Взагалі, багато див надивилась за своє життя Письменниця N. У деяких із них вона брала безпосередню участь, за деякими просто спостерігала. В основному всі ці події залишали великий слід у її душі. Крім того, всі ці події мали певний сюжет і автоматично записувались на кіноплівку, створюючи повнометражне кіно. В цьому фільмі персонажами були ті, кого зустрічала Письменниця в житті, одні були головними, інші другорядними, а ще інші просто епізодичними. Деякі з них щось дарували письменниці, деякі щось забирали, але всі збагачували її долю, розвивали сюжет життя далі. Інколи письменниця вгадувала події наперед, інколи ні, і тоді вони зиґзаґами вели її в невідані катакомби пізнання і вимагали наосліп пробиратися  потаємними тунелями до світла. Напевно, в кожного таке буває, навіть якщо він і не усвідомлює цього.

Про себе  Письменниця N називала  Письменницю G «Жіночкою згорьованої долі». Мотивом для цього прізвиська послугував перший роман Письменниці G, який власне і розповідав про її згорьовану долю і який, опублікований власним коштом, жіночка принесла у видавництво B. На той час Письменниця N там працювала літературним редактором і  тоді ж познайомилася з Письменницею G. Навіть редагувала якийсь її твір.

А оце стояла посеред вулиці на тролейбусній зупинці, розмовляючи  з цією Жіночкою важкої долі, й думала, чому Письменниця G так глибоко зацікавилась подробицями мого життя, можливо, шукає матеріал для наступної книги.

Письменниця N сприймала такі епізоди поглядом із Задзеркалля.  Адже зрозуміти людину з іншої реальності майже неможливо. Що скажімо, може втямити ця Жіночка згорьованої долі у душевних стражданнях такої особи, як Письменниці N, якщо навіть «Три товариша» Ремарка не читала. А натомість славнозвісний роман всесвітньо відомого письменника навіть не був серед улюблених творів Письменниці N.

Письменниця N тільки могла уявити, що подумає про її життя Письменниця G, жінка простувата й інтелектуально-незавантажена, котра й письменницею стала, щоб заробити грошенят. Бо її пенсія була надто мізерною. А оскільки фізично працювати Письменниця G не могла, то вирішила на схилі літ зайнятись письменством. Про це вона відверто й зізналась у котромусь своєму інтерв’ю. Як не дивно, від природи Письменниця G мала драматургічний хист і її хвацько закручені сюжети привернули увагу шанувальниць жіночих романів. Щоправда, викласти текст зрозуміло Письменниця G не могла. Для цього вона знайшла одного редактора, котрий взявся відредагувати її мазню, бо в той час йому надзвичайно були потрібні кошти для алкогольної реанімації. І ця його ведмежа послуга  зробила письменницю G відомою у певних колах невеличкого міста Т, в якому і мешкали усі діючі персонажі нашої повісті.

У Тернопільському міськрайонному суді почались слухання відповідно внесення змін до Генерального плану міста Тернополя.

Позов проти Тернопільської міської ради щодо порушень у процедурі внесення змін у генплані Тернополя подала відома громадська активістка Ніна Міляновська. Основною  вимогою заявниці є  визнати дії міськради стосовно підготовки документів та проектної документації по внесенню змін до Генерального плану Тернополя протиправними. Адже ті зміни, які сьогодні впроваджуються не тільки архітектурно не обґрунтовані, а й законодавчо не правомірні. Відповідно них не прийнято жодних рішень на сесіях міської ради та не оголошено ніяких громадських слухань. А, між іншим, йдеться про значну територію парків та відпочинкових зон міста Тернополя.

На думку громадських активістів, які були присутні на засіданні суду, міська рада має намір узаконити свої протиправні дії щодо дозволу на забудову Тернополя у зеленій зоні. А це суперечить історико-архітектурному плану, затвердженого Міністерством культури. Також це суперечить і діючому законодавству.

Сторону заявника на процесі представляє адвокат Андрій Кукурудза, а міськраду головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та представництва інтересів в судових інстанціях управління судового забезпечення міськради Оксана Михальчук.

Власне через заяву представника відповідача й відклали судове засідання на декілька днів. Мовляв, жінка не готова до слухання відповідно генплану Тернополя й дізналася про нього тільки в Інтернеті. Тому що до міської ради не надходило жодних заяв про позов. 

Це, звичайно, здивувало і активістів, і присутніх журналістів у суді, адже така поважна інстанція, як Тернопільський міськрайонний суд, не має права не надсилати такій поважній установі, як Тернопільська міська рада, відповідних повісток про слухання справи у суді!

Та поміж тим, наступне засідання щодо порушень у процедурі внесення змін у Генеральному плані Тернополя відбудеться у п’ятницю, 20 листопада. 

http://sylaslova.te.ua/

Або черговий скандал навколо території на бульварі Т. Шевченка, 29, міста Тернополя

Дорогі тернополяни, будьте уважні, адже одного чудового ранку ви можете прокинутись, а за вашим вікном замість звичного краєвиду із затишним двором і дитячим майданчиком височить потворний небосхил, що шпилем впирається в небеса!

Так, щось схоже сталося цьогоріч із мешканцями багатоквартирного житлового будинку № 29 на бульварі Т. Шевченка. Жили вони жили довгі роки у своєму домі, і от одного дня зовсім випадково дізналися, що значну частину прибудинкової території, якою вони користувалися тривалі роки і яка чітко визначена генеральноим планом Тернопільського БТІ за їхнім будинком, передали будівельній компанії  «Креатор-Буд» в оренду на 5 років.

Мешканці будинку почали бити в набат, звертатися у відповідні інстанції, нариклад, у  міську раду, щоб відвоювати територію свого подвір’я. Адже за майбутніми планами, для їхнього користування залишиться лише 3 метри прибудинкової території, куди навіть швидка чи пожежна машини не зможуть заїхати у разі небезпеки, не кажучи вже про дитячі гойдалки чи стоянку для автомобілів! (До слова, будинок складається із дерев’яних перекриттів і декілька років тому горів!)

Однак, високі чиновники не почули громадян і не зреагували на жодні їхні заклики скасувати свої рішення щодо передачі прибудинкової території на бульварі Т. Шевченка 29 «Креатор-Буд». А це, між іншим, 0, 2196 га з 518 квадратних метрів, закріплених за будинком.

Тому, не знайшовши відгуку на свої законні вимоги та вважаючи рішення міської ради відповідно передачі приватному підприємству «Креатор-Буд» значної частини прибудинкової території протиправними, одна мешканка будинку за активної підтримки своїх сусідів подала позов у міськрайонний Тернопільський суд на Тернопільську міську раду. Позов покликаний визнати незаконним рішення Тернопільської міської ради, відповідно до якого приватному підприємству «Креатор-Буд» надано в оренду терміном на п’ять років земельну ділянку площею 0,2196 га для обслуговування адміністративної будівлі, складських будівель та столярного цеху за адресою бульвар Т. Шевченка, 31.

Отож, 9 листопада відбулося попереднє слухання з приводу цієї справи у Тернопільському міськрайонному суді. Представником позивачки став адвокат Андрій Кукурудза, який правильно підготував документи до розгляду.

Прикметно, що представник міської ради із незрозумілих причин не з’явився в суд, хоча був повідомлений належним чином і навіть надіслав у суд письмове клопотання про залучення вказаної будівельної фірми до судового розгляду. Позивач коментує цю вражаючу нез'яву представника міської ради до суду, як чергову зневагу до їхніх клопотань. Адже не секрет, що відповідно закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування, тобто міськрада, зобов'язана діяти в інтересах громади і лише з врахуванням приватних інтересів своїх громадян!

Однак в даній ситуації міська рада діяла взагалі без врахування інтересів громади та її членів, не надто переймаючись турботами про комфортне життя мешканців Тернополя! В черговий раз складається враження, що відбулися вибори, і люди знову нікому не потрібні, знову за їхніми спинами вирішують їхні нагальні проблеми, не забуваючи притискати їхні інтереси!

http://sylaslova.te.ua/?p=3668

Таке враження, що в нашій країні майже кожен хоче стати депутатом. Кандидатом у депутати може виявитись твій знайомий, сусід чи родич.

Тому що щодня, крім того, що агітки кидають під ноги, під двері, на площах, приходять до тебе в гості кандидати і намагаються втрутитись у твій простір. Їх не цікавить, чим ти живеш, вони прагнуть дізнатися, чи ти проголосуєш за них!

А ти впевнений, щойно вони правдами і неправдами доберуться до «кормушки», не тільки забудуть про твоє існування, а піднімуться на таку висоту, що ти й не дістанешся до них.

Скільки можна нас дурити?!

Віршики мого племінника Миколки (9 років)!

Корівка
Корівка паслася
на травичці зеленій.
Паслася, паслася
і довго не змогла.