Е-декларування українських чиновників довело народу, що країною керують раґулі! Адже, погодьтеся, коштовні годинники, золоті батони, незліченні дачі та автомобілі – це виплід уяви закомплексованих осіб, котрі в дитинстві не добавилися іграшкам. Їхні задекларовані цінності – це компенсація дитячих комплексів меншовартості, які доросла людина намагається реалізувати…

 А крім того, е-декларування оприлюднило той факт, що в українських чиновників надзвичайно убога фантазія – вже згадані золоті батони, ділянки землі, будинки, ікони, церкви тощо... Помітьте,  не задекларовано було жодного «Дісней-Ленду» чи «Смарагдового міста»… самі матеріальні статки, навіть гроші під матрацом і в скляних банках… (Адже гроші можна покласти на рахунки в звичайний банк, і тоді вони не тільки приноситимуть прибуток, так звані проценти, а й працюватимуть на ринку, вітчизняному ринку, збагачуватимуть країну. Але чиновники не довіряють вітчизняним банкам, тому що знають, що українська банкова система надзвичайно ненадійна…)

Загалом, е-декларування відкрило українському суспільству ще одну важливу проблему – в Україні немає культури державного керування. Країною керують раґулі! І це надзвичайно сумний факт. Адже в середовищі державних службовців немає, або практично немає, людей, які цінували б гідність, честь, достоїнство. Кожен, хто добирається до певної керівної посади, думає, що вхопив Бога за бороду, всі інші, так званий народ, котрий і сприяв його піднесенню, – це лиш сміття, або в кращому випадку – пил, не достойний пил. Взагалі, всі ці люди, котрі рвуться до влади, дбають лише про власні інтереси, а передвиборчі гасла – це звичайна агітація, щоб задурити виборцям мізки, це звичайний популізм. Єдине, що дивує, чому ще й досі дієвий, чому виборці ведуться на завідому брехню?..

Е-декларування показало ще одне – країною керують шахраї. Адже громадськість почала аналізувати чиновницько-депутатські декларації за 2015 рік, і виявилось, що багато «слуг» нашого народу поміщають свої мільйони-мільярди в офшори. Наприклад, колишній глава адміністрації президента, а сьогодні діючий нардеп С. Льовочкін задекларував, що має 6 компаній, розміщених на Кіпрі, Сейшельських та Віргінських островах. Не гидує офшорами і його рідна сестра Юлія, також український політик. Та й куди піти далі, Президент України так само замішаний з офшорах. Згадаймо лишень гучний скандал з Панамськими документами, який останнім часом заглушили повідомленнями про передвиборчу боротьбу Трампа і Клінтон.

Отож, робимо висновок – у сучасній українській політиці не має культури взаємозв’язків між бізнесом і керуванням державою. Лише порожні обіцянки. І головне, ніхто із керівників держави навіть не соромиться своїх підспудних злочинних дій. Це не в українській традиції – соромитися за злочинні дії (адже мали ми президента два рази підсудного).

Стало традицією лаяти народ за своїх правителів. Звичайно, частка здорового глузду є в цій розхожій фразі. Проте український народ обурювався проти влади не один раз, піднімався на Майдан, за останнє десятиліття було 2 Майдани!!! Але навіть після останнього, Революції Гідності, коли були людські жертви, народ вкотре обдурили! Тому що народ вірить, що прийде лицар і захистить його, наведе лад і ощасливить. Але в результаті, стається щораз все гірше і гірше… І звичайно, народ сам винуватий у цьому, але винувата ще й система, яку досі не здолали люди, можливо, через свою наївність. А можливо, через відсутність культури виборчої системи. Та й де ж їй узятися? Адже імперія щораз винищувала тих, хто протестував проти неї. Наприклад, нещодавно ми згадували жертв Голодомору 1933–1934 років, і було оприлюднено архівні документи, які вказують, що цьому сумному акту передувала низка селянських бунтів. Саме голодом виморили селян, саме голодом знищили актиктивні прошарки суспільства та здолали патріотичні настрої! Щойно в українському середовищі з’являлися національно свідомі патріоти, їх нищили (наприклад, події, 60-тих років ХХ сторіччя),  знищують їх і зараз, але іншими способами – війною, невідповідностями в законодавці, безкультур’ям! Тому що країною керують раґулі!

© Риженко Тетяна,2016

http://patriot.te.ua/pres-tsentr/novyny

21 листопада православні та греко-католики відзначають Собор Архистратига Михаїла та Небесних Сил безплотних. Архистратиг Михаїл є одним із покровителів України. Тому Михайлів день вибрано невипадково, адже саме він очолив війська архангелів і ангелів та  переміг сили зла! 

Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.

Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

                                                   Народні прикмети:

Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.

Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.

Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.

Якщо Михайло дощем служить - добру й суху весну ворожить.

Іній - на великі сніги, а туман - на відлигу.

Якщо відлига - не жди санного шляху до Миколи.

Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.

День на Михайла похмурий і на деревах іній - до хорошого врожаю.

Від Михайла зима морози кує.

Як Михайло закує, то Микола не розкує.

Трохи запозичено: http://val.ua/uk/91156.html