи страдальцев вновь и вновь
Себя терзают в поисках ответа.

Зачем другую любит он? Она
Зачем с другим в обнимочку проходит?
А кто-то снова плачет у окна,
Письмо кому-то долго не приходит...

Ждет - не дождется девушка звонка,
Расстаться парень с бывшею не в силах.
В чужой руке любимая рука,
Милок ушел, подруга разлюбила...

А Саша, провожая лебедей
Печальным взглядом, стонет втихомолку.
А Маша гибнет без любви своей -
Уже разбито сердце на осколки.

И будет так, пока живет наш мир,
И никуда не денемся мы с вами:
Заполнен плачем радиоэфир
И при деньгах продюсеры с певцами.
Александр НЕКРОТ


Любовь так и прет, ага?

Между прочим, и иллюстрация к сегодняшнему блогопосту взята со страницы С Днем влюбленных на сайте Блог Зарапова Эдуарда.

А хотите знать, почему Александр Некрот пишет "день влюбленных" в кавычках и как он относится к этому "празднику" (тоже в кавычках!)?

Тогда милости просим по ссылкам:
Валентинов день: стоит ли праздновать?
А у нас не "день влюбленных", а у нас - Трифона

Заодно рекомендую:
15 (2) февраля — Сретение Господне
Советская власть отняла у народа счастье?

Да, и это еще не всё!

Завтра - Прощеное воскресенье. И я обращаюсь ко всем посетителям моего блога со словами:
Простите меня, Христа ради,
простите меня, Христа ради,
простите меня, Христа ради,
если чем-нибудь обидел Вас!

А вот теперь, кажется, всё!

Буду рад комментариям - как всегда.

Источник: http://rups.nekrot.net/blog/srazu_pjat_stikhotvorenij_ko_dnju_vljublennykh/2010-02-13-61.

"Синьо-жовті" футболісти мають базу - "Металіста". А Маркевич...


Харківський «Металіст» - нагадаю, кількаразовий поспіль бронзовий призер чемпіонату України з футболу - стає базовою командою національної збірної, а Мирон Маркевич тренуватиме «синьо-жовтих» на засадах сумісництва, залишаючись наставником згаданої клубної команди. Про це йдеться в заяві президента ФК «Металіст» (Харків) Олександра Ярославського (на фото), опублікованій на оф.сайті клубу: http://www.metallist.kharkov.ua/news/607.html.

«Вчора головний тренер нашого клубу Мирон Богданович Маркевич отримав найбільший подарунок до свого Дня Народження - Виконком Федерації Футболу України призначив його головним тренером національної збірної, - пише прес-служба «Металіста». - У асистенти Мирону Богдановичу члени виконкому дали другого розглянутого кандидата - Юрія Калитвинцева. Хронологія подій «великими мазками» описана на офіційному сайті ФФУ. Додамо тільки, що після того, як члени виконкому заслухали програми Маркевича та Калитвинцева і прийняли остаточне рішення щодо кандидатури головного тренера, своє вагоме слово довелося сказати і президенту нашого клубу Олександру Ярославському.

Олександр Владиленович був вірним собі і в черговий раз підтвердив, що ніколи і нікуди не збирається відпускати Маркевича: «Мирон Богданович з «Металіста» нікуди не піде. Тільки разом зі мною, а я, ще раз повторюю, нікуди йти не збираюся. Я обіцяв уболівальникам, що не відпущу Маркевича - значить, не відпущу. Тому поставив Виконкому ФФУ категоричну умову, що Мирон Богданович буде займатися збірною тільки на умовах сумісництва, залишаючись головним тренером «Металіста»

Як розповів президент ФК «Металіст», члени Виконкому ФФУ наполягали на тому, щоб протягом останнього року Мирон Маркевич зосередив увагу виключно на національній збірній. Однак Олександру Владиленовичу вдалося переконати функціонерів ФФУ в тому, що головний тренер «Металіста» знайде правильний баланс між виконанням своїх обов'язків в клубі і в збірній. «Я сказав на засіданні виконкому, що Маркевич завжди буде головним тренером «Металіста». Але при цьому, якщо інтереси України вимагатимуть, щоб протягом якогось періоду часу він більше уваги приділяв збірній, я це зрозумію, і наш клуб від цього не постраждає. Доводити це мені довелося хвилин двадцять... Але, незважаючи на це, приємно, що до виборів головного тренера збірної підійшли не формально, а дуже відповідально» - поділився враженнями Олександр Ярославський.

До речі, одним з найважливіших аргументів на користь призначення Мирона Богдановича, за словами президента ФК «Металіст», стали... харківські вболівальники: «Від сьогодні «Металіст» стає базовою командою збірної. На нашій базі збірна буде тренуватися, на нашому стадіоні - грати товариські матчі. І багато в чому це відбулося завдяки тій підтримці, яку надають «Металісту» харківські вболівальники. Як було сказано на виконкомі, тепер можна бути впевненими, що навіть на відкритих тренуваннях збірної буде більше глядачів, ніж на деяких матчах Прем'єр-ліги. Тому я хочу сказати величезне спасибі вболівальникам «Металіста», завдяки яким збірна тепер буде «жити» у Харкові. А у наших футболістів з'явиться сильний стимул грати так, щоб потрапити до головної команди країни».

Мироне Богдановичу, зі святом! А... а Ви де?

Новим головним тренером національної збірної України з футболу буде тренер харківського “Металіста” Мирон МАРКЕВИЧ.

Таке рішення ухвалив сьогодні на своєму засіданні Виконавчий комітет Федерації футболу України, повідомляє УНІАН: http://unian.net/ukr/news/news-360241.html.

Але мене здивувало інше.

По-перше, на офіційному сайті ФК "Металіст" (Харків), вітаючи Мирона Богдановича з 59-річчям, йому все ще бажають "міцного здоров'я, невичерпної енергії та успішних ігор на благо «Металіста»!" - кінець цитати. (Див. скрiншот.)

По-друге, на офіційному сайті ФФУ станом на цю годину ні про яке призначення нового "коуча" нацзбірної ІНФОРМАЦІЇ НЕМАЄ.

Оперативно дехто працює... нічого не скажеш.

З одного боку, грець із ним - буває.

З іншого... як наслідок - питання "Мироне Богдановичу, Ви де?" теоретично ще лишається відкритим. Раптом завтра президент "Металіста" заявить, що ніхто нікуди не йде!..

Усе це були мої особисті думки, безперечно - на цілковиту об'єктивність не претендую аж ніяк.

P.S. Уважающие и/или знающие русский язык могут прочитать:

Америка сливает Украину России?

"Велика Злука", или Во Львове "возродили Украинскую империю"



Во Львове вышла из печати карта, на которой в состав Украины вошли территории России, Польши, Беларуссии, Словакии и Румынии.

Это знаменательное событие произошло еще в прошлом году, но как можно было не вспомнить о нем сегодня - в День соборности Украины!

Во Львове благотворительный фонд "Украина - Русь" выпустил карту
"Соборная Украина", в которой утверждается, что государственная граница
Украинской народной республики в 1919 году была в 1,6 раз больше
нынешней, сообщает радио "Свобода".

"Это первая настенная карта соборной УНР, на которой отображены
украинские этнические земли, которые в 1919 году входили в состав
Украины. Кубань, Ставрополье, Черноморщина, Восточная Слобожанщина,
Стародубщина (в настоящее время в составе России). Берестейщина и
Гомельщина (в настоящее время в составе Беларуссии), Холмщина,
Подляшье, Надсянье, Северная Лемковщина (Польша), Северная Лемковщина
(Словакия), Мармарощина, Южная Буковина (в настоящее время в составе
Румынии). А Приднестровье - отдельное государство", - со ссылкой на радио
"Свобода" сообщает сайт ТСН.

Эх-х... а вот если б я был Украиной!..

Зи святом, шановни спиввитчызныкы!

Посленовогоднее "Вернись", или Как заставить меня написать стих



Заглавие сегодняшнего поста в Дневник Некрота на русскоязычном Сайте-Близнеце злого поэта и мои блоги на массовых платформах - двойное.
Что ж! Начну с "после или".

Итак! Как заставить Злого Поэта Александра Некрота написать новое стихотворение?

Сначала - анекдот. Кто его уже слышал / читал, тем много-много извинений, остальным, надеюсь, понравится.

Американец, англичанин и русский решают задачу: как накормить кота горчицей.
Американец говорит: "Мы с позиции силы - берем кота, открываем ему рот, заталкиваем горчицу и все".
Русский: "Но это же насилие!"
Англичанин говорит: "А мы - хитростью. Намазываем горчицей кусок колбасы, сверху кладем другой кусок, и кот съедает колбасу вместе с горчицей".
Русский: "Это обман!"
Американец и англичанин интересуются, как же поступил бы русский. "Мы делаем это гораздо проще, - говорит он. - Мажем коту горчицей попу. Он мяукает и вылизывет. Добровольно и с песней!"

Так вот.
Вариант насилия с ранимой поэтической натурой Злого Некрота не проходит.
Вариант обмана - тоже.

Значит, остается мазать попу? smile

Типа того...

Ну конечно, выражение "намазать Некроту горчицей попу" не следует воспринимать слишком буквально.

А что же конкретно под этим подразумевается?

Ну, например, недавно... т.е. тьфу, давно - в прошлом году smile - присутствовал я на одном мероприятии в качестве журналиста. Мероприятие должно было начаться в 11:00, а началось в 11:40. Но уйти ваш покорный слуга не мог. Угадайте со скольких-нибудь раз: что я делал в течение 40 минут?
Правильно: писал стихотворение! Которое затем успешно закончил 1 Января сего года.
Кстати, оно называется "Вернись" и уже опубликовано на Сайтах-Близнецах - милости просим по ссылке.

А с первого по третье января включительно Александр Некрот пропадал где-то далеко в оффлайне - причем не только без Интернета, но и вообще без компьютера. Был бы комп - наверняка писал бы какую-нибудь повесть или пьесу. Но карябать прозу и драматургию от руки я не пожелал - и пришлось всё свободное от семейной жизни время посвятить Ее Величеству Поэзии!

И кроме доделания "Вернись", удалось сочинить еще одно стихотворение - под названием "Посленовогоднее". Тоже - уже добавлено на этот сайт и доступно по ссылке!

Стоп.
Читающим меня в ЖЖ или Блогах I.UA да будет последнее стихо доступно прямо здесь!

Посленовогоднее
Как игрушки сказочно чудесны
На лесной красавице сосне!
Слава канцелярии небесной -
За окном кружится дивный снег.

Праздник не испортить и Харанту *
Речью патриота шаровар.
Били, хоть и в записи, куранты,
Был особым первый их удар.

С тем ударом слился звон бокальный -
Эй, привет, завод шампанских вин!
Тост и краткий, и зато глобальный
Мигом выплыл из души глубин.

Не банально и не бестолково,
И не слишком тупо прямо в лоб:
"С Новым годом и со счастьем новым,
И сбылись желанья наши чтоб!"

Без вопросов лишних! Мол, во-первых,
Ну и толку в том, что новый год?
Меньше будут дряни портить нервы?
Или вдруг убавится забот?..

Во-вторых, что значит - "с новым счастьем"?
В чем оно, когда, какое, где?
А найти его - аль в нашей власти,
И поймать, и удержать в узде?..

В-третьих, у желаний ведь обычай:
Душу ожиданием томить
И манить конфетно, а со сбычей
Даже "по-эстонски" не спешить?..

...Что, неужто написал о грустном?
Грех таковский есть или изъян!
Нет, не говорите: чтоб мне пусто.
С наступившим годом вас, друзья!

_______
* Харант - сказочный персонаж, поздравлявший всю Украину с Новым годом в прямом эфире государственного телеканала с 31 декабря 2005-го по 31 декабря 2009-го включительно.


Вот, по ходу, не только разобрались с "после или", но и с "до или" в заглавии всё стало понятно - не так ли?

Можно оставить коммент.
Злой Некрот будет благодарен за ответ на простой вопрос: ну что - неплохие результаты дало "вылизывание горчицы"? smile

P.S. Иллюстрация к сегодняшнему посту в Дневник Некрота и не только найдена по поисковому запросу накормить кота горчицей и позаимствована со страницы Анекдот с картинками в Российском сервисе онлайн-дневников Liveinternet.

P.P.S. Объявляю огромную благодарность ДОС ADMIN'У за новогодний пост Поздравляю и маленькую новость сообщаю.

Да, и вот еще - парочка свежих ссылок:
Итоги года: почувствуйте и Вы, что такое Святая Русь
Новый год: самое глубокое и непреходящее

Ударить в колокол и чокнуться с бочкой. С Новым годом!

«Газета.Ru» представляет древние обычаи и ритуалы, которые у разных народов сопровождают встречу Нового года. Прошу прощения, но в моем блоге найдется лишь анонс этой занимательной статьи.

Первый абзац:

Впрочем, обобщать привычки празднования Нового года в разных странах мира можно лишь условно. Во-первых, не во всех странах Новый год приходит 1 января. Даже в России этот праздник отмечали сначала 1 марта – с наступлением весны, потом 1 сентября – во время сбора урожая. И только при Петре I Новый год начали отмечать 1 января. Во-вторых, любые традиции несут на себе отпечаток местности, в которой они зародились, поэтому в жарких странах они выглядят особенно непривычно и экзотично.

Полный текст: Ударить в колокол и чокнуться с бочкой

Еще стоит прочитать: Итоги года: почувствуйте и Вы, что такое Святая Русь

Півзахисник «Динамо» (Київ) полює на волинських кабанів і лосів

У ці дні, коли більшість його одноклубників по київському «Динамо» гріються під теплим сонцем у далеких краях, півзахисник Тарас Михалик відпочиває на рідній Волині.

На Волині, крім можливості побути з рідними, які проживають у Любешівському районі, він має змогу зайнятися улюбленим хобі – полюванням. Адже, за інформацією Волинських новин, він є запеклим мисливцем.       «Це принципово, - заявив Михалик в інтерв'ю виданню «БЛІК-спорт». - Звичайно, я можу собі дозволити відпочити у теплих краях. Але сонцю Дубаї чи Хургади надаю перевагу полюванню на Волині. У наших лісах є і кабани, і лосі, і олені, і зайці. Збираємось компанією - до двадцяти чоловік, і вистежуємо звіра. Полювання - як і футбол - командна гра. Тут потрібно підтримувати один одного. 10 чоловік - разом із собаками заганяють звіра, решта на вибраних заздалегідь позиціях чекають у засаді».

«Якось я лося завалив. Адреналін був такий, що словами не передати. Адже поранений лось дуже небезпечний. Він, як і поранений кабан, стікаючи кров'ю, може пройти ще кілометрів два - три. А тягу до мисливства мені прищепив батько, який, коли я ще ходив до школи, брав мене із собою полювати на зайця», - каже футболіст.

«Партнерам по команді не пропонували разом поїхати на полювання?» - запитує журналіст.

«Якось запропонував Юсуффу: він мене бере на полювання в африканське сафарі, а я його - на Волинь полювати на кабана. Але нігерієць мою пропозицію одразу відкинув. Адже він - мусульманин, свинину йому їсти не можна. Тоді я запропонував піти на вовка або на зайця. Але він, м'яко кажучи, дав зрозуміти, що до таких звершень ще не готовий».

«На полюванні яку зброю використовуєш?»

«У мене п'ятизарядна рушниця 12-го калібру. Чудово підходить для полювання на кабана. Думаю, що до закінчення відпустки зможу поповнити свою колекцію трофеїв», - відповідає Михалик.

«Новий рік буду зустрічати вдома на Волині зі своєю сім'єю і з дівчиною Валерією, з якою ми вже рік, як разом…» - запевняє півзахисник «Динамо».

Довідково:

Тарас Михалик народився 28 жовтня 1983-го в Любешові. Вихованець волинського футболу, універсальний півзахисник. Зріст - 185 см, вага - 77 кг. Виступав за команди ЦСКА (Київ), «Закарпаття» (Ужгород).

Узимку 2006 року перейшов у київське «Динамо» - підписав 5-річний контракт. У чемпіонатах України за «Динамо» провів 70 матчів - забив 5 м'ячів. У кубку України зіграв 11 поєдинків - один гол. В єврокубках - 26 матчів і 2 забиті голи. За національну збірну України провів 11 матчів.

Чемпіон України 2007 і 2009 років. Володар кубка України 2006 і 2007 років.

Постовий (Постовой)

Тема Лебедев, конечно, известный дизайнер, но не полечиться ли ему?

Воскресный папа или глава семьи, уехавший на заработки?

Новый год с оливье и шампанским - новый год без Христа?

Из Патриарха Кирилла на Украине сделали защитника геев?

Футболист "Динамо" (Киев) - женщина?!

 
Нет в футболе более актуальной темы, нежели «проблема комментаторов», - констатировал вчера на портале Turnir.com.ua некий Влад Юдин.
 
«Признаюсь, всегда деликатно относился к критике коллег-комментаторов, но сегодняшний «перл» Александра Тынгаева во время игры «Таврия» - «Динамо», мягко говоря, шокировал, - продолжает Юдин. - Итак, идет минутка так 50-я, счет к тому времени 1:2. Эпизод-микродуэль: Юссуф («Динамо») пласируется и пытается остановить проход Васила Гигиадзе («Таврия»). Комментатор, без купюр:… а ось Василь Гігіадзе намагався проскочити під піхвою (!!!) Аїли Юсуфа
 
Нет, я понимаю, что коллега имел ввиду пахву (Словник: «Внутрішня частина плечового згину»). Однако сильно уж ошибка по Фрейду))))», - заключает Влад Юдин.
 
No comments!
P.S. К тебе, о прочитавший, последняя реплика не относится: можешь оставить свой коммент.