* Чарує й лякає жіноча природа Могутня та сила Жіночая врода. Вона надихає, вона окриляє, А також безжалісно й легко вбиває. Поети жіночу красу оспівали. Вродливих жінок за красу повбивали. Але і жінки у боргу не зостались, З за них скільки люду з життям вже розстались. З дворянами тілом своїм торгувала, З за влади Павла-чоловіка вбивала. Німкеня-блудниця царицею стала, Розгульна пора у палацах настала. Невільниця Настя в гаремі султана Для нього дружиною кращою стала...

Читати далі...

* Вогонь каміна відблиском своїм Малює кришталеві визерунки. У келихах, наповнених вином, Неначе залиша свої чарунки. Твої напіврозтулені вуста. Що на палкі чекають поцілунки, Немов благають знов відчути смак Мого кохання випитої трунки. Жагуча пристрасть хвилею м'якой В туманний вир кохання піднімає. На всьому світі лИше ти і я... Все інше більше значення не має. Гойдає хвилей і п'янить любов З свого полону нас не відпускає. Та цей полон жаданніший за всі. Ніхто у світі...

Читати далі...

* Ми зустрілися в інеті і в житі не знаєм Хто ми,що ми, як живЕмо, і кого кохаєм. Наша зустріч випадкова і не зобов’язує. Та щоденне спілкування все ж таки прив’язує. Потихеньку спорідняє душі спільним духом. І слідкуєш,мимоволі, вже за кожним рухом. Є вже спільні інтереси і уподобання. Ось прийшло, хоч віртуальне, та усе ж кохання. Доторкнутися до тебе можу тільки в мріях. Та все ж наше спілкування мою душу гріє. Зустріч геть нас розчарує, глянули й розсталися. Ми не...

Читати далі...