За коси дівчат?-
Запитав якось в сусіда
Покотило Гнат.
- Боронь Боже!
Навіть, Гнате, і не намагався,
Бо в п'ять років неприємний
Ось випадок стався:
Як згадаю, то трясуся
До цього ж бо дня,
Із цікавості смикнув
За хвіст я ...коня!
Регістрація авто, ой, не легка справа!-
В цьому впевнелася вже лесбіянка Клава.
Завітала вона в центр "Сенс" регіструвати,
І заявила, що рожевий номер хоче мати.
Їй сказали: "номерів рожевих немає!"
А увідповідь вона грізно заявляє:
-Утискають в нас жінок, і міри не знають,
З голубими номерами мужики ж ганяють?!
Повернувсь Іван додому
Відпрацювавши зміну.
І відразу запитав
Дружиноньку Ніну:
-Що сьогодні, ти скажи,
Кохана, робила?,
Геть нічого на вечерю,
Бачу, не зварила.
Знов про моду ти напевне
Журнали читала,
У квартирі стільки бруду,
А ти не прибрала.
Від дивана відірвати
Боїшся сідницю,
Вже не влазиш, подивися,
Ні в яку спідницю.
А у відповідь йому
Жінка заявляє:
-Бачу, Йване, що у тебе
Совісті немає,
Адже лікарка мені,
Сам чув, що сказала,
Щоб важкого, чоловіче,
Я не піднімала!!!
Щоб здоровим завжди бути,
Щодня їм часник,
Від хвороб, це всім відомо,
Гарний захисник.
Та жінки мене уже
Стали уникати,
Як побачать ще здаля,
То давай тікати.
Тож як бачите мені
З'ясувать вдалося,
Що багато уже відьом
У нас розвелося!!!
Завітала з женехом
Внучка до бабусі.
Дуже модний той юнак,
З сережкою в вусі.
Стала бабця прискіпливо
Його оглядати:
З ким же хоче її Галя
Долю поєднати?
Й ось на джинсах
Вона погляд пильний зупинила,
Похитала головою,
І заговорила:
-Ой напевне у біду,
Дітки, ви попали,
Бо я бачу, що штани
Собаки порвали,
Тож знімай мерщі їх, синку,
Зараз залатаю,
Професійна ж бо швея,
Як зробить це, знаю.
Посміхнулася Галинка:
-Дірки, то пусте,
І чим більше їх, Бабусю,
Вже стає круте!
Як зачула таке бабця
Про сучасну моду,
Піднялася зі стільця,
Й пішла до комоду.
-Залишилося з дірками
Дідове лахміття,
Вже хотіла викидати,
Діточки, на сміття.
Тож хутчіш його, Валеро,
Бери, приміряй,
Це мій буде подарунок,
Внучку, заберай!!!
Часто чую: "припини писати,
Поезія непопулярна у нас час!"
Та це ж чому? дозвольте запитати,
Хотів би відповідь отримати від вас.
Адже ще здавна, так вже повелося,
Все виливали люди із душі.
І у піснях, де з музикою разом,
Звучали неодмінно ще й вірші.
Тож популярність віршів буде вічно,
Допоки у людей душа співа,
То будуть також жити у рядочках
Кимось за рифмовані слова.
Коли почую: "припини писати!"
Упевнено на це я відкажу:
"Не припиню, бо насолоду маю,
І читачами дуже дорожу!"
