Дисертацію про відьом 

Петро написав. 

Інформацію про них 

Звідкіля узяв? 

Та, колекцію (скажу вам) 

Має він багату, 

Бо вже жінку, тобто й тещу, 

Поміняв десяту! 

Чоловіка ДАІшника 

Олена картає, 

Що в сорочці він перед 

Дуже забрудняє. 

-Бо чергую на дорозі, 

А кущів немає,- 

З сумом в голосі 

Микола їй відповідає.- 

Тож щоб виручку хорошу, 

Оленочка, мати, 

Доводиться дуже часто... 

На землю лягати!!! 

Пів години чоловіка 

Ніна матом "крила". 

І до того ж кожне слово 

Лиш раз говорила. 

Ви питаєте, а звідки 

Слів таких набрала? 

Так вона ж 15 років... 

В школі працювала!!! 

Більше року за Адою 

Фіма упадає. 

Не стерпіла якось дівка 

І в нього питає: 

-Що ти можеш мені, Фімо, 

Кинути до ніг?! 

-О, букет троянд червоних 

Звісно ж на поріг!!! 

-Якщо,Фімочко, крім квітів 

Нічого не маєш, 

То не плентайсь під ногами, 

Бо лиш заважаєш!!! 

-Скільки років тобі, Надю?- 

Люба запитала. 

-Нещодавно тридцяти 

На поріг я стала. 

-Ой, скажи мені ти чесно, 

Бо зрозуміть не в змозі, 

Що затримало тебе 

Так довго в дорозі?!!! 

Якщо вам хтось риє яму, то не заважайте, 

Наберіться ви терпіння й трішки зачекайте, 

Коли яма вже готова, зробите місточок, 

Й тоді матимете свій власненький...ставочок. 

Якщо вам плюють у спину, то ви цим гордіться 

І на тих хто йде позаду зовсім вже не зліться. 

Попереду? Значить-ліідер!- можна так сказати, 

Тож вам можуть вже невдовзі й нагороду дати. 

Якщо вам полощути кості, то ви вже радійте, 

І на когось нарікати звісно ж не посмійте. 

Й не ставайте (вам порада) в загрозливу позу, 

Адже знайте, промивання-ліки від артрозу. 

Якщо вам щось у житті склеїть не вдається, 

То не думайте, що доля над вами сміється, 

Викиньте подалі клей! Далі що робити? 

Взяти цвяхи і на все звісно ж так забити. 

Якщо вам в моїх порадах щось недовподоби, 

То прошу вас, не тримайте ви на мене злоби. 

Та все ж думаю, що славно я ж бо потрудився. 

І читаючи ось це, кожен звеселився. 

-Чому строїш мені глазки?!- 

Запитала Іда. 

І почула у відповідь 

Таке від Давіда: 

-Це єдине,мушу чесно 

Тобі вже сказати, 

Що я можу дуже гарно, 

Рибко, будувати!!! 

-В тебе кактусів аж три 

Ось на підвіконні, 

А навіщо тобі стільки?- 

Питала Ліда в Тоні.- 

Чи можливо, щоб мужчина 

Вночі не заліз, 

А при спробі- поколовся 

Й вилив море сліз? 

-Ні, мужчині я у двері 

Дозволю зайти, 

Це для того, щоб в вікно 

Він не зміг втекти!!! 

-Вчора бачив свою жінку, 

З іншим йшла під руку, 

Ой, яку ж я відчував 

В ті хвилини муку! 

-То чому не підійшов, 

Не дав на горіхи??! 

Щоби тебе шанувала, 

Й не робила сміхи!!! 

-Е-е-е, не міг себе я, Петре, 

Тоді видавати, 

Бо в відрядженні в столиці 

Мав перебувати!!! 

У потязі старий дід 

Тяжко все зітхав: 

-Ой, проблеми я з ногами 

В сорок третім мав, 

Так боліли, так боліли, 

Спокою не знав, 

Ніби пес, скажу вам чесно, 

Навіть завивав. 

-А тепер уже, дідусю 

Проблеми немає?- 

Співчутливо молодий 

Попутчик питає. 

-Так, звичайно у ногах 

Болі геть нестало. 

В сорок п'ятий перевзувся... 

Й ніби пошептало!!!