Сміх продовжує життя! - 

Мудрість так повчає, 

А статистика щоденно- 

Про смерть сповіщає. 

Тож я думаю: "яка, 

Друзі, тут причина, 

Сміху досить, тож безсмертна 

Мусить буть людина!!!" 

Чи можливо тут якийсь 

Є уже секрет, 

І потрібно готувати 

Смішний венігрет? 

Чи можливо як пігулки, 

Сміх треба дозувати? 

Та ніхто мені не може 

Відповіді дати. 

Почала тоді у мене 

Думка закрадатись, 

Щоб серйозно цим питанням 

Все таки зайнятись. 

"Може бути"- голос каже- 

"Доза дуже груба, 

Тому можеш передчасно 

Урізати дуба!!!" 

Ні, не хочу так безглуздо 

Я ще помирати, 

І не буду із дозами 

ЕКСПЕРЕМЕНТУВАТИ!!! 

-Ні, не можу я Степану 

Дружиною стати! 

-Це ж чому?! мені ти, доню, 

Могла б розказати? 

-Він безбожник, і говорить, 

Що пекла немає!!! 

-Це пусте!-до неї батько 

З сумом промовляє.- 

Непотрібно аргументів 

Ніяких шукати, 

Бо сама ти можеш пекло... 

Йому влаштувати!!! 

Дисертацію про відьом 

Петро написав. 

Інформацію про них 

Звідкіля узяв? 

Та, колекцію (скажу вам) 

Має він багату, 

Бо вже жінку, тобто й тещу, 

Поміняв десяту! 

Чоловіка ДАІшника 

Олена картає, 

Що в сорочці він перед 

Дуже забрудняє. 

-Бо чергую на дорозі, 

А кущів немає,- 

З сумом в голосі 

Микола їй відповідає.- 

Тож щоб виручку хорошу, 

Оленочка, мати, 

Доводиться дуже часто... 

На землю лягати!!! 

Пів години чоловіка 

Ніна матом "крила". 

І до того ж кожне слово 

Лиш раз говорила. 

Ви питаєте, а звідки 

Слів таких набрала? 

Так вона ж 15 років... 

В школі працювала!!! 

Більше року за Адою 

Фіма упадає. 

Не стерпіла якось дівка 

І в нього питає: 

-Що ти можеш мені, Фімо, 

Кинути до ніг?! 

-О, букет троянд червоних 

Звісно ж на поріг!!! 

-Якщо,Фімочко, крім квітів 

Нічого не маєш, 

То не плентайсь під ногами, 

Бо лиш заважаєш!!! 

-Скільки років тобі, Надю?- 

Люба запитала. 

-Нещодавно тридцяти 

На поріг я стала. 

-Ой, скажи мені ти чесно, 

Бо зрозуміть не в змозі, 

Що затримало тебе 

Так довго в дорозі?!!! 

Якщо вам хтось риє яму, то не заважайте, 

Наберіться ви терпіння й трішки зачекайте, 

Коли яма вже готова, зробите місточок, 

Й тоді матимете свій власненький...ставочок. 

Якщо вам плюють у спину, то ви цим гордіться 

І на тих хто йде позаду зовсім вже не зліться. 

Попереду? Значить-ліідер!- можна так сказати, 

Тож вам можуть вже невдовзі й нагороду дати. 

Якщо вам полощути кості, то ви вже радійте, 

І на когось нарікати звісно ж не посмійте. 

Й не ставайте (вам порада) в загрозливу позу, 

Адже знайте, промивання-ліки від артрозу. 

Якщо вам щось у житті склеїть не вдається, 

То не думайте, що доля над вами сміється, 

Викиньте подалі клей! Далі що робити? 

Взяти цвяхи і на все звісно ж так забити. 

Якщо вам в моїх порадах щось недовподоби, 

То прошу вас, не тримайте ви на мене злоби. 

Та все ж думаю, що славно я ж бо потрудився. 

І читаючи ось це, кожен звеселився. 

-Чому строїш мені глазки?!- 

Запитала Іда. 

І почула у відповідь 

Таке від Давіда: 

-Це єдине,мушу чесно 

Тобі вже сказати, 

Що я можу дуже гарно, 

Рибко, будувати!!! 

-В тебе кактусів аж три 

Ось на підвіконні, 

А навіщо тобі стільки?- 

Питала Ліда в Тоні.- 

Чи можливо, щоб мужчина 

Вночі не заліз, 

А при спробі- поколовся 

Й вилив море сліз? 

-Ні, мужчині я у двері 

Дозволю зайти, 

Це для того, щоб в вікно 

Він не зміг втекти!!!