хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «е-декларування»

Країною керують раґулі

Е-декларування українських чиновників довело народу, що країною керують раґулі! Адже, погодьтеся, коштовні годинники, золоті батони, незліченні дачі та автомобілі – це виплід уяви закомплексованих осіб, котрі в дитинстві не добавилися іграшкам. Їхні задекларовані цінності – це компенсація дитячих комплексів меншовартості, які доросла людина намагається реалізувати…

 А крім того, е-декларування оприлюднило той факт, що в українських чиновників надзвичайно убога фантазія – вже згадані золоті батони, ділянки землі, будинки, ікони, церкви тощо... Помітьте,  не задекларовано було жодного «Дісней-Ленду» чи «Смарагдового міста»… самі матеріальні статки, навіть гроші під матрацом і в скляних банках… (Адже гроші можна покласти на рахунки в звичайний банк, і тоді вони не тільки приноситимуть прибуток, так звані проценти, а й працюватимуть на ринку, вітчизняному ринку, збагачуватимуть країну. Але чиновники не довіряють вітчизняним банкам, тому що знають, що українська банкова система надзвичайно ненадійна…)

Загалом, е-декларування відкрило українському суспільству ще одну важливу проблему – в Україні немає культури державного керування. Країною керують раґулі! І це надзвичайно сумний факт. Адже в середовищі державних службовців немає, або практично немає, людей, які цінували б гідність, честь, достоїнство. Кожен, хто добирається до певної керівної посади, думає, що вхопив Бога за бороду, всі інші, так званий народ, котрий і сприяв його піднесенню, – це лиш сміття, або в кращому випадку – пил, не достойний пил. Взагалі, всі ці люди, котрі рвуться до влади, дбають лише про власні інтереси, а передвиборчі гасла – це звичайна агітація, щоб задурити виборцям мізки, це звичайний популізм. Єдине, що дивує, чому ще й досі дієвий, чому виборці ведуться на завідому брехню?..

Е-декларування показало ще одне – країною керують шахраї. Адже громадськість почала аналізувати чиновницько-депутатські декларації за 2015 рік, і виявилось, що багато «слуг» нашого народу поміщають свої мільйони-мільярди в офшори. Наприклад, колишній глава адміністрації президента, а сьогодні діючий нардеп С. Льовочкін задекларував, що має 6 компаній, розміщених на Кіпрі, Сейшельських та Віргінських островах. Не гидує офшорами і його рідна сестра Юлія, також український політик. Та й куди піти далі, Президент України так само замішаний з офшорах. Згадаймо лишень гучний скандал з Панамськими документами, який останнім часом заглушили повідомленнями про передвиборчу боротьбу Трампа і Клінтон.

Отож, робимо висновок – у сучасній українській політиці не має культури взаємозв’язків між бізнесом і керуванням державою. Лише порожні обіцянки. І головне, ніхто із керівників держави навіть не соромиться своїх підспудних злочинних дій. Це не в українській традиції – соромитися за злочинні дії (адже мали ми президента два рази підсудного).

Стало традицією лаяти народ за своїх правителів. Звичайно, частка здорового глузду є в цій розхожій фразі. Проте український народ обурювався проти влади не один раз, піднімався на Майдан, за останнє десятиліття було 2 Майдани!!! Але навіть після останнього, Революції Гідності, коли були людські жертви, народ вкотре обдурили! Тому що народ вірить, що прийде лицар і захистить його, наведе лад і ощасливить. Але в результаті, стається щораз все гірше і гірше… І звичайно, народ сам винуватий у цьому, але винувата ще й система, яку досі не здолали люди, можливо, через свою наївність. А можливо, через відсутність культури виборчої системи. Та й де ж їй узятися? Адже імперія щораз винищувала тих, хто протестував проти неї. Наприклад, нещодавно ми згадували жертв Голодомору 1933–1934 років, і було оприлюднено архівні документи, які вказують, що цьому сумному акту передувала низка селянських бунтів. Саме голодом виморили селян, саме голодом знищили актиктивні прошарки суспільства та здолали патріотичні настрої! Щойно в українському середовищі з’являлися національно свідомі патріоти, їх нищили (наприклад, події, 60-тих років ХХ сторіччя),  знищують їх і зараз, але іншими способами – війною, невідповідностями в законодавці, безкультур’ям! Тому що країною керують раґулі!

© Риженко Тетяна,2016

http://patriot.te.ua/pres-tsentr/novyny

Україні не треба інвестицій

Як показали е-декларації, найбагатшими депутатами у Верховній Раді, які зберігають найбільше готівки, є колишні регіонали.

Про це у своєму блозі на «Українській правді» пише політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР VI скликання Віктор Уколов.

Він склав рейтинг, скільки в середньому готівки припадає на одну депутатську сім’ю.


«Як бачите, на першому, другому і четвертому місці – колишні регіонали. Та й серед позафракційних їх також чимало. БПП відстає від лідера у цьому сумному рейтингу більш як наполовину», – зазначає Уколов.

Найменше готівки, за його підрахунками, мають вдома депутати «Самопомочі». «Щодо «Батьківщини» маю сумнів. Здається, просто однопартійці Ляшка були більш чесними зі своїми виборцями», – додає політолог.

«Звичайно, на фоні депутатів восьмого скликання ми всі почуваємо себе біднішими. З іншого боку, якщо мислити позитивно, це непоганий ресурс для майбутніх інвестицій – 7 млрд 579 млн 61 340 грн. Треба розбиратися, хто заробив, а хто наколядував. Як сказав Президент, голуби сизі. Я б додав, що й голубки також:) Тепер очікую, хто перший порахує статки наших суддів», – зазначає Уколов. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/11/07/naybilshe_gotivky_vyyavylos_v_eksregionaliv_reytyng_naybagatshyh_nardepiv_986689

західні ЗМІ про багатства українських посадовців

Фантастичні результати електронного декларування статків українських чиновників та політиків не залишилися поза увагою за кордоном. ЗМІ провідних країн Європи та США розповідали своїм аудиторіям про казкові багатства  української політичної еліти, найчастіше приправляючи це фактажем, який змальовує бідність в Україні.

Популярними ілюстраціями були світлини президента Порошенка та прем’єра Гройсмана, а також зображення штабелів доларів, коштовних годинників та прикрас.

В Україні чимало уваги приділялося "жартам" міністрів і депутатів та їх  несподіваним активам на кшталт мощів святих, які задекларував Андрій Лозовий. Та західні ЗМІ це не зацікавило. Головна тема публікацій - незліченні багатства політиків. Хоча є і винятки - американське "Радіо свобода" написало про храм у власності депутата Матвієнка, а в Нідерландах звернули увагу на антикваріат Мосійчука часів нацизму.

"Європейська правда" підготувала огляд того, як висвітлювалася тема е-декларування в різних країнах.

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/11/1/7056772/

Огляд преси щодо е-декларування

Після електронного декларування державними чиновниками своїх доходів, країна переживає певний шок. Навряд чи для суспільства стало новиною те, якою заможною є наша так звана політична еліта, однак констатація факту змусила багатьох переконатися в цинічності "верхівки". Мас-медіа і соціальні мережі буквально вибухнули від коментарів і аналізу на тему е-декларування.

Факти е-декларацій посадових осіб, причому від дрібного калібру до найвищої посадової особи держави, суспільство ще вивчатиме довго. "Саме зараз Україна потребує термінової допомоги людей мистецтва. Саме зараз порятунок психічного здоров'я більшості українців залежить від здатності осягнути нову реальність через культурні засоби в усьому їхньому розмаїтті. Залишки моральних орієнтирів тануть під натиском нової декларованої постгеноцидної естетики. Гори кешу, стоси картин, купи годинників, мікрорайони квартир, безмежні поля земель..." - пише у Facebook громадської діяч Сергій Кошман.

На старті заповнення електронних декларацій фахівці жартували: можна буде на основі зібраних даних скласти рейтинг надійності українських банків. Мовляв, у того, де найбільше депутатів і міністрів зберігає свої грошенята, "найбільш безхмарні перспективи". Але за результатами кампанії з е-декларування найбільшою довірою у української влади користуються банки скляні... з кришками. А у когось "матраци" - причому з огляду на кількість задекларованої готівки, зберігають вони її не "під", а "в".

Експерти порахували, що мільйон гривень, якщо його упакувати в банкноти номіналом по 500, важить приблизно 2,3 кілограма. Один мільйон євро в банкнотах по 500 євро важить приблизно 2,2 кілограма. Один мільйон доларів в банкнотах з найбільшим доступним в Україні номіналом в 100 доларів (для довідки, банкноти номіналом в п'ятсот, тисячу, п'ять тисяч, а десять тисяч доларів, яких випущено всього 42 штуки, вивозити з США суворо заборонено) - 8 кілограмів.

Найбільшим доларовим важковаговиком, відповідно до даних порталу е-декларацій, є народний депутат, який "продав свій Ролс-Ройс і пішов в АТО", В'ячеслав Костянтиновський - майже 120 кілограмів (14,7 мільйона доларів). А ось прем'єр-міністр Володимир Гройсман "тягне" на гривневого важкоатлета. Він задекларував трохи більше п'яти кілограм готівки в національній валюті (2,4 млн гривень), ще півкіло в євро (460 тис. євро) і майже сім кілограмів у доларах (870 тис. доларів), ще по три кілограмчики "гривні" номіналом по 500 і доларів - по 100 зберігала в 2015 році його дружина: (1,6 млн гривень і 372 тис. доларів готівки - відповідно). Особливою любов'ю до готівки, або ж нелюбов'ю до банків, відзначився молодий реформатор, екс-голова Податкової (очолив фіскальну службу після Революції гідності), а нині голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Він вказав, що в післяреволюційний і вже воєнний 2015-й він тримав удома майже вісім кілограм доларів (970 тис. доларів), ще три кілограми гривні (1 мільйон 200 тисяч гривень готівкою) і пару грамів євро - 140 тис. євро. А на рахунках у банках у Білоуса було лише 1,1 тисячі доларів, 18,8 тисячі євро і 136 тисяч гривень.

Економіст, фінансист і банкір, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченковважає, що таку масову любов українського політикуму до готівки пояснюють кілька причин.

Перше - "незадовільна якість менеджменту Національного банку, так само - і нагляд за комерційними банками і очікування подальших банкрутств комерційних банків". Простими словами, депутати і міністри знають, на що вони реально здатні в управлінні державою. І не довіряють собі ж свої гроші.

Друга причина - це недосконалість чинного законодавства України. "Фактично перевірити наявність готівки у чиновників не можна. Одні реально є супербагатими і мають джерела доходів, значно занижують суми готівки, які зберігають в сейфах. А інші, навпаки, "домальовують нулі". У них реально зараз немає стільки готівки, а вони її декларують. Це задля того, щоб можна було в подальшому купувати квартири, цінні речі тощо", - пояснює експерт.

На думку Савченка, держава повинна заборонити чиновникам тримати готівкою грошей більше певної суми. За європейськими стандартами - це 10 тисяч євро. Все решта - на рахунках у банках. "Тоді б вони думали, кого обирати головою Національного банку і взагалі кого обирати в економічний блок уряду", - каже експерт. Сам Савченко схильний вважати, що незважаючи на очевидні завищення, на руках у державних чиновників готівки значно більше. Щонайменше - вдесятеро, каже експерт. Про це пише Іван Капсамун у статті "Е-декларовані "революціонери" в газеті "День".

Протягом останнього тижня українські політики і чиновники заповнювали електронні декларації про доходи та майно, намагаючись встигнути до дня завершення першого етапу подачі - 30 жовтня.

Голова комітету Верховної Ради з питань ветеранів, учасників бойових дій та людей з інвалідністю, заступник голови фракції БПП Олександр Третьяков задекларував 4 земельні ділянки в селі Татарів (Яремче, Івано-Франківська обл.) - 7993 кв.м, 6774 кв.м, 1995. кв.м і 2035 кв.м. У його дружини є дві земельні ділянки (5250 кв.м та 2250 кв.м) в селі Козин під Києвом і житловий будинок з надвірними будівлями площею 586,1 кв.м там-таки.

Народний депутат задекларував 5 годинників, 2 пари запонок і 2 куртки, які належать йому, а також 5 комплектів ювелірних виробів, кольє з дорогоцінного металу з дорогоцінним камінням, 4 годинники, 3 шуби і 2 жіночі сумки, що належать його дружині. Парламентар зазначив у декларації колекцію з 11 картин.

Глава комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко вказала в електронній декларації за 2015 рік 8 квартир у Києві і Львові, якими володіє вона і її чоловік Олександр Жук. Гопко є власницею квартир у Львові (52,4 кв.м), у Києві (42,6 кв.м), земельної ділянки (1500 кв.м) в Турківському районі Львівської області, у спільній власності з членом сім'ї є житловий будинок у Львові площею 300,3 кв.м.

Депутат від фракції Олега Ляшка Андрій Лозовий задекларував колекції вин і картин, кілька годинників і меблі XIX століття. Зокрема, він вказав 8 картин і одну ікону XVI століття, 5 годинників різних марок: Ullyse Nardin, Perrelet, Romain Jerome, Zenith, колекцію вин з 186 пляшок, меблі голландського і англійського виробництва XIX століття. Крім того, в декларації Лозового вказана колекція з 72 ікон, колекція холодної зброї XIX-XX століття з 32 одиниць, а також хрест-енколпіон зі Святими мощами XIII століття.

Керівник фракції Радикальної партії у ВР Олег Ляшко задекларував 740 тисяч доларів, 90 тисяч євро і 890 тисяч гривень готівки, а також селянські вила марки "Українські". Крім того, за даними електронної декларації, на рахунках у банках Ляшко має 1 844 775 грн і 190 700. Співмешканка Ляшка Росіта Сайранен має 200 тисяч доларів, 40 тисяч євро і 760 тисяч гривень готівки.

В Арсена Авакова є земельна ділянка в с. Коробочкине Харківської області площею 1200 кв. м, квартира в Чугуєві площею 39,30 кв. м. Ще двома квартирами в Харкові Аваков володіє разом з дружиною Інною (657,90 кв. м і 70,90 кв. м). На дружину записана ще одна земельна ділянка в с. Коробочкине площею 1200 кв. м. Судячи з декларації, ні в нього, ні у його дружини немає машин.

Також глава МВС володіє годинниками Rolex Daytona, Vacheron Constantin і Jaeger LeCoultre, колекцією мідних, бронзових, срібних і золотих монет (2 652 монети), колекцією картин художника Вачагана Норазяна (11 штук), колекцією золотих монет країн Європи і Америки (24 монети), двома перснями, ювелірним виробом у вигляді бурової нафтової вишки, колекцією етикеток вина Mouton-Rothschild різних років.

Депутат Верховної Ради Анатолій Матвієнко з БПП вказав у своїй електронній декларації храм Успіння Пресвятої Богородиці в селі Бирлівка біля міста Бершадь на Вінниччині.

Мер Дніпра Борис Філатов вказав у декларації квартиру в Дніпрі площею 279,6 кв. м, житловий будинком з господарськими будівлями та спорудами (площею 1395,1 кв. м) в с. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, нежитлову будівлю площею 426,3 кв.м в Ялті і земельну ділянку площею 6000 кв.м. Також у власності мера Дніпра є колекція вин, живопис і книги, видані в XXI, XX і XIX століттях. Крім того, Філатов володіє "квитком" на суборбітальний політ, придбаним за 1,4 млн гривень.

Позафракційний народний депутат України Володимир Парасюк задекларував годинник, який йому "приніс Святий Миколай". Згідно з декларацією, 19 грудня 2015 року нардеп отримав в подарунок годинник Samsung Gear s2 вартістю 7999 грн.

Екс-комбат "Айдара" і народний депутат від фракції "Воля Народу" Сергій Мельничукзадекларував один трильйон гривень готівкою (понад 38 млрд доларів). При цьому депутатська зарплата за рік становила 73 478 гривень. Втім, пізніше у Мельничука назвали цю цифру жартом, пише Дарина Нинько в статті "Мільйони готівкою, квитки в космос, церкви і вила: найдивовижніші речі з е-декларацій" в газеті "Сегодня".

Вихідні гніву підійшли до кінця. Разом з останньою декларацією від президента, який не міг дозволити собі подати декларацію не останнім. І тепер головне - згадати, що сенс е-декларацій був не в тому, щоб всі дізналися те, що й так знали. Сенс був не в тому, щоб викликати хвилю ненависті у людей, почасти справедливу - коли чиновник показує божевільні прибутки, почасти лівацьку - коли показують доходи ті, хто можуть за них відповісти.

Сенс е-декларування був зовсім іншим. Адже всі чудово знали, що українські чиновники багаті. Безсоромно багаті. Хіба хтось намагався це приховувати? Головне настає тепер. Після того як ВОНИ опублікували ЦЕ, ВОНИ зобов'язані довести, звідки ЦЕ все з'явилося. В цьому суть поданих декларацій, брехня в яких, по ідеї, кримінально карається.

І саме цього ВОНИ і бояться. Навіть бравуючи в своїх деклараціях і відволікаючи увагу на другосортні речі. Показуючи, що нічого не бояться і готові жартувати. У цих жартах - страх. За ними ховається величезний страх. І в нього треба бити. Тепер зрозуміло, чому вони так наполегливо намагалися уникнути запуску е-декларування.

Суспільство зараз, саме зараз, має максимально прискіпливо вимагати відповіді: звідки взявся кожен долар у деклараціях тих, хто ніколи не працював. Журналісти повинні в своїх інтерв'ю ставити тільки одне це питання. Ми не маємо права перейти в риторику "все пропало" або "Майдан був даремний". Цього вони від нас і домагаються. У тому числі і своїми дурнуватими жартами. У тому числі і тоннами кешу, який вони показують, і в якому між рядків ви знайдете і офшори, і доходи майбутніх періодів, і те, що вони сором'язливо побоялися задекларувати раніше.

Ми не маємо права йти в напрямку "культу бідності" і вимагати, щоб всі були бідними. Але ми повинні заснувати для самих себе "культ чесності", домовитися про повне несприйняття брехні з боку політиків. І вимагати відповіді. Публічної відповіді. І покарання за брехню і за мільйони доларів, що з'явилися з повітря, пише Сергій Фурса в стат

http://txt.newsru.ua/press/01nov2016/deklar.html