Каміно. День п’ятий.
- 10.07.26, 12:30
місто Бар – с.Ялтушків – с.Слобода Ялтушківська
14.05.2026
Так як сьогодні у мене має бути відносно не довгий відрізок, я вирішила не йти зовсім рано, тим більше, що у вікно приємно заглядало сонечко, а на дворі було досить прохолодно, отже йти буде не спекотно і я маю швидко добратись до наступного пункту ночівлі.
Зранку я приємно поснідала у дворі готелю, поспілкувалась з дівчиною адміністратором і з милими котикам, порелаксувала біля ставочка з японськими коропами і вирушила в дорогу.
Шлях стає все ріднішим. Від Бара через Ялтушків дорога вела мене глибше в серце подільських традицій. Прощавай чудове затишне місто Бар
День пройшов у спокійному, розміреному темпі. Вага рюкзака вже майже не відчувається — він став частиною мене, як і ці безкраї обрії, затишні сільські вулички та Слобода, що зустріла мене своїм затишком. Час для роздумів та внутрішнього спокою.
Я розмістилась в зеленій садибі де буду ночувати, і
тут мені сказали, що окрім мене сьогодні будуть ще пілігрими. От це вже було
цікаво 
це щось нове на Шляху.
А ось таке чудо було в зеленій садибі. Песик Биточок, дуже дружелюбний і прикольний
Я залишила речі і пішла добувати чергову печатку і погуляти селом. На центральній вулиці побачила ось таку стару будівлю.
Коли я читала про маршрут, то бачила цікаву мальовничу кладку через водойму, але до сих пір я ніде її не зустріла. Знайшовши кав’ярню "Тихий куточок", в якій ставлять печатки (фото звідти не робила, то добула в інтернеті для наглядності)
трошки перекусила і подивившись на карту, побачила, що поряд є гарна місцина – Слобода Ялтушківська. Там позначена церквушка і мені стало цікаво на неї подивитись.
Прокладаю маршрут, який йде
навколо озера, але через його окрайчик йде стежка пунктиром. Одразу якось і не
придала цьому значення, подумала, що можливо просто тоненька стежечка так
позначена. Вийшла по визначеному маршруту, підхожу до очерету і що я бачу
- саме та мальовнича кладочка через
водойму. Мало того, що вона гарнезна, то ще й погода сьогодні сприятлива для
гарних фото.
Стала я і тааак хочеться перейти на той бік, але так само як
хочеться так і страшно йти по ній 
І тут з того боку ставочка скаче хлопець
і так швиденько, наче по проспекту йде 
Підбіг, привітався, а я в нього
питаю чи не страшно йти кладкою? І чи зможу і я нею пройти? 
«та звісно
зможете» каже він всміхаючись 
«Але ж я боюсь впасти з неї» 
«Так давайте я
вас проведу на той бік» і я пішла слідом Ура, я подолала свій страх і з
задоволенням пішла далі. Далі мені відкрились тихі красиві краєвиди Слободи і
та гарненька церква.
Сонце вже пливло до вечора і повернувшись в зелену садибу
я побачила одну зі своїх колег пілігримок 
Вона була з Миколаєва і так само як і я йшла з Вінниці. Дуже приємно було познайомитись,
а ще більше було радісно ділитись враженнями від вже пройденого шляху кожного з
нас. Мим проговорили майже три години, про Шлях, про життя, про війну... Я дуже рада, що зустріла цю дівчинку на своєму Шляху і що у
нас така чудова молодь. Трохи
пізніше підтягнулись ще три дівчини, вони прибули з Києва і початок їхнього Шляху був в Барі. Познайомившись, дізнавшись у кого які
плани на завтра всі пішли відпочивати.
Коментарі
Makcімаліст
110.07.26, 13:59
Місточок і справді виглядає стрьомним.
Anne
210.07.26, 14:18
дуже стрьомний місточок... я би не ризикнула по ньому пройти.....
світлини, як завжди, неймовірні..
а водички з криниці вам вдалося випити?
***
нагадали моє дитинство... коли до бабці в село їздили... там саме така кладка була через річку, щоб потрапити в село. ходила неї неміряно разів і ніколи не замислювалась наскільки це безпечно...
та й до колодязя по водичку з відром мене відправляли багато разів. далеченько колодязь був від нашої хати, йти доводилося під гору. та якою смачнючою була та водичка з колодязя! досі пам'ятаю її смак....
The Martian
310.07.26, 14:29
Подумаешь, у нас такие рыбы плавают в бассейне возле Клиники Св. Николая.)
А вот кошак зачётный. Не зря язык сбоку. Такие рыжие с характером. Была в селе Рада, так она умудрялась рыбу тырить даже из-под тазика на столе. То тёща нам утром у рыбаков с моря купила и думала)))
The Martian
410.07.26, 14:31
Столько бутылок и никого у стойки... Не Америка.
А мостик то на мели! Опоры то ставят и меняют стоя в воде. Местный точно знает что там 1 метр с хвостиком глубины. Но согласен, городским без поручней непривычно.
Каре
510.07.26, 14:38Відповідь на 1 від Makcімаліст
Так
він ще рипів і деякі дошки прогинались 
Каре
610.07.26, 14:43Відповідь на 2 від Anne
То ж і я боялась йти через місток, але дуже хотілось пересилити свій страх.
я знаю, що в криницях часто смачна вода, але побоювалась пити. Бо вода може бути гарною, але до тих, хто звик до неї, а інших може так розібрати, що всі кущі твої будуть
Каре
710.07.26, 14:48Відповідь на 3 від The Martian
Та звісно, такі риби зараз вже не диковинка, але було цікаво за ними спостерігати під чашечку кави
два братєльніка. Да, руді котяки мабуть завжди з характерами 
але мені здається, коти і повинні такі бути. Не люблю коли коти занадто ласкаві. От ці як раз класні пацики були: і грайливі, і шкодливі, і трохи на руках полащились 
Там взагалі два різних кошака
Між іншим, їх взимку туди підкинули, а господарка замовила їм хатку з підігрівом, то вони там як пани живуть
Anne
810.07.26, 14:48Відповідь на 6 від Каре
в дитинстві я не знала про такий страх....
а ось у юності від свіжого повітря (коли доводилося перебувати за містом) у мене починалися страшенні головні болі... бо не звикла до чистого повітря....
та й зараз, дуже чуттєво реагую на зміни погоди... але вже з інших причин...
Каре
910.07.26, 14:50Відповідь на 2 від Anne
та що ми в дитинстві тільки не творили
Каре
1010.07.26, 14:56Відповідь на 4 від The Martian
Ага
там всередині прикольно, нагадало фільм "Людина з бульвару Капуцинів" 
Ото ж і не хотілось там поборсатись 
Та і грали деякі дошки під ногами добряче. Ну і хлопчик в два рази менший мене 
то звісно він скакав як цвіркун. Але коли йшов попереду мене, то оглядався і казав: на цю дошку краще не ставайте, а тут йдіть не бійтесь 
Взагалі мені так сподобалось, що стільки гарних людей зустріла на шляху 
Так, там не глибоко, і вода прозора, дно видно, але на дні точно муляка