*
Ми зустрілися в інеті і в житі не знаєм
Хто ми,що ми, як живЕмо, і кого кохаєм.
Наша зустріч випадкова і не зобов’язує.
Та щоденне спілкування все ж таки прив’язує.
Потихеньку спорідняє душі спільним духом.
І слідкуєш,мимоволі, вже за кожним рухом.
Є вже спільні інтереси і уподобання.
Ось прийшло, хоч віртуальне, та усе ж кохання.
Доторкнутися до тебе можу тільки в мріях.
Та все ж наше спілкування мою душу гріє.
Зустріч геть нас розчарує, глянули й розсталися.
Ми не будем зустрічатись, щоб таке не сталося.
Ти залишишся для мене жінкой загадковою.
А кохання віртуальне піснею казковою.
11 липня 2007 Р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.