У нашій країні знову вибори! На цей раз до місцевих рад! Українці обирають депутатів у органи місцевого самоврядування, а також голів цих місцевих органів.
До речі, якби якийсь прибулець випадково завітав у наш, скажімо, Тернопіль, то він одразу б це зрозумів. Адже фасади наших будинків, сквери, парки та шляхи оздобленні агітаційними плакатами, що кращий за інший.
Здоровенні біг-борди з закличними текстами окремих кандидатів, а то й і цілих партій, з усіх можливих і неможливих місць впливають на
свідомість пересічних містян. І кожен кандидат чи партія рекламують свою чесність, відкритість, справедливість, навіть натякають на вищі цінності на Всевишнього, наприклад.
А от якщо іде, припустімо, звичайна людина! Нікого не зачіпає, йде, приміром, на
роботу, мріє про хліб насущний, як його купити, як забезпечити сім’ю, як оплатити комунальні платіжки, як відрахувати податки у відповідні інстанції… . А тут, бах!, на неї навалюється ось ця кандидатська армія закликів і вигуків! Людина губиться серед цього біг-бродського царства,
вона не розуміє, чим вона така особлива, чого всі ці кандидати від неї хочуть, краще б допомогли їй матеріально , абощо. Але ж ні! Всі тиснуть на її свідомість, тому що її голос дуже
потрібний у цій великодержавній війні!
Вже відомо, що балотуватиметься у голови міської ради Тернополя 11 кандидатів та представники 18 партій у її депутати. І всі ці кандидати один наперед одного намагаються втертися в довіру та сподобатися звичайній людині тільки задля того, щоб вона вибрала котрогось із них.
Та чи будуть ці особи так само відгукуватись на потреби звичайної людини, коли вона обере котрогось із них, це ще питання?
Стаття з сайту: http://sylaslova.te.ua/?p=3377
