Із жіночим днем,Вас, щиро спішу привітати.І у день цей березневий хочу побажати,Щоби щастя Вас жіноче повік не минало,І від радості завжди серденько співало,Щоби мрії всі збувались, щоб не побажали,Очі Ваші, щоб сміялись, а не сумували.Усі Ваші воріженьки потопляться в кварті.Ну а Ви були здорові, адже цього варті!!!

-Чоловік мій вже не п'є, Різко зав'язав. І спиртного майже місяць До рота не брав! -То це ж добре, нехай вяже, Як хист такий має, Увесь час перед очима, А не десь бухає!!!

Ні дня я без рими не можу прожити, Фицає невтомний крилатий мій кінь, Тож щоб спастися від сонця і спеки, Сідаю писати під яблуньку, в тінь. А рими-мов бджоли, рояться тихенько, І ось вже рядочки лягли на папір, Знову з'явилося "нове дитятко", Гумор, пейзаж, про коханнячко твір. Легесенький вітер вгорі повіває, І листячко шепче щось ніжно мені, В ці митті про все я тоді забуваю, Бо зовсім зникають всі думи сумні.

Коли чую," спасибочки!", Від когось лунає. Запитання вже відразу В мене виникає: -А із чим же тії бочки, Можете сказати, Що потрібно терміново Їх порятувати???

Одружився мій сусід минулого року.Так, це мову я веду, за Стьопу Сороку.Виїхав він із села доміста проживати,Не доводилось давно його зустрічати,А це вчора нам вдалося з сусідом зустрітись,І як водиться у нас, трішки розговітись.-А чи гарна господиня дружина Тетяна?-Запитую я нарешті уже у Степана.-Дуже гарна !- із гордістю той відповідає.-У хлібниці навіть хліб в неї... зацвітає!!!

Дзвінкий голос в телефонній трубочці лунає: -Ало, ало!!!- мале дівча до мене гукає. Швидко час так промайнув нашої розмови, Увесь день у мене був настрій пречудовий. Ніжну іскру запалило це миле дитятко, Як щиро розмовляло, ніби ангелятко.

Стоїть дівчина на трасі, Й каністру тримає. Зупинилося авто І водій питає: -Що у тебе в тій каністрі, Горілка чи пиво? Посміхнулася до нього Дівчина щасливо: -Прихопила я з собою, Дядечку, пальне! -А навіщо?-той патає- Адже це дурне!!! -Не кажіть, бо був випадок В мене неодин, Біля лісу закінчується... Завжди ваш бензин!!!

-Чи екзамен тобі скласти, Степане вдалося? -Ніби в церкві, скажу чесно, Усе відбулося: Коли витяг я білет, Й питання дивився Із півсотню мабуть раз, Друже, я хрестився, А коли на ті питання Вже відповідав, Викладач при кожнім слові... Хрест на себе клав!!!

-Що за свято ви, сусіде, Вчора відзначали? Всі якісь кумедні танці, Бачив, танцювали. -Та, то кум в усьому винен, Біс би його взяв, Був "під мухою", й в садочку... Вулики попхав!!!

-Восьме березня чому, Червоне число?- Запитав якось у батька Трирічний Павло. -Тут скажу тобі, синочку, Закон такий діє: Кров жінки з нас попивають, Й число червоніє