Оскільки паперовий щоденник перестав вести, і навіть більше, не знаю, де він, продовжую розповідати про життя-буття в онлайні. Цей тиждень приніс приємнощі, однак не обійшлося й без засмучення. Так, під час вечері, від пересмаженого булгуру, відломився зуб. Передній. Образливо, що від зерна (хоча воно буває і твердим) зуб не витримав навантаження. Втім, до цього, сусідній зуб зламав об рис чи яєшню(!). Так що особливо дивуватись нічого. Інколи буває в крупах трапляються й зерна бур'янів, і камінці. Хоча все одно сумна подія. Як так могло трапитись? До цього ж скільки разів їв тверде (так, мене попереджали, але ж я не винен, що каші бувають твердими). Напередодні їв мигдаль. Напевно, таке навантаження й підломило міцність зуба. А може, карієс. Хоча він, здається, може розвиватись і під коронкою. Від нього ніяк не втекти. Особливо, зубу без нервів.

Розпереживався. Довелося відкласти роботи і взятись за лікування. На щастя, щось можна зробити. Ще й виявилось, що нема лиха без добра — зуб був зроблений не дуже якісно (хоча я про це знав), тому рано чи пізно треба було перероблювати. Ну і другим втішенням може бути те, що мене попереджали, що велика площа пломби на передньому зубі — ненадійне рішення і потрібно було одразу ставити коронку. Так виходить, що відтягнули цей момент років, мабуть, на 5.

Ремонт влетить в копієчку, а сам ремонт затягнеться на місяць. Але інакше ніяк. Сусідні зуби вже давно під коронками.

Фотку зуба показувати не буду, щоб не отримати медальку. Ну а уламок, мабуть, залишу на згадку про свої зуби.

1. Як і передбачав, дача тепер не наша. Правда, поки що нею ще можна користуватись, чим і скористався з батьком, поїхавши збирати врожай. Добре, знайшлися бажаючи підвезти.

І зрозуміло, що не висвітлити у блозі таку значущу для мене подію я не міг. Навіть незважаючи на мобілографію.

Зараз не до веселощів, але життя триває. Тому, поки було натхнення, підготував українську дискотеку воєнного часу. Треки, переважно, у стилі техно, який видається більш доречним у сьогоденних реаліях. Сподіваюсь, що треклист і мікс сподобається.

Росіянські поzреоти до і після повістки:)

"Перевзування" на льоту. Навіть затяті скрепоімперці тікають з Балалайні:)

Як і обіцяв, продегустував німецькі консерви з гуманітарної допомоги, які отримали батьки. До середини квітня продуктові набори видавали всім охочим пенсіонерам солідного віку. А серед тих продуктів траплялися й зарубіжні харчі. Зокрема, супи швидкого приготування (2 види), про один з яких вже робив пост. Була в гуманітарці й польська локшина швидкого приготування (яку теж оглядав). Не обійшлося й без консерв: тушонки, паштетів, і навіть цілих страв. Останні якраз привернули особливу увагу, адже консервовані страви в магазах не зустрічав. А німецькі — й поготів.

1. У наявності були три німецькі консервовані страви "La Finesse" — зелена капуста з каселером і чотирма метенденами (німецькими ковбасками), суп-гуляш з яловичиною, горохове рагу з коктейльними ковбасками та беконом.

Мені було цікаво спробувати незвичні консерви. Шкода, що нормально вдалося продегустувати лише 2 страви, тому що одну приготували неправильно. Втім, й так непогано.

Тільки сьогодні почув — і одразу нагуглив.

Незвичне звучання!

Кайфово!

Правда, деякі звуки (на початку треку) нагадують Prodigy.

Чергова порція щоденника (електронного, бо паперовий десь загубився).

Нещодавно трапився незвичний вигул Мурзіка. Виносив його аж тричі за день. Просився-просився, а зробити справу з першого разу не вдалося. Переживаю, щоб не було проблем — у нас один кіт в 1,5-річному віці помер від сечокам'яної хвороби.

Звичайно, зайвий раз прогулятись на свіжому повітрі, то добре. Однак перевдягатися по сто раз набридало. Тільки переодягнешся — знову потрібно збиратись.

-------

Від інтенсивної експлуатації смартфона буває так, що заряду може не вистачити і на день (якщо сидіти в інтернеті). Але ще гірше, що виявив нові подряпини на екрані. Було 2-3 — стало 8. Ну, напевно, не на самому екрані, а на захисній плівці, однак все одно подряпини добре видно на світлому фоні. Мабуть через це оглядачі електроніки радять знімати заводську плівку і клеїти захисне скло.

Попередній смартфон через подряпини довелося повторно обклеювати плівкою.

-------

Купив турецьку локшину. Три смаки. Нажаль, один смак проґавив, тому для дегустації потрібно буде пошукати якусь іншу локшину або вермішель.

Можна було б порадіти новинкам, однак прочитав на упаковці, що її потрібно варити. І в чому варити? Кастрюля буде завеликою. Можна, звичайно, нагріти в мисці, але буде некрасиво. А ще виявилосб, що потрібно варити й іншу локшину.

Я здивований: яка ж це локшина швидкого приготування, якщо її потрібно ще й варити?!

Зайшов у один новий магаз, в якому був лише на відкритті, і... побачив там стільки нових продуктів! Зокрема, напій родом з дитинства. Хоча цей чеський, а у моєму дитинстві, в 1990-х, був такий самий, але виробництва "Росинки". Смак — теж такий, як у дитинстві.

Робити звіт або відео про дегустацію, напевно, нема сенсу (хоча б тому, що закрита упаковка).

Втім, звіт про дегустацію буде. Купив нові "біч-пакети" — найдешевшу вермішель.

Сьогоднішній пост про юашку.

Декілька місяців тому писав про проблему з юашкою. Вона залишилась. Причому помітив, що автоматичне завантаження з'являється не лише при створенні нового допису, але й при відкритті стрічки блогів. На інших сервісах юашки такого явища не помічено.

Комп перевірив антивірусом. На всяк випадок змінив пароль. Але не допомогло.

Інколи не встигаю видалити. Однак тод пошуком завантажене не знаходиться (!). Як це так?

Одним словом, дуже дивно.

Залишилось лише припущення, що це може бути щось з браузером, оскільки файл *part пов'язаний з веб-сторінками.

І ще цікавить, що з музикою? Наскільки я розумію, музичний сервіс працює лише при незахищеному (http) з'єднанні. В режимі https неможна ні завантажити аудіо, ні прослухати? Хотілося дещо завантажити... Ну і нехай.

Подув вітер — і знову все в диму. Знову горять торфовища?

А тепер ще й дощ пішов. Причому в прогнозі погоди опади не обіцяли. Дивні речі кояться.

Дощ з димом раніше не пригадую. Це щось новеньке.