Ні дня я без рими не можу прожити, 

Фицає невтомний крилатий мій кінь, 

Тож щоб спастися від сонця і спеки, 

Сідаю писати під яблуньку, в тінь. 

А рими-мов бджоли, рояться тихенько, 

І ось вже рядочки лягли на папір, 

Знову з'явилося "нове дитятко", 

Гумор, пейзаж, про коханнячко твір. 

Легесенький вітер вгорі повіває, 

І листячко шепче щось ніжно мені, 

В ці митті про все я тоді забуваю, 

Бо зовсім зникають всі думи сумні. 

-Не зберається ще заміж 

Онука Світлана?- 

Запитав сусід Петро 

У діда Степана. 

-Нє, не хоче, з хомяком, 

Був сумний ітог: 

Не кормила його Свєта, 

А він взяв...і здох, 

Тож говорить: чоловік? 

Боже, збережи! 

Це ж отвєтствєність велика, 

Що там не кажи!!! 

Ранесенько чоловіка 

Дружина питає: 

-Розкажи мені, Семене, 

Що то означає, 

Повернувся ти додому 

П'яний мов скотина, 

Чом подряпана була 

Уся твоя спина? 

-Не повірш ти, кохана, 

Сам не зміг іти, 

Тому пташечці орлові... 

Довелось нестИ!!! 

-Що то, куме, означає: 

"Утєчка мозгов"?- 

У Івана запитав 

Кузьма Стояков. 

-В ситуації твоїй, 

Не буду крутити, 

Небезпечно дуже,брате... 

Нежить підхопити!!! 

Урядовці скрізь горлають: 

"Реформи працюють 

І покращення життя 

Люди ось відчують!" 

Що найважче у реформах, 

Знаєте ви, друзі? 

О, задумалися, бачу, 

Мізки у напрузі. 

Я скажу вам, друзі чесно 

"Де криса зарита": 

Дуже важко відігнати... 

Свиней від корита!!! 

-Коли гроші ти з розумом 

Будеш витрачати?!- 

Став дружиноньку свою 

Федір поучати. 

-Розумієш тут яка, 

Федю, нестиковка,- 

Миттю відповідь знайшла 

Жаннина головка.- 

Коли розум в мене є, 

То грошей немає, 

А як гроші з'являються, 

Розум десь блукає!!! 

Три доби уже не сплю: 

Мучить все питання, 

Тож і думаю над ним 

З вечора й до рання. 

Ось наприклад, як корова, 

Скажем, розродилась, 

То говорять в цім випадку: 

"Вона отелилась!" 

А коли коза приносить 

Хазяйнам проплід, 

То звичайно "окозилась!"- 

Говорити слід. 

Але ні, усі говорять: 

"Вона окотилась!" 

Це ж чому така помилка, 

Друзі, приключилась, 

Адже дітки у кози, 

Знаєм- козенятка, 

А із того "окотилась", 

Ніби...котенятка!!! 

1. Кашемір- кухня, 

2. Рубашка- лісоруб, 

3. Сорочка- дитя сороки, 

4. Лавсан- професійний коханець, 

5. Кумасутра- візит до куми з ранку, 

Сміх продовжує життя! - 

Мудрість так повчає, 

А статистика щоденно- 

Про смерть сповіщає. 

Тож я думаю: "яка, 

Друзі, тут причина, 

Сміху досить, тож безсмертна 

Мусить буть людина!!!" 

Чи можливо тут якийсь 

Є уже секрет, 

І потрібно готувати 

Смішний венігрет? 

Чи можливо як пігулки, 

Сміх треба дозувати? 

Та ніхто мені не може 

Відповіді дати. 

Почала тоді у мене 

Думка закрадатись, 

Щоб серйозно цим питанням 

Все таки зайнятись. 

"Може бути"- голос каже- 

"Доза дуже груба, 

Тому можеш передчасно 

Урізати дуба!!!" 

Ні, не хочу так безглуздо 

Я ще помирати, 

І не буду із дозами 

ЕКСПЕРЕМЕНТУВАТИ!!! 

-Ні, не можу я Степану 

Дружиною стати! 

-Це ж чому?! мені ти, доню, 

Могла б розказати? 

-Він безбожник, і говорить, 

Що пекла немає!!! 

-Це пусте!-до неї батько 

З сумом промовляє.- 

Непотрібно аргументів 

Ніяких шукати, 

Бо сама ти можеш пекло... 

Йому влаштувати!!!