Профіль

Юрій1023

Юрій1023

Україна, Олександрівка

Рейтинг в розділі:

Не припиню, скажу я вам, писать вірші

  • 31.07.18, 14:32
Часто чую: "припини писати, Поезія непопулярна у нас час!" Та це ж чому? дозвольте запитати, Хотів би відповідь отримати від вас. Адже ще здавна, так вже повелося, Все виливали люди із душі. І у піснях, де з музикою разом, Звучали неодмінно ще й вірші. Тож популярність віршів буде вічно, Допоки у людей душа співа, То будуть також жити у рядочках Кимось за рифмовані слова. Коли почую: "припини писати...

Читати далі...

Надиктовано душею

  • 30.07.18, 12:42
Для своїх творів теми не шукаю, Мені її підказує душа. І на папір швиденько виливаю У форму, щось подібне до вірша. Я не притримуюся ямбів і хореїв, Дуже часто рима шкутельга, Але для мене шана і повага Від читачів неоціненно дорога. На олімп, повірте мні, не пнуся, На оплесків, теж не чекаю шквал, Та у душі таємно, друзі, мрію, Як той солдат, що стане генерал. Ось так сиджу, тихесенько рифмую Усе що надиктовує...

Читати далі...

Наступить день

  • 19.07.18, 18:01
Прийде той день, коли мене небуде,Коли назавжди в вічність я піду.І не побачу, як сміється сонце,Пташок вже не почую у саду.До рідних, друзів не промовлю слова,І на дзвінки не відповім: "Ало!!!"Не напишу вже віршів про кохання,Чи оду про ріднесеньке село.Життя летить, немов би тії коні,Тож намагаюся впіймати кожну мить.І сам себе щоденно я питаю,Що для людей зумів уже зробить.Наступить день, коли мене небуде,У далич відлетить моя душа,Та на землі про мене хтось згадає,Зайде в інет...

Читати далі...

Чому це знову я в зажурі

  • 17.07.18, 22:02
Ой, чому це я знову в зажурі, Неспокійно чому на душі? Написати хотів би веселе, Та сумні лише ллються вірші. Намагаюся я посміхатись, Та гримася сумна на лиці, Не радію вже співу пташини, І як пахнуть п'янкі чебриці. Чи життя вже такеє настало, Біс керує нахабно людьми, Як хотілося б в далеч полинуть, Та неможу змахнути крильми. Ось і небо чомусь спохмурніло Кропить землю рясними слізьми, То напевне воно...

Читати далі...

Много в жизни ошибок я сделал

  • 16.07.18, 20:00
Много в жизни ошибок я сделал, И немало ещё совершу, Ведь прощенье прошу я у Бога, И невольно опять согрешу. Часто в женщин замужних влюблялся, Искушения в душу пускал, И с судьбою в азартные игры Очень шибко бывало играл. Жизнь течёт словно быстрая Седина заплелась в волосах. Прогрешенья мои и удачи Зафиксируют все в небесах. Возмутительно кто-то промолвит: -Он весёлою жизнью прожил! Но я верю, друзья, и...

Читати далі...

Майте бога у душі

Маймо Бога у душіНе лиш на словах!Бо судитиме ВсевишнійПо наших ділах.Потаємні наші думиГосподь усі знає,І якщо вони лихі,Звісно ж покарає.Десять заповідей ВінЛюдям колись дав,Щоби кожен у життіЩастя лише мав.Але людство так сказало:"Нам потрібна воля!!!"А тепер ось нарікають,Що такая доля.Намагаються у іншихЩось та відібрати,Бо неварто!(Така думка)Їм такеє мати!І Господь такії діїГеть не пробачає,Й при нагоді свою каруУже посилає.Тож задумайтесь, Шановні,Чи треба грішити?Можна навіть ...

Читати далі...

Зі святом

Звуть тебе - Петро, Павло? Ти його дитина? А можливо його жінка, Друга половина? Чи відношення до нього По іншому маєш? Тож вітання у цей день Ти також примаєш. Я не зміг сьогодні, друзі, Бачте промовчати, Щоб із Святом цим чудовим Вас не привітати. І сказати в побажанні Словечка прості: Хай завжди нас бережуть Мудрі ці Святі!!!

З днем молоді

Зі святом Вас всіх, мої друзі!Як гарно квітне все у лузі.То так природа сповіщає,Що молодь день свій зустрічає.Тож закликаю: не старіти,Життю і сонечку радіти,На негаразди не зважати,Запал у серденьку тримати,Хай буде правило простим:"Я буду завжди молодим!"

Звернення матері до доньки випускниці

Ніби вчора тебе вперше до школи збирала, Білі банти на голівку я твою ладнала. Ти поставила тоді безліч запитань, Вирушаючи стежками до Країни Знань. Так, нелегко в тій країні частенько бувало, Але впевненості, доню, тобі вистачало. Наполегливо на все відповідь шукала, Перемогу зазвичай гідно здобувала, Ось сьогодні ця шкільна стежина скінчилась, І в доросле вже життя дорога відкрилась. Тож нехай зоря удачі світить полум'яно, Щоб гордилися...

Читати далі...

Про те що сталось, дуже я жалкую

Про те що сталось, дуже я жалкую, Та час назад на жаль не повернуть. Журба вогнем мні душу обпікає, Сумні думки у голові снують. Чому так сталось? Відповідь шукаю. Чому тих слів не зміг я зрозуміть? Тож у душі образи не тримайте, І якщо можна, то мене простіть. Пробачення сьогодні я благаю, Стосунки я хотів би відновить, Знайомий номер вкотре набираю, Та лиш гудок набридливий звучить. В одне ж бо русло двічі не...

Читати далі...